Тире між підметом і присудком
Тире між підметом і присудком ставиться:
1. Якщо присудок виражений іменником у називному відмінку, кількісним числівником або неозначеною формою дієслова, а дієслова-зв'язки в теперішньому часі немає: Три та сім — десять. Київ — столиця України. Мистецтво — найкращий педагог (О.Г.). Життя прожити — не поле перейти.
öПримітка.Перед присудком, вираженим іменникому називному відмінку з заперечною часткою не,тире звичайно не ставиться:
Серце не камінь. Людська крівця не водиця, розливати не годиться.
2. Якщо перед присудком, вираженим іменником або неозначеною формою дієслова, є вказівні частки це, то, ось, значить: Мовна політика — це сукупність ідеологічних постулатів і практичних дій, спрямованих на регулювання мовних відносин у країні (Енц.); Жити мені без праці — значить не жити (Д.П.). Сміле слово — то наші гармати, світлі вчинки — то наші мечі (П.Г.).
Тире не ставиться:
1. Якщо підмет або присудок виражений займенником, прикметником, дієприкметником, порядковим числівником: Ми гінці весни крилаті, знаменосці днів нових (В.С.); У справедливих армій доля завжди прекрасна (О.Г.); Семикласники перші на спортивних змаганнях.
2. Якщо присудок має порівняльне значення і до його складу входять частки як, ніби, наче, мов, немов, неначе, що: В чужих краях і хліб неначе вата (Тар.).
3. Якщо між головними членами речення є вставне слово, прислівник або частка: Книга ця, безумовно, рідкість. Мати вже постаріла, дочка ж дуже гарна дівчина.
|
|
|
Проте для інтонаційного та стилістичного виділення присудка у подібних випадках перед ним може ставитися тире: А тільки Дніпро там — як море (Іванч.).
J Практичні завдання для самоперевірки
Перепишіть речення, розставляючи тире.
1. Краса верховний учитель (О.Д.). 2. Норма висіву два грами на квадратний метр землі, глибина загортання 1-2 см (журн.). 3. Добробут народний та воля то наша найперша засада (П.Г.). 4. Класична пластика, і контур строгий, і логіки залізна течія оце твоя, поезіє, дорога (М.З.). 5. Ти наше диво калинове, кохана материнська мово! (Д.Б.). 6. Горобці в піску сипкому ніби діти у ставку (М.Р.). 7. На гіллі рясному цвіт немов сніжинки В.С.). 8. Мої слова не зброя, а ридання (Л.У.). 9. Життя така велика ковзаниця. Кому вдалось не падавши пройти? (Л.К.). 10. Найвище уміння почати спочатку життя, розуміння, дорогу, себе (Л.К.).11. Мова це розум і руки, сутність народу. Забути мову душу зрадити. Зрадити душу найнижче рабство.
Розділові знаки при однорідних членах речення
Однорідними називаються члени речення, тотожні за своєю семантико-синтаксичною функцією: вони пояснюють один і той самий член речення і виконують однакову синтаксичну функцію. Однорідними можуть бути як головні, так і другорядні члени речення: Ліси й садки укрились цвітом запашним (Н.З.); Зазолотились, засиніли, заграли в семибарвній грі гранітних сходів мокрі схили (М.Б.); Сніг укривав землю, стріхи, дерева (А.Г.); Гори востаннє засвітилися легким, ажурним золотом (О.Г.); Розцвітай же, слово, і в родині, і в школі, і на заводі, і в полі... (П.Т.).
|
|
|
При однорідних членах речення можуть бути узагальнювальні слова, які виступають тим самим членом речення, що й однорідні члени. Роль узагальнювальних слів найчастіше виконують займенники всі, все, ніхто, ніщо та прислівники скрізь, всюди, завжди, ніде: Усі функціональні стилі: художній, науковий, публіцистичний, офіційно-діловий, розмовний — мають характерні ознаки, систему мовних засобів і стилістичних норм (3 посібн.).
Однорідні й неоднорідні означення
Однорідні означення відрізняються від неоднорідних за такими ознаками:
1. Семантика. Однорідними є означення, які характеризують предмети за однією ознакою (кольором, розміром тощо), а неоднорідними — означення, що характеризують предмети з різних боків: Маяли над нами жовті, голубі, червоні, сині метелики (3 журн.); Відчуває щирість сонця голубий прозорий день (С.Ф.).
|
|
|
2. Спосіб зв'язку означень з означуваним словом. Якщо кожне означення безпосередньо пояснює означуване слово, то означення однорідні; якщо одне з означень безпосередньо залежить від означуваного слова й утворює з ним просте словосполучення, а друге залежить від усього цього словосполучення, то означення неоднорідні: Купили зручний, широкий стіл — однорідні означення; Купили зручний письмовий стіл — неоднорідні означення.
3. Можливість вставити сполучник і. Між неоднорідними означеннями його вставити не можна.
4. Стилістична роль означень. Означення-епітети завжди однорідні: Збирають світлі, золоті меди веселокрилі і прозорі бджоли (М.Р.).
5. Позиція щодо означуваного слова. Якщо означення стоять після означуваного слова, вони однорідні: Ліс стояв тихий, спокійний, зажурений (Ю.З.).
6. Уточнення попереднього означення наступним. Означення вважають однорідними, якщо друге й наступне означення конкретизують, уточнюють попереднє: Високо серед неба стояв ясний, лискучий, повний місяць (Н.-Л.).
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 990; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!