Судження як форма абстрактного мислення
Судження –форма абстрактного мислення, у якій щось стверджується або заперечується.
Судження поділяються на прості та складні. Просте судження складається з суб’єкта (про що говориться), предиката (ознака суб’єкта) та зв’язки.
Наприклад:
У судженні “Київ є столицею України”
“Київ” – суб’єкт, “столиця України” – предикат, зв’язка виражена дієсловом “є”.
Складні судження складаються з декількох простих. Судження перебуває в органічному зв’язку з реченням. Треба додати, що граматичні підмет та присудок є вираженням логічних суб’єкта та предиката.
Одним з різновидів суджень є запитання.Процес пізнання породжується необхідністю задоволення потреб людини. У теоретичному плані ця необхідність виражається у формі запитань, які постійно виникають і всіх сферах людської діяльності. Вміння правильно формулювати запитання має велике значення.
Формулюючи запитання, необхідно дотримуватися таких правил:
- Запитання має бути осмисленим, коректним.
- Запитання треба формулювати якомога коротше і ясніше.
- Складні запитання доцільно розбити на прості.
- У розділових судженнях треба називати всі можливі альтернативи.
Запитання і завдання
1. Що таке судження?
2. Назвіть основні різновиди суджень за будовою.
3. Чому розділових запитаннях важливо перерахувати усі можливі альтернативи?
Завдання 1. Розставити розділові знаки, керуючись логікою висловлювань і предикатів. Обґрунтувати логічну необхідність кожного знаку
|
|
|
· Якщо дитина не буде виховуватися серед людей вона не навчиться говорити.
· Через незнання чи з лінощів деякі працівники пера часом не завдають себе клопоту відшукати найдоречніше слово і вживають перше що спаде на думку.
· Спільні східнослов'янські слова з'явилися тоді коли східні слов'яни виділилися в окрему групу але ще не поділялися на росіян українців і білорусів становили одну давньоруську народність.
· У будь-якій мові немає окремої назви слова для кожного окремого предмета явища дії а є тільки окрема назва слово для окремої групи чи класу однотипних однорідних предметів. Називаючи наприклад усі види олівців одним словом олівець знаряддя для писання ми залишаємо осторонь цілий ряд ознак колір розмір форма марка тощо і закріплюємо в слові те істотне що відрізняє даний клас предметів від предметів іншого класу стіл книжка будинок тощо. Якби значення слова не містило узагальнення мова не могла б служити засобом спілкування бо неможливо назвати кожну конкретну річ окремим словом.
Завдання 2. Відкоригувати запитання, щоб зробити їх коротшими та яснішими
|
|
|
· Як побудовані словникові статті у 11-томному “Словнику української мови”, в 6-томному українсько-російському словнику, в 3-томному “Русско-украинском словаре” і в словнику іншомовних слів?
· Для чого використовується прийом зіставлення та контрасту?
· Чи вірно ствердження, що у своїх вчинках, які пов’язані з вибором друзів, професії та пошуком справжнього кохання, юні герої роману керуються єдиними моральними правилами?
· Чому при характеристиці лексико-семантичної групи дієслів ми не можемо обійтися, наприклад, без аналізу синонімічних, антонімічних відношень у межах однієї групи?
· Як Купрін протиставив мораль панівних класів духовній, моральній красі простої людини?
Завдання 3. Проаналізувати запитання в інтерв'ю з точки зору їх функції та дотримання правил побудови запитань
Інтерв’ю з начальником шпиталю Миколою Литвиненком.
Кор: З чого починається день “начальника” Литвиненка?
Кор: З чого починається день лікаря Литвиненка?
Кор: З чого починається день “господарника” Литвиненка?
Кор: Назвіть, будь ласка, що заплановано зробити до 29 вересня цього року?
Кор: Ви у шпиталі два роки, мабуть, після кардинального огляду закладу, склали для себе певний робочий план. Що з того плану вже виконано?
|
|
|
Кор: Чи все заплановане виконано?
Кор: По тому, як буде зроблене заплановане, заспокоїтеся чи будете складати нові плани?
Кор: Де складніше, на Вашу думку, працювати: на міській станції швидкої допомоги чи у шпиталі?
Кор: Чи покращився фінансовий стан закладу після переходу до обласного підпорядкування?
Кор: Що змінилося на краще?
Кор: Чи втримуються норми фінансування на одного пацієнта під час лікування у стаціонарі?
Кор: Чи змінилося ставлення до госпіталю керівників кременчуцьких підприємств після переходу до обласного підпорядкування?
Кор: Назвіть, будь ласка, організації, підприємства, заклади, приватні фірми, які допомагають виживати.
Кор: Якщо це не є державною таємницею, скільки за місяць приїжджає до госпіталю різних комісій?
Кор: Ви коли-небудь підраховували час, витрачений на різні перевірки?
Кор: Чи є у приймальній реєстраційний журнал комісії?
Кор: Чи змінився контингент шпиталю?
Кор: Хто сьогодні Ваші пацієнти?
Кор: Певно ж Ви були в інших медичних закладах України для ветеранів Великої вітчизняної війни? Що б хотілося б запровадити у себе?
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 371; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!