Розділ 4. Робота редактора над заголовками
Заголовки матеріалів у газеті – це один із найважливіших її елементів. Від їх характеру та оформлення багато в чому залежить обличчя друкованого органу. Робота над заголовком – процес творчий. Зрозуміло, він має відповідати певним вимогам. Лише той заголовок здатен привернути увагу читача і створити первісне уявлення про публікацію, який тісно пов'язаний зі змістом і безпосередньо випливає з цього змісту.
Причому творча робота над заголовком – це не тільки пошук самого заголовка. Хоч і важко знайти заголовок до матеріалу, проте в цьому процес роботи над ним не закінчується. Розміщення заголовків різного типу на газетних смугах, їх композиція, архітектоніка, шрифтографія – це сходинки, етапи творчої роботи над заголовком.
Отже, змістовність заголовка, точність висловленої в ньому теми виступу або головної думки, виразність і простота форми, його нестандартність, оригінальність, нарешті, правильне його композиційно-графічне оформлення – ось головні критерії, основне мірило в оцінці якості газетного заголовка.
Добре оформити можна тільки грамотний заголовок. Погано відредагований, штампований заголовок статті не дає можливості для гарного технічного оформлення. Газетний заголовок повинен “працювати”. Це означає, що він має бути цікавим настільки, щоб привернути увагу читача, заінтригувати його, спонукати прочитати чи хоча б переглянути статтю. Домогтися такої якості заголовка не легко. Для цього користуються різними засобами. Не вдаючись до аналізу, зазначимо, що краще “працює” короткий заголовок, який енергійно, іноді афористично виражає головну думку матеріалу. Довгий, розтягнутий заголовок стомлює читача, вимагає зусиль, щоб прочитати його до кінця.
|
|
|
Привертаючи увагу читача, будь-який газетний заголовок має легко сприйматися, читатися без утруднень.
Отже, до заголовка ставляться такі основні вимоги:
· він має бути чітким і коротким, спонукати читача звернути увагу на матеріал;
· відображати найголовніше в публікації;
· у ньому не повинно бути штампів і двозначностей;
· слід уникати повторів;
· рекомендується вводити в заголовок дієслово;
· у заголовку не можна вживати скорочень;
· заголовок має бути лаконічним, конкретним, виразним.
Що значить конкретне у заголовку?
Ця важлива якість заголовка виявляється в різних формах, а саме:
· у формі чіткого і якісного гасла;
· у формі стислого узагальнюючого висновку (“Не конкуренти, а союзники”, “Каскад набирає силу”, “Рекордні кілограми”);
· у формі влучної характеристики повідомлюваних фактів (“Дерева розповідають про клімат”, “Питання стоїть, а будинок валиться”, “Замість саду – терема”);
|
|
|
· у формі стисло викладеного єдиного факту, який становить весь зміст замітки (“Діагноз за телефоном”, “Перша продукція”, “Сільський завод”, “Відкриється китайський магазин”, “Динозаври на Чукотці”);
· у формі якогось елемента, який з достатньою повнотою виражає сутність матеріалу, підсумкових даних, влучного висловлювання, характерного факту (“Гроші за приписки”, “Премія з пальця”, “Від простоїв до авралів”, “Коса на камінь”, “Сеанс, якого не було”, “Шість пострілів завершили розмову”).
Отже, для заголовка кожного матеріалу доцільним є власний ступінь конкретності, тобто чим конкретнішим є матеріал, тим конкретнішим, точнішим, чіткішим має бути заголовок.
У сучасній періодиці помітною є тенденція до економії мовних засобів при створенні заголовків газетних матеріалів. Скорочення медіа-назв відбувається завдяки конденсації глибокого інформаційного наповнення у невеликій кількості слів і зумовлюється необхідністю передати максимум змісту, затративши мінімум мовного матеріалу. Звідси випливає точність, влучність і лаконізм медіа-заголовків. Значення окреслених компонентів тексту досить вагоме, адже читач починає огляд газетних матеріалів саме із заголовків, визначаючи для себе, із чим ознайомитися в першу чергу, а що взагалі залишити поза увагою.
|
|
|
Газетний заголовок преси має такі основні функції:
· дає змогу читачу зробити вибір. Тому заголовок має бути найбільш зрозумілим, виразним, точно окреслювати тему;
· спонукає прочитати текст. Якщо перша функція універсальна, то друга – факультативна: не можна цікавитися всім. Для більшості навіть швидке знайомство із заголовками є достатнім;
· дозволяє структурувати смугу. Розташування текстів, шрифти, інколи взаємна підтримка заголовків однієї полоси змістовно упорядковують сторінку;
· працює на імідж видання, читач завжди впізнає свою газету саме за стилем заголовків.
