Правопис складних прикметників

4. У географічних назвах із звукосполученням -ри- перед приголосним (крім й): Великобританія, Крит, Рига, Париж, але Австрія, Ріо-де-Жанейро.

5. У ряді інших географічних назв згідно з традиційною вимовою:Аддис-Абеба, Аргентина, Братислава, Бразилія, Ватикан, Единбург, Єгипет, Єрусалим, Китай, Пакистан, Палестина, Сирія, Скандинавія, Тибет, Вавилон та в похідних від них: аргентинець, аргентинський.

II. Букваіпишеться:

1. На початку слова: ідея, Іліада, інтернаціональний, Іспанія.

2. Після приголосного перед голосним тай:діалектика, аудієнція, радій, Віардо, Оссіан.

3. Після приголосних в особових іменах і в географічних назвах (крім випадків, зазначених у пункті I) перед наступним приголосним і в кінці слова: Лісабон, Міссісіпі, Ніл, Севілья, Сочі, Грімм, Дізель.

4. Після приголосних у кінці невідмінюваних слів: журі, колібрі, парі, таксі.

5. В усіх інших випадках після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, нперед наступним приголосним: пілот, фінанси, гіпопотам, архів, ніша, кіно, логічний.

Винятки: и, а не іпишеться у ряді слів іншомовного походження, давно засвоєних українською мовою: вимпел, єхидна, імбир, кипарис, лиман, миля, мирт(дерево, з якого роблять ефірну олію), нирка, спирт, химера, бинт, графин, кит та ін.; у словах, запозичених із східних мов: башкир, гиря, калмик, кинджал, киргиз, кисет, кишлак; у словах церковного вжитку: диякон, єпископ, єпитимія, митра, митрополит, християнство, католицизм тощо.

III. Буква їпишеться:

Після голосного: мозаїка, наївний, прозаїк, Енеїда, Каїр. Але в складних словах, де перша частина закінчується голосним, на початку другої частини пишеться і: староіндійський; так само в позиції після префікса: доісторичний, дезінформація, розіграш.

IV. Правопис е, є

1. Після а, о, ув середині слів пишеться е: поет, силует, фаетон (але траєкторія).

2. Після апострофа, м’якого знака, е, і, йпишеться є: бар’єр, п’єдестал, конвеєр, абітурієнт, портьєра, Фейєрбах. Але після префіксів і споріднених із ними елементів пишеться е: діелектрик, реевакуація.

V. Вживання апострофа

Апостроф у словах іншомовного походження пишеться перед я, ю, є, ї:

1. Після губних приголосних б, п, в, м, ф,шиплячих ж, ч, ш,задньоязикових г, к, хта післяр: комп’ютер, прем’єр, миш’як, кар’єра, П’ємонт. Рив’єра,Фур’є, Монтеск’є.

2. Після кінцевого приголосного префікса: ад’ютант, кон’юнктура, ін’єкція.

Апостроф не пишеться:

1. Перед йо: курйоз, серйозний.

2. Коли я, юпозначають пом’якшення попереднього приголосного перед  а, у: бязь, бюджет, кювет, рюкзак, Гюго, Барбюс.

VI. Вживання м’якого знака

М’який знак у словах іншомовного походження пишеться після приголоснихд, т, з, с, л, н:

1. Перед я, ю, є, ї, йо: адью, конферансьє, марсельєза, мільярд, бульйон, Ньютон, Кордильєри.

2. Відповідно до вимови після лперед приголосним: альбатрос, Дельфи, Нельсон.

3. Відповідно до вимови в кінці слів: магістраль, Рафаель, Булонь.

М’який знак не пишеться перед я, ю, коли вони позначають сполучення пом’якшеного приголосного з а, у: мадяр, дюна, нюанс, тюбик, Аляска, Дюма.

VII. Подвоєння приголосних

1. У загальних назвах іншомовного походження приголосні звичайно не подвоюються: бароко, грип, інтелектуальний, бестселер, сума. Винятки:аннали, бонна, брутто, ванна, мадонна, манна, мотто, нетто, панна, пенні, тонна, білль, булла, вілла, мулла, дурра, мірра, панно.

2. При збігу однакових приголосних префікса й кореня подвоєний приголосний маємо лише тоді, коли в мові вживається паралельне непрефіксальне слово: апперцепція (бо є перцепція), імміграція (бо є міграція), інновація (бо є новація), сюрреалізм (бо є реалізм). Але в тому випадку, коли непрефіксальне слово своїм змістом далеко відходить від префіксального, подвоєння не відбувається, наприклад: нотація – анотація – конотація.

3. Подвоєні приголосні зберігаються в географічних, особових та інших власних назвах, а також похідних від них словах: Андорра, Голландія, Калькутта, Марокко, Міссурі, Ніцца, Джонні, Мюллер, Руссо, Шиллер, марокканець, голландський.

J Практичні завдання для самоперевірки

1. Перепишіть, вставляючи и, іабо ї, поясніть написання слів іншомовного походження.

Інду...зм, лектор...й, С..р...я, к...нофест… валь, бадм...нтон, ф...аско, серт…ф...кат, Грец...я, Ч...лі, В...рдж...н...я, глосар...й, грац...озний, с...мб...оз, к...пар...с,  лаб...р...нт, астеро...д,  пенальт..., ор...єнт...р, коеф... ц…єнт, его...ст, єп...скоп, д...апазон, пс…хоанал…з,  трад...ц...я, сп...рт, б...нт, б...оенергет...ка, цез...й, ц...л...ндр, моза...ка, рад...оф...з...ка,  ф...н...ш.

2. Перекладіть подані слова українською мовою. Поясніть правопис.

Сьерра-Леоне, иллюминация, дифференциация, иммиграция, дистрибьютор, шампиньон, бонна, либретто, Африка, Миссисипи, Апеннины, ассорти, мотто, экстерьер, финн, гигиена, Каир, косинус, колье, Сидней, Антарктида, Финляндия, Ватикан, Марокко, марокканец, сессия, брутто, Пикассо, браконьер, нуклеиновый, ирреальный, территория, эвфемизм, миссионер, Лейпциг, Цюрих, эквивалент, экспрессия, брошюра, суффиксация.

3. Перепишіть, вставляючи пропущені букви та апостроф, поясніть правопис слів іншомовного походження.

Ун...верс...тет, ж...рі, парф…мерія, ауд...єнц...я, міл...он, медал...он, ...скадр...л...я, бенеф...с, тра...ктор...я, акс…ома, Г...малаї, Га...ті, Т...бет, кар...єра, ал...янс, н...юфаундленд, ад...ютант, р...тор...ка, полем...ка, д...дакт...ка, ...мпров...зац...я, Вав...лон, Р...о-де-Жанейро, колон...а,  кон...юнктура, Пхен...ян, миш...як, кольорова гам…а, гам...а-промені, конфет...і, барок...о, тон...а, вет...о, Л...сабон, П...ренеї, л...брет...о, кур...оз, |кл...матолог...я, ін...єкція, Х...юстон, адаж...о, адм...н...страц…я, вест...бюль, д...ф...еренц...ал, міл...ярд, корд...ам...н.

ІІ семестр

3. Правописний практикум. Пунктуація

Мы поможем в написании ваших работ!