Творення і вживання дієприкметників



1. Активні дієприкметники теперішнього часу творяться за допомогою суфіксів -уч- (-юч-), -ач- (-яч): правлячий, зростаючий, працюючий, прогнозуючий. В офіційно-діловому стилі такі форми обмежені у вжитку і використовуються у функції означень, а не головного компонента: виконуючий службові обов'язки, зростаючий щороку добробут, керуючий новим відділом.

При перекладі з російської мови слід пам'ятати, що активні дієприкметники теперішнього часу відтворюються:

1.1. Підрядними означальними реченнями: окружающий - який (що) оточує, движущийся - який (що) рухається, соответствующий - який (що) відповідає;

1.2. Прикметниками: вышестоящий орган — вищий орган, текущий счет — поточний рахунок, волнующее состояние — бентежний стан;

1.3. Іменниками: ведущий специалист - провідний спеціаліст, исполняющий обязанности - виконавець обов'язків, заведующий отделом - завідувач відділу; начинающий - початківець, говорящий - мовець (промовець).

2. Активні дієприкметники з суфіксом -ш- (-вш) у ділових паперах не вживаються. Вони замінюються:

2.1. Описовою формою (окончивший -  той, що закінчив);

2.2. Дієприкметниками пасивного стану (наболевший вопрос - наболіле питання, нижеподписавшийся – нижчепідписаний).

3. Пасивні дієприкметники мають форму тільки минулого часу і утворюються за допомогою суфіксів -н-, -ан, -ен-, -т-: записаний, підрахований, завершений, зведений, підписаний, затверджений.

4. Російські пасивні дієприкметники теперішнього часу при перекладі на українську мову замінюються:

4.1. Описовими конструкціями: применяемый - який застосовується, употребляемый - вживаний, який вживається;

4.2. Дієприкметниками минулого часу: желаемый - бажаний, предоставляемый - наданий.

Проте не варто зловживати описовими зворотами під час перекладу українською мовою російських дієприкметникових конструкцій. Милозвучність і органічність перекладу досягається використанням різноманітних мовних засобів – іменників, прикметників, дієслів.

5. Дієприслівник- незмінювана дієслівна форма, яка, пояснюючи головне дієслово, називає додаткову дію, відповідає на питання що роблячи?, що зробивши? (враховуючи обставини, написавши відповідь).

Дієприслівник поєднує ознаку дієслова і прислівника, а саме вид та перехідність.

Дієприслівник із залежними від нього словами формує дієприслівниковий зворот. Наприклад: На переправі стали прикордонники, перевіряючи документи бійців і команд.

До прислівникових ознак належать незмінність, синтаксична роль обставини і те, що з дієсловом пов'язується зв'язком прилягання.

Творення і вживання дієприслівників

1. Дієприслівники недоконаного виду утворюються за допомогою суфіксів -учи- (-ючи), -ачи- (-ячи):працюючи, виконуючи, фінансуючи.

2. Дієприслівники доконаного виду утворюються за допомогою суфіксів -вши- (-ши): перевіривши, виконавши, зробивши, започаткувавши.

3. Дієприслівникові звороти в документах повинні стояти на початку речення (Враховуючи ситуацію, що склалася на цей момент...).

4. У безособовому реченні дієприслівник може вживатись тільки в тому випадку, якщо у складі присудка є інфінітив (Отримавши значні прибутки, бажано було б перерахувати якусь суму на благодійні внески).

В інших випадках уживання дієприслівника в безособовому реченні не відповідає нормі (Вивчаючи економіку, у нас не було ніяких проблем).

Особливості використання дієслів та дієслівних

Форм у мові професійного спрямування

Що ж до використання зазначених форм та граматичних категорій дієслів у мові професійного спрямування, а також під час оформлення ділових паперів   слід враховувати такі особливості:

1. У науковому, офіційно-діловому стилях використовуються тільки книжні дієслова та їх форми (накопичувати, активізувати, заохочувати).                 

2. У публіцистичному, науковому та офіційно-діловому стилях інфінітив вживається із закінченням -ти (здійснювати, виконувати, рахувати, фінансувати, забезпечувати). Закінчення -тьвживається в усному мовленні й характерне для художнього й розмовного стилів.

3. Дієслова I особи множини можуть вживатися замість I особи однини. Це буває у випадку, коли той, хто говорить, не бажає виділяти себе з числа своїх читачів або слухачів (Розглянемо це питання на завтрашньому засіданні). Таке вживання властиве вищеназваним стилям. Воно має місце у наукових творах, доповідях, лекціях.

4. Не порушувати норми вживання форм залежного слова (свідчити факти – свідчити про факти, відзначати про успіхи – відзначати успіхи, шкодувати гроші – шкодувати грошей).