Отже, призначення газетного заголовка:
· зацікавити читача, бо перше, що впадає в око читачеві, це заголовки;
· стисло й виразно донести до читача головну ідею публікації (повідомити основний зміст);
· привернути увагу читачів до газетного матеріалу (тобто спонукати його прочитати надруковане під заголовком).
Вдалий газетний заголовок:
· виражає єдність форми і змісту матеріалу;
· забезпечує актуальність і конкретність публікації;
|
|
|
· передає ставлення автора і редакції до описуваних подій, процесів, явищ;
· підкреслює значення повідомлюваного факту і, отже, активно впливає на читача.
Дбаючи про влучний, незвичайний заголовок, журналісти і редактори іноді перебирають через міру. Слід пам’ятати, що тиражована інформація завжди розрахована на масового споживача, тому навіть за кращих намірів не варто поступатися етичними нормами. У творчому процесі завжди треба мати моральний запобіжник: внутрішньо, шостим чуттям, відчувати, де межа дозволеного. Гумор та іронія можуть бути сприйняті, як образа. Такі заголовки редакторові необхідно вилучати, змінювати на інші, дотримуючись норм журналістської етики. Образи, натяки, порушення моральних норм кидають тінь на репутацію та імідж видання, отже, необхідно слідкувати за усуненням цієї помилки.
До порушення етичних норм належить і надлишкове використання жаргонізмів у заголовках, яке притаманне тим авторам і редакторам, що намагаються привернути увагу читачів в не зовсім коректний спосіб. Використовуючи не літературні форми, вони вважають, вони “заграють” з аудиторією, прагнуть продемонструвати свою “близькість” до народу.
Незважаючи на різницю між газетами, при виборі заголовків журналісти припускаються однакових, типових помилок, одна з них – повтори в заголовках. Нерідко навіть в одному й тому самому номері, не кажучи про різні номери однієї газети, трапляються заголовки, що повторюються майже повністю. Ще частіше на смугах з'являються заголовки з повтором одного чи декількох слів. Це свідчіть або про обмеженість словникового запас редакційних працівників або про їхню неуважність. Нерідко зустрічаються й однакові побудови та форми заголовків. Досить переглянути верстані смуги газетного номера, щоб помітити й вилучити всі повтори в заголовках.
Друга помилка пов'язана з неправильним розміщенням газетного заголовка, особливо багаторядкового. Розбивши його на рядки, нерідко встановлюють їх над різними частинами одного матеріалу. У результаті він ніби розпадається зовнішньо на самостійні статті, кожна з власним заголовком. Іноді такий заголовок доводиться читати немов по діагоналі.
Доволі часто зустрічаємось з помилкою, коли одна стаття розташована на двох сторінках; тоді виникає враження, що ми маємо справу з двома різними матеріалами.
Також нерідко стаття розбивається на окремі блоки, коли заголовок розташовують у середині матеріалу. У такому разі виникають труднощі, пов'язані з читанням тексту. Відразу і не визначиш, де початок статті або де її продовження.
Тільки неуважністю можна пояснити смислові злиття сусідніх заголовків. А якщо вони розташовані на одному рівні й набрані подібними шрифтами, то читаються, як одне речення, а часом набувають двозначного змісту.
Небажано злиття двох заголовків, якого легко уникнути, піднявши чи опустивши один із них, або набравши різними шрифтами та розділивши текстовою обробкою. Двозначність злиття може виникнути через неуважність щодо постановки заголовка й підзаголовка замітки. Іноді, зливаючись, вони читаються, як одне речення.
Досить часто зустрічаються матеріали з занадто довгими заголовками, що важко сприймаються, і взагалі зникає бажання читати даний текст. Не менше уваги вимагає й постановка заголовка поруч з ілюстрацією, іноді виникає невдале поєднання заголовка та ілюстрацій.
Поширений недолік багатьох газет – суміш стилів оформлення заголовків. У деяких газетах за короткий термін застосовують найрізноманітніші розміри накреслення шрифтів. Подібна нерозбірливість свідчить про нерозуміння завдань і мети верстки взагалі, про невміння знайти стиль, який краще відповідав би типу й характеру газети.
Запитання і завдання
1. Які основні вимоги до заголовка?
2. Назвіть основні критерії оцінки якості газетного заголовка.
3. Які функції заголовка?
4. В чому призначення газетного заголовка?
5. Який газетний заголовок вважається вдалим?
6. Назвіть типові помилки, що спостерігаються в заголовках газет.
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 1276; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!