Розряди прислівників за значенням
За значенням і роллю в реченні прислівники поділяються на означальні та обставинні.
| означальні прислівники | |
| якісно- означальні | добре, наполегливо, погано, пішки, бігом, верхи |
| кількісно- означальні | мало, надвоє, тричі, занадто, трохи, дуже |
| способу дії | навпочіпки, по-юнацькому, по-нашому |
| обставинні прислівники | |
| часу | торік, вчора, завтра, доти, завжди, досі, зранку, тоді, довіку |
| місця | вгорі, згори, вперед, звідусіль, там, десь, тут, поруч, звідти, туди |
| мети | наперекір, навмисне, напоказ |
| причини | зопалу, спересердя, спросоння, згарячу, ненароком |
Означальні прислівники поділяються на якісно-означальні, кількісно-означальні і прислівники способу дії:
| прислівники | приклади |
| якісно-означальні | високо, наполегливо, лагідно |
| кількісно-означальні | надвоє, мало, тричі, занадто |
| способу дії | вдало, напам'ять, гарно |
Якісно-означальними прислівники- це прислівники на -о, -е , що виражають якісну ознаку дії, відповідають на питання як? і переважно утворюються від якісних прикметників (дешевий-дешево, лагідний - лагідно).
Кількісно-означальні прислівникихарактеризують дію, стан чи ознаку з боку кількості та міри вияву. Вони відповідають на питання скільки? наскільки? як багато? якою мірою? (надвоє, трохи, занадто).
Прислівники способу дії вказують на те, яким способом відбувається дія чи виявляється ознака. Прислівники цієї групи відповідають на питання як? яким способом? яким чином? (читати напам’ять, говорити по-українському).
|
|
|
Обставинні прислівники виражають різні обставини дії і поділяються на прислівники часу, місця, мети і причини:
| прислівники | приклади |
| часу | віддавна, понині, зранку |
| місця | праворуч, вниз, здалека |
| мети | навмисне, наперекір, напоказ |
| причини | згарячу, зозла, спересердя |
Прислівники часу вказують на час, коли відбувається дія і відповідають на питання коли? відколи? з якого часу? доки? по який час?
Прислівники місця означають місце або напрямок дії та відповідають на питання де? куди? звідки? доки? по який час?
Прислівники мети означають мету дії та відповідають на питання для чого? з якою метою? навіщо?
Прислівники причини вказують на причину дії та відповідають на питання чому? з якої причини? через що?
Ступені порівняння прислівників
У текстах наукового стилю значно переважає використання означальних прислівників. Якісно-означальні прислівники на –о, -е, похідні від основ якісних прикметників, утворюють форми вищого і найвищого ступенів порівняння. Розрізняють просту і складену форми ступеня порівняння. Проста форма утворюється за допомогою суфікса –ше- або –іше- складена – додаванням до прислівника звичайного ступеня слів більш(менш), найбільш(найменш).Для підсилення або уточнення значення прислівників вживаються також слова багато, куди, ще, трохи, значно (ще точніше, трохи гучніше).
|
|
|
| Прислівник | Вищий ступінь | Найвищий ступінь |
| змістовно | Змістовніше, більш змістовно(менш змістовно) | Найзмістовніше, найбільш змістовно (найменш змістовно) |
| важливо | Важливіше, більш важливо (менш важливо) | Найважливіше, найбільш важливо (найменш важливо) |
| рішуче | Рішучіше, більш рішуче(менш рішуче) | Найрішучіше, найбільш рішуче (найменш рішуче) |
Значення найвищого ступеня порівняння може посилюватися додаванням часток як-, що-: найкорисніше – якнайкорисніше; найбільш уважно – якнайбільшщ уважно; найбільш енергійно - якнайбільш енергійно.
Кількісні прислівники поповнюються переважно за рахунок прийменниково-іменникових сполучень. Деякі з цих сполучень перейшли у прислівники і пишуться разом або через дефіс.
6.4. Правопис прислівників.
