Формування вмінь самостійно застосовувати системи перцептивних дій та сенсорних еталонів в самостійній практичній і пізнавальній діяльності дитини.
На кожному віковому етапі формується певна ланка сенсорної культури дитини чим і визначаються конкретні завдання і зміст сенсорного виховання. основні завдання сенсорного виховання для кожного вікового етапу.
На першому році життя – збагачувати дитину враженнями про оточуючий світ.
На 2-3 році життя – навчити дітей виділяти форму, колір, величину, як особливі ознаки предметів, сприяти накопиченню уявлень про основні різновидності кольору, форми, про відношення між двома предметами за величиною.
Четвертий – п’ятий рік життя – формувати знання про сенсорні еталони. Пізніше слід знайомити з відтінками кольорів, з варіантами геометричних фігур і відношенням предметів за величиною. Паралельно слід навчати способам обстеження предметів, групувати їх, виконувати більш складні окомірні дії.
Шостий рік життя – розвивати у дітей аналітичне сприйняття, уміння орієнтуватися в поєднанні кольорів, диференціювати форму предметів, виділяти окремі величини.
Отже, програма сенсорного виховання дітей дошкільного віку передбачає накопичення ними широкого сенсорного досвіду – знань про різноманітні сенсорні еталони і оволодіння перцептивними діями.
Мета, завдання і зміст валеологічного виховання дітей дошкільного віку.
Основною метою валеологічної освіти і виховання дітей дошкільного віку є формування основ валеологічного світогляду, мотивацій і поведінки дітей, що забезпечать формування особистості з першого дня її становлення.
|
|
|
Основою валеологічної освіти і виховання дітей дошкільного віку є знання про організм людини, його значення, культурно-гігієнічних навички і навички збереження та зміцнення здоров’я, дбайливе ставлення до власного здоров’я.
Зважаючи на реальність сьогодення і об’єктивні закономірності педагогіки, валеологічне виховання повинно бути глибоко національним, тобто базуватися на культурному досвіді народу, його традиціях, звичаях, обрядах та формах соціальної практики.
Організація навчально – виховної роботи в дошкільному закладі повинна бути спрямована на те, щоб діти оволоділи глибокими знаннями, загально навчальними уміннями та навичками, зберегли та зміцнили здоров’я. досягнення цієї мети можливе при умові врахування вікових особистостей дошкільників, дотримання гігієнічних вимог.
Основними завданнями дошкільного інтегративного курсу „Валеології” є:
● формування і розвиток теоретичних знань та практичних умінь у дітей раннього і дошкільного віку, необхідних для розуміння багатомірного та багатоскладового поняття здоров’я та процесу його укріплення і збереження;
|
|
|
● здобуття основ знань та практичних вмінь у сприянні і використанні сучасних і давніх методик фізичного, психічного, духовного і соціального оздоровлення. Виховання зацікавленості до досвіду народної оздоровчої системи;
● формування елементів валеологічного світогляду, оволодіння елементарною оздоровчою термінологією;
● доцільне структурування і комплексування знань, практичних вмінь дітей з оздоровлення людини в різних видах навчальної, ігрової, трудової і побутової діяльності.
● формування у кожної дитини розумових вмінь аналізу свого особистого стану з метою своєчасної самодопомоги;
• виховання бажання і потреби дітей у використанні теоретичних і практичних знань в оздоровленні членів своєї родини, інших людей.
Підсумовуючи можна сказати, що основне завдання, що стоїть перед вихователями це зробити життєдіяльність дітей дошкільного віку оптимально активною, насиченою різноманітними видами діяльності, а отже цікавою і корисною.
Організація педагогічного процесу в дошкільному навчальному закладі.
