Позначення шляху руху або місця,
Де відбувається дія
бегать по стадиону бігати по стадіону
подниматься по лестнице підніматися по сходах (сходами)
Позначення напрямку
плыть по течению пливти за течією
Позначення способу називання
называть по фамилии називати на ім’я
Позначення причини
отпуск по болезни відпустка через хворобу
по ошибке через помилку
по семейним обстоятельствам через (за сімейних обставин)
по счастливой случайности завдяки щасливому випадку
Позначення часу
по выходным дням у вихідні дні
по целым дням цілими днями
Позначення мети, призначенняч
вызвать по делам службы викликати у службових справах
комиссия по составлению актов комісія для складання актів
Позначення кількості
по 25 человек в группе по 25 осіб у групі
Позначення понять, що окреслюють певне коло
Знань, галузь науки, діяльности
инженерпо образованию інженер за освітою
инспектор по технике безопасности інспектор з техніки безпеки
работать по технической части працювати в галузі техніки
|
|
|
учебник по физике підручник з фізики
Позначення якості, властивості
важный по значению важливий за значенням
добрый по натуре добрий за вдачею (доброї вдачі)
по единой форме за єдиною формою
Позначення часових відношень
по получении аттестата після одержання атестата
Позначення засобу зв’язку
послать по почте послати поштою(по пошті)
Позначення відповідності
по приказу за наказом
по состоянию здоровья за станом здоров’я
Також труднощі виникають при перекладі конструкцій і з іншими прийменниками. Російські словосполучення з прийменником українською мовою передаються за допомогою прийменників на, до, з, за, про, при, як, о та ін. або ж безприйменниковими конструкціями: в адрес – на адресу, в алфавитном порядке – за абеткою, в виду (иметь) – на увазі (мати), в должность (вступать) – на посаду (ставити), в защиту – на захист, в знак уважения – на знак поваги, в нашу пользу – на нашу користь, в известность (поставить) – до відома (довести), ввести в состав – ввести до складу, в пример (поставить) – за приклад (поставити), в получении расписался – про одержання розписався, в случае неуплаты – при несплаті, в порядке исключения – як виняток, в семь – о сьомій, в одиннадцать – об одинадцятій, сейчас без четверти шесть – зараз за чверть шоста, в дальнейшем – надалі, возводить в степень – підносити до степеня, в зависимости – залежно від, в последнее время – останнім часом, в течении дня – протягом дня превратить в шутку – перетворити на жарт,за недостатком сведений – за браком відомостей, стремиться к – прагнути до, при жизни – за життя, при условии – за умови; предупреждать о – попереджувати про.
|
|
|
Сполучники та сполучні слова
Сполучники - службові слова, призначені для зв’язку однорідних членів речення та частинскладного речення.
Сполучники поділяються на сурядні і підрядні.
Сурядні сполучники поєднують однорідні члени речення і частини складносурядного речення як рівноправні, не залежать одне від одного. За характером відношень між членами речень і частинами складного речення вони поділяються на єднальні, протиставні, розділові.
|
|
|
Сурядні сполучники
| Групи сполучників | Сполучники |
| Єднальні | і (й), та (в значенні і), ні...ні, не тільки (не лише), а й (але й); як..., так і |
| Протиставні | а, але, та (в значенні але), так, однак, зате, проте |
| Розділові | то...то; не то...не то; чи...чи; або...або; хоч...хоч |
Підрядні сполучники пов’язують частини складнопідрядного речення – головне і підрядне. Вони оформлюють різні відношення між головним і підрядним реченнями.
Підрядні сполучники
| Які відношення виражають | Сполучники |
| Причинові | бо; через те що; тому що; завдяки тому що; у зв’язку з тим що; оскільки |
| Часові | ледве; тільки; щойно; як; як тільки, після того як |
| Мети | щоб; аби; для того, щоб |
| Умовні | якби; якщо; коли б; як тільки |
| Допустові | хоч; дарма що; незважаючи на те, що; хоч..., але |
| Порівняльні | як; мов; наче; неначе; ніби; нібито; начебто; мовбито, що |
| Міри, ступеня | аж; що аж; що й |
| З’ясувальні | що; як; ніби |
7.4. Формотворчі, словотворчі та модальні частки
в українській мові.
Частка – службова частина мови, яка надає слову або реченню додаткового відтінку або є засобом творення форм слів чи похідних слів.
|
|
|
За роллю у слові і в реченні частки поділяються на формотворчі,і фразові (модальні).
Формотворчі часткивикористовуються для творення форм дієслова: би(б) – умовного способу; хай, нехай – наказового способу.
Словотворчі частки призначені для творення слів, а тому з часом перетворюються на суфікси або префікси. Так, заперечну частку нівживають для творення заперечних займенників (ніхто, ніщо, ніякий, ніскільки) і прислівників, похідних від займенників (ніколи, ніяк, нізвідки). Частка неперетворилася на префікс, за допомогою якого творятьсяприкметники і похідні від них прислівники (невисокий, недавній). Частка – ся перетворилася на дієслівний словотворчий суфікс (вітатися, розраховуватися), частки аби, де,чи, що, як, будь,небудь, казна, хтозна та деякі інші, що призначенім для творення займенників і прислівників, перетворюються на суфікси або префікси (абихто, деякий, чимало, якнайскоріше, будь-що, скільки-небудь, як-небудь, казна –що).
Модальні частки
Модальні частки надають окремому слову в реченні або цілому реченню додаткових відтінків: ствердження або заперечення, питання, спонукання, сумніву тощо.
Групи модальних часток
| Групи часток | Яких відтінків надають реченню |
| Стверджувальні так, авжеж, аякже | ствердження думки, факту,дії тощо |
| Заперечні ( не і ні) | заперечення (повне або часткове) |
| Питальні чи, хіба, невже | питання |
| Вказівні це, оце, ось, | вказівка на щось |
| Окличні що за, як | оклик, підсилення |
| Обмежувально-видільні тільки, лише, саме, хоч, хоч би, якраз | виділення чогось, уточнення |
| Власне модальні мов, ледве чи, мовби, ніби, нібито, навряд чи | сумнів, припущення, невпевненість |
Модальні частки є засобом творення різних модальних типів речення – розповідних, стверджувальних, заперечних, питальних, спонукальних, окличних – або нвиражають невпевненість,можливість, сумнів, недостовірність тощо. Окремі частки призначені для підсилення ознак і дій. Це так звані підсилювальні частки (а, аж, адже, же (ж), таки, би, то, но).
Кількісні частки майже, трохи не, ледве не вказують на часткову невідповідність чомусь, приблизну кількість.
Правопис часток
Частки пишуться окремо, разом і через дефіс.
1) частки би (б), же (ж), то (вказівна), ось, он звичайно пишуться окремо від інших слів;
Разом вони пишуться лише у складі сполучників та інших часток.
2) разом пишуться частки би-, де-, -сь, ані-, ні-, чи-,як-, що -.
2) через дефіс пишуться частки казна-, хтозна-, будь-, -небудь, -бо, -но,- то (підсилювальна),-от, -таки
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 302; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!