Завдання 2. З’ясувати, чи правильні ці доведення
· Старість мудріша від юності, отже, слід раціонально керуватися поглядами предків;
· Ніч завжди передує дню, отже, ніч є причиною дня.
· У книзі ціниться або її зміст, або форма викладу. В науковій книзі ціниться зміст. Таким чином, у науковій книзі не ціниться форма викладу.
Тема 4. Критерії логічного аналізу тексту
З точки зору логіки текст є системою висловлювань, які повинні відповідати вимогам істинності і правильності. Поняття істинності характеризує думки, передусім судження, а поняття правильності – зв’язки між думками у формі міркувань.
Міркування – зіставлення думок, пов’язування їх задля відповідних висновків.
Правильне міркування – міркування, в якому одні думки (висновки) з необхідністю випливають з інших думок (засновків).
Типовий текст складається, як правило, з трьох частин: вступу (розділу, де формулюється теза), основної частини (розділу, де наводяться аргументи) та підсумків (розділу, де наводяться висновки). Як бачимо, текст має структуру логічного умовиводу. Отже, він повинен підпорядковуватись логічним законам і правилам.
Освоєння сучасної логічної науки передбачає ознайомлення з такими аспектами мови, як семантика, синтаксис, прагматика.
Існує певний зв’язок між логікою і правописом. Логіка – це наука про закони і форми правильного мислення. Правопис розглядає закони і форми правильного написання. Основними задачами правопису є врегулювання написань, уникнення можливості варіантів написань, скорочення кількості винятків із правил, тобто вироблення єдиних норм письма.
|
|
Розглянемо декілька прикладів, які показують єдність логіки та правопису. Найголовніші правила пунктуації співпадають із логікою висловлювань. Наприклад, пунктуаційними знаками (комою, комою з крапкою та ін.) відокремлюються одне від одного прості речення, що входять до складного. Але у логіці висловлювань прості судження, що входять до складу складного судження, теж відокремлюються знаками логічних сполучників.
Досить часто правила правопису формулюються як умовно-категоричні силогізми. Наприклад: “Коли перша частина складного слова прикметник, то сполучний звук буде о”. Вибір варіанта написання є побудовою висновку з умовно-категоричного умовиводу (правило правопису завдає своєрідний логічний алгоритм).
Правильне мислення характеризується чіткою визначеністю, послідовністю, несуперечністю та доказовістю.
Логічна чіткість, у першу чергу, пов’язана з дотриманням закону тотожності. Для того, щоб текст був логічно чітким, треба знати відповідну сферу об’єктивної дійсності, про яку йдеться у ньому; вміло користуватися синонімами й омонімами; використовувати найновішу наукову термінологію; не вдаватися до полеміки, попередньо не визначивши тезу доведення і основних понять, якими доводиться оперувати.
|
|
Обумовленість переходів у тексті передбачає дотримання причинно-наслідкових зв’язків між фрагментами тексту різних рівнів (від речення до глави). Попередній фрагмент повинен продукувати наступний.
Логічна послідовність викладу пов’язана з обумовленістю переходів і теж має велике значення. Вона сприяє адекватному сприйняттю інформації, викликає в читача довіру до змісту тексту.
Доказовістьвикладу ґрунтується на логічному законі достатньої підстави, який не лише дозволяє, а й змушує людину сумніватися в істинності пропонованих ним думок. Згідно з цим законом, достовірними можна вважати лише обґрунтовані, доведені думки, істинність яких встановлена.
Про необхідність доказового мислення свідчить практика. У наш час доказовість мислення набуває якісно нового значення. Це пояснюється потребою викорінення виробленої впродовж десятиліть звички вірити “на слово” так званим класикам, поширенням різноманітних марновірств. Особливо важлива доказовість у журналістиці. Матеріал статті повинен містити тільки перевірені дані, аргументи необхідно підбирати максимально доказові.
|
|
Побудова художньо-публіцистичного тексту основана на 7 постулатах:
· текст повинен містить компоненти, які належать до інформативного та репродуктивного регістрів. Під компонентами репродуктивного регістру маються на увазі повідомлення про події та стан одиничних об’єктів, що спостерігаються у момент їх безпосереднього стеження.
· текст повинен містить повідомлення не про одне, о про декілька подій.
· події, що описуються у тексті, мають бути пов’язані між собою.
· текст повинен містить нетривіальну інформацію, яка відповідає інформаційним інтересам читачів.
· якщо текст містить узагальнення, то вони повинні бути логічно обґрунтовані змістом даного тексту.
· у тексті не повинно бути деталей, які не мають ніякого відношення до основного змісту.
· у тексті не має бути опущення суттєвої для змісту інформації.
Запитання і завдання
1. Охарактеризуйте типову структуру тексту.
2. Чим характеризується правильне мислення?
3. За якими критеріями оцінюють логічність тексту?
4. Чи завжди журналісти дотримуються у своїх матеріалах доказовості?
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 260; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!