Особливості використання числівників у мові професійного спрямування
Числівник як самостійна частина мови.
Зв’язок числівника з іменником.
Уживання форм однини і множини числівників.
Числівники, як компоненти складних іменників і прикметників.
Особливості використання числівників у наукових текстах і документах. Специфіка оформлення цифрових даних.
Ключові слова: числівник, кількість, означено-кількісні числівники, дробові числівники, збірні числівники, порядкові числівники, прості, складні, складені числівники, цифрові дані.
Числівник як самостійна частина мови
Числівник – самостійна частина мови, що означає число, певну кількість чого-небудь, порядок переліку при лічбі та відповідає на питання скільки ? котрий? який?
Позначувана числівником кількість має три форми вияву: означену, неозначену та приблизну. Для передавання точно вираженої кількості вживаються означено-кількісні числівники, які об’єднують більшість числових назв. Вона виражається у цілих одиницях і позначається кількісними числівниками: сорок шість студентів, двадцять комп’ютерів. Певну кількість частин цілого позначає група дробовихчислівників: дві п’ятих присутніх. Кількість осіб, істот, предметів як сукупність, одне ціле виражає група збірних числівників: сімнадцятеро викладачів.
Неозначена кількість – це недиференційована, точно не виражена множина, що не має відповідників у натуральному числовому ряді. Із неозначено-кількісним значенням уживаються лише числівники кілька, декілька, кількадесят, кільканадцять, стонадцять, а також прислівники, іменники тощо.
|
|
|
Уся складна система числівників ґрунтується на числових назвах, до яких належать назви першого десятка, а також нуль, сорок, сто, тисяча, мільйон, мільярд. Решта числівників твориться за допомогою цих 16 слів. Окрема група неозначено-кількісних числівників має інші корені. Назви більйон, трильйон, квадрильйон, квінтильйон, секстильйон і т.д. є фактично науковими термінами.
Числівники не мають родових ознак за винятком:
- нуль, один, мільйон, мільярд, трильйон і под. – ч.р.;
- одна дві, тисяча – ж.р.;
- одно, одне – с.р.
За будовою числівники поділяються на :
- прості (один корінь) - три, троє, семеро, декілька, сто, сорок;
- складні(два корені) - одинадцять, двісті, тридцять, триста, тринадцятеро;
- складені ( кілька слів) - тисяча сто вісімдесят вісім, одна сімдесята.
Зверніть увагу на особливості відмінювання числівників. За зразком числівника п’ять відмінюються числівники від дев’яти до двадцяти включно та тридцять.
| Н. | П’ять |
| Р. | П’яти (п’ятьох) |
| Д. | П’яти (п’ятьом) |
| З. | П’ять (п’ятьох) |
| Ор. | П’ятьма (п’ятьома) |
| М. | П’яти (п’ятьох) |
|
|
|
У числівниках на –дцять відмінюється лише друга частина. У числівників шість, сім, вісім при відмінюванні відбувається чергування голосних. Перед закінченням –ох, -ому, -ома та перед -ма в Ор.відмінку після т пишеться знак м’якшення.
За одним зразком відмінюються числівники п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят. У цій групі числівників змінюється лише друга частина.
| Н. | П’ятдесят |
| Р. | П’ятдесяти (п’ятдесятьох) |
| Д. | П’ятдесяти (п’ятдесятьом) |
| З. | П’ятдесят або п’ятдесятьох |
| Ор. | П’ятдесятьма (п’ятдесятьома) |
| М. | (на, у) П’ятдесяти (п’ятдесятьох) |
Числівники сорок, дев’яносто, сто в непрямих відмінках окрім З. мають закінчення – а.
Числівники триста, чотириста відмінюються як числівник двісті, а шістсот, сімсот, вісімсот, дев’ятсот і кількасот відмінюються за зразком числівника п’ятсот.
| Н. | П’ятсот |
| Р. | П’ятисот |
| Д. | П’ятистам |
| З. | П’ятсот |
| Ор. | П’ятьмастами (п’ятьомастами) |
| М. | П’ятистах |
У складених кількісних числівниках відмінюються всі складові частини.
Неозначено-кількісні числівники кілька, декілька відмінюються як числівники два, три, чотири, а кільканадцять, кількадесят, стонадцять, якщо вони поєднуються з іменниками на позначення конкретних предметів, що підлягають лічбі, відмінюються як числівник п’ять.
|
|
|
Порядкові числівники (перший перша, перше, сотий (сота, соте) й ін. відмінюються як прикметники твердої групи – за відмінками, родами і числами, а порядковий числівник третій (третя, третє) – як прикметники м’якої групи. У складених порядкових числівниках відмінюється остання складова частина.
Дробові числівники відмінюються таким чином: чисельник – як кількісний числівник, а знаменник – як порядковий.
Числівники півтора, півтори, півтораста не відмінюються.
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 389; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!