Разом пишуться:
- прислівники, утворенні сполученням прийменника з іменником, займенником, прикметником, числівником, прислівником. Наприклад: потім, занадто, вночі, безвісти, потихеньку, вперше, натроє (але: по двоє, по троє);
|
|
|
- складні прислівники, утворені з кількох основ. Наприклад: праворуч, стрімголов, босоніж, обіруч.
Окремо пишуться:
- прислівникові сполучення, утворені від іменника з прийменником. Найуживаніші з низ такі: без (без кінця, без черги, без упину, без жалю), на (на добраніч, на жаль, на щастя, на сьогодні, на початку), до (до побачення, до речі, до краю, до діла), з (з радості, з горя, з розгону), в/у (в разі, в міру, уві сні, в далечінь)
- прислівникові сполучення, де повторюються основи, між якими стоїть прийменник: день у день, рік у рік, час від часу, раз у раз, один по одному, сам на сам. Сполучення утворенні поєднанням слова у називному відмінку зі словом в орудному відмінку: кінець кінцем, один одним, сама самотою.
Через дефіс пишуться:
- прислівники, утворенні від прикметників, займенників і прийменника по: по-новому, по-батьківськи, по-українські, по-моєму, по-нашому;
- прислівники, утворені від порядкових числівників за допомогою префікса по-: по-перше, по-друге, по-третє;
- прислівники, утворені від синонімічних або антонімічних слів: зроду-віку, видимо-невидимо, тишком-нишком, часто-густо;
|
|
|
- прислівники, в яких повторюються слова або корені (без службових слів, або з службовими словами між ними): довго-довго, давним-давно, навіки-віків, віч-на-віч, де-не-де. хоч-не-хоч. Запам’ятайте правопис прислівників: з давніх-давен, з діда-прадіда, без кінці-краю, на-гора, по-латині, десь-колись.
Написання не з прислівниками
Тільки разом не пишеться тоді, коли прислівник без не не вживається: невдовзі, невідв’язно, невпинно, невсипуче, неквапом, ненароком, неподалеку, несамовито, неспроста, нехотя, нещадно. З більшістю прислівників не звичайно пишеться окремо: не так, не тут, не треба, не слід, не можна, не варто, не дуже, не цілком, не зовсім, не досить, не жаль, не вперше, не спросоння, не по-нашому, не по-товариському, не мимохідь, не праворуч, не щодня, не вдень, не вчора, не сьогодні.
Під час написання не з прислівниками, утвореними від прикметників за допомогою суфіксів -о, -є, треба орієнтуватися на зміст висловлювання:
а) якщо в певному контексті слово з не можна замінити іншим словом чи словосполученням, то не пишемо разом: нелегко (важко), недоброзичливо (вороже), недобре (погано);
б) якщо в певному контексті не відкидає щось, заперечує, то не пишемо окремо: іти на гору не легко, нітрохи не холодно, аж ніяк не страшно.
У текстах наукового та офіційного стилів прислівники часто виступають у ролі вставних слів, які надають реченню окремих смислових відтінків, виражають додаткові повідомлення, уточнення (мабуть, на жаль, наприклад).
Контрольні питання:
1. Яка частина мови називається прислівником?
2. Які граматичні ознаки властиві прислівникам?
3. Яким чином творяться ступені порівняння прислівників?
4. Які роль в реченні виконують прислівники?
5. Сформулюйте основні правила написання прислівників разом.
6. Сформулюйте основні правила написання прислівників окремо.
7. Сформулюйте основні правила написання прислівників через дефіс.
8. Як пишуться прислівники з НЕ?
Тема 7
Службові частини мови в наукових текстах
7.1. Морфологічний склад та правопис прийменників.
7.2. Синонімія та труднощі перекладу прийменників.
7.3. Сполучники та сполучні слова.
7.4. Формотворчі, словотворчі та модальні частки в українській мові. модальні.
7.5. Засоби милозвучності української мови.
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 1609; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!