На певному етапі становлення дитини її навчання і виховання здійснюються передусім завдяки взаємодії з педагогом, завдання якого полягає в тому, щоб системно, цілеспрямовано, науково обґрунтовано сприяти психологічному, розумовому, моральному, фізичному розвитку дитини. Ця багатоаспектна, всеохоплююча взаємодія і є педагогічним процесом.
|
|
|
Педагогічний процес— спеціально організована, динамічна взаємодія педагога і дітей, спрямована на забезпечення їх навчання, виховання, розвитку.
Зміст педагогічного процесу визначається концептуальними засадами освітньо-виховної системи. Головною метою його є раціональна організація навчально-виховної роботи, спрямованої на всебічний розвиток дитини.
Сутність педагогічного процесу полягає в єдності навчання, виховання і розвитку. Саме цим обумовлюються його функції:
— навчальна (формування мотивації, досвіду навчально-пізнавальної та практичної діяльності, засвоєння основ наукових знань, ціннісних орієнтацій особистості);
— виховна (формування моральних, естетичних якостей і ставлень людини);
— розвивальна (формування і розвиток психічних процесів, властивостей і якостей особистості).
Педагогічний процес у дошкільній педагогіці характеризується певними особливостями. Його головними структурними компонентами є гра, праця, навчальна діяльність, і підпорядкований він таким вимогам:
|
|
|
— вирішення завдань виховання і навчання в їх єдності;
— врахування вікових та індивідуальних особливостей дітей;
— гуманістична взаємодія вихователя і вихованців;
— опора на потреби й інтереси дітей;
— єдність різноманітних видів діяльності дітей;
— створення розвивального середовища для дитини та ін.
Організація життя і діяльності дітей залежить від їхніх індивідуальних особливостей, складу групи, в якій виховується дитина.
Педагогічний процес є головною структурною одиницею цілеспрямованої й організованої взаємодії педагога і вихованця, під час якої дитина опановує соціальний досвід. Значною мірою він відрізняється від виховного процесу, що здійснюється постійно під впливом усієї сукупності чинників, які формують особистість.
Згідно з ним складовими педагогічного процесу є:
1. Цілеспрямована педагогічна діяльність, носієм якої є педагог як системоутворювальна ланка педагогічного процесу.
2. Дитина, яка як об'єкт педагогічного впливу є індивідуальністю, що розвивається і змінюється відповідно до педагогічних цілей; як суб'єкт педагогічного процесу дитина є особистістю, що розвивається, прагне творчого самовияву, задоволення власних потреб, інтересів і прагнень, здатна до активного засвоєння або неприйняття педагогічних впливів.
3. Зміст педагогічного процесу, завдяки якому здійснюється соціалізація дитини, формуються система знань, ставлення до світу, мотиви, стимули і форми поведінки, духовні потреби та ціннісні орієнтації.
4. Організаційно-управлінський комплекс, у межах якого відбуваються всі педагогічні події й факти.
5. Педагогічна діагностика (визначення стану та життєздатності педагогічного процесу в цілому й окремих його частин).
6. Результат педагогічного процесу, який є критерієм його ефективності.
7. Організація взаємодії із суспільним і природним середовищем.
Основною формою організованої навчальної діяльності залишаються заняття з різних розділів програми.
У процесі занять без перевантаження, з радістю діти набувають необхідних знань і вмінь, повноцінно розвивають свої здібності... Дитині потрібно відчувати себе розумною. Сучасне заняття має бути цікавим і приємним для дітей, оснащеним технічними засобами орієнтованим на потреби кожної дитини, насиченим доступними інтерактивними методами та прийомами, створене відповідне розвивальне середовище що, спонукає дошкільнят знаходити нестандартне вирішення проблем, надає можливості прояву креативних моральних та етичних якостей, розвивати пізнавальні здібності дітей. Робота педагога на заняттях повинна поєднуватися з роботою поза заняттями, – тільки тоді діти зможуть засвоїти той великий об'єм знань і вмінь, який передбачений програмою. Одна з головних вимог до сучасного заняття - максимальна розумова активність вихованців. Тому організувати навчання слід так, щоб діти якнайбільше діяли, міркували, відповідали.
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 532; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!