5. Дієслово бути в теперішньому часі в усіх особах однини і множини має форму є ( підприємство є юридичною особою, контракт є документом). Лише в художній літературі можуть вживатися архаїчні форми ІІтаІІІ особи (єси, єсть, та ін.). У майбутньому часі дієслово бути має закінчення Ідієвідміни (буду, будеш, буде, будемо, будете, будуть).

6. Дієслова теперішнього часу для зазначення позачасовості вживаються в І особі множини або III однини (ми виплачуємо, фірма пропонує, база реалізує, дирекція звертається).

7. Дієслова теперішнього часу вживаються на позначення майбутнього, коли підкреслюється обов'язковість виконання дії (нарада керівників розпочинається о 10 годині, конференція розпочинає свою роботу, завтра вирішуємо питання).

8. Дієслова III особи однини та І особи множини мають повну форму (зазначає, повідомляє, доручає, розуміємо, пропонуємо, реалізуємо).

9.Дієслова доконаного виду утворюють просту форму майбутнього часу (профінансуємо, сплатимо, переглянемо). Доконаний вид у ділових паперах твориться за рахунок префіксації (завізувати, запроектувати, сконструювати)

10. Дієслова недоконаного виду мають просту і складену форми майбутнього часу. Для ділового стилю характерні складені форми (працюватимемо - будемо працювати, контролюватимуть - будуть контролювати, забезпечуватиметься - буде забезпечуватись).

11.У ділових паперах форми наказового способу передаються описовими лексичними засобами: потрібно виконати, необхідно подати, бажано переглянути, мусите сплатити.

12. У ролі наказового способу може виступати інфінітив, що виражає категоричність розпорядження: Усім бригадирам до 6 жовтня провести нараду робітників.

13. Форми II особи однини, I та II особи множини дозволяють уникати форми давайтеу наказовому способі. Обійтися без неї можна за допомогою додаткових слів: давайте проголосуємо - проголосуймо, давайте побажаємо - побажаймо, давайте почнемо - пропоную почати. Дієслово давайте вживається лише у своєму прямому значенні, коли ця форма поєднується з іменником, що означає певні предмети (Давайте Ваші посвідчення).

14. Існує дві рівнозначні форми написання дієслів з числівниками: а) Шість бригад не виконало (не виконали)план. Але за непрямого порядку слів лише – Не виконало план шість бригад; б) Двоє студентів пішло до їдальні (сумісна дія – пішли разом); Двоє студентів пішли до їдальні (роз’єднана дія – кожен пішов окремо).

15. Із неозначено-кількісними словами (низка, ряд, більшість, мало і т.д.) дієслова вживаються в однині (більшість працівників з’явилося).

16. Якщо субстантивне слово виражене числівниками: сто, тисяча, мільйон та под., то дієслово слід вживати в однині (сто гривень витрачено, тисячу тонн завезено).

17. Якщо є слова разом, спільно дієслово (присудок) ставиться в однині (Адміністрація заводу спільно із профкомом розглянула ..), але ставиться у множині, коли однорідні підмети вжиті через кому або через сполучники і, та (та у значенні і –Адміністрація заводу та профком розглянули...).

18. Дієслово вибачаюсь (-ся) має у своєму складі колишній займенник ся, що був формою від себе – я, порівняйте: збираюся (я збираю себе). Отже, неправильно (Я вибачаюсь (-ся) – правильно: Вибачте мені; прошу вибачення; пробачте; даруйте та ін.).

19. У ділових паперах перевага надається активним конструкціям над пасивними або ж використовувати безособову конструкцію з дієслівними формами на -но, -то. У таких текстах ідеться про наслідки якихось заходів чи подій у момент мовлення (рішення було достроково виконане нашою фірмою - наша фірма достроково виконала рішення; забороняється - заборонено; не використані - не використано).

20. У ділових паперах слід уникати форм умовного способу: фірма змогла б виконати замовлення, якби... - фірма виконає замовлення, якщо...; виконавець повідомив би Вас завчасно, коли б... - завчасне повідомлення виконавця було можливе лише за умов... .

21. В українській мові зовсім немає дієприкметників на -ший, -вший (рос. принесший, ставший), на -емый, -имый (рос. сопровождаемый, любимый) і з часткою -ся(рос. встречающийся). Є, але рідко вживаються дієприкметники на -чий (палаючий - рос. пылающий). Натомість українська мова використовує інші засоби, розглянуті в п.5.1. „Творення і вживання дієприкметників”.

21. Широко використовувати дієприкметники та дієприслівники, але уникати ненормативних форм або заміняти їх іменниками, іменниками із прийменниками (описова конструкція), дієсловами (знаючий працівник – обізнаний працівник; запитуючий – запитувач, який (той, хто) запитує; не дивлячись на .. – незважаючи на..; хвилюючі враження – зворушливі враження). Сфера використання активних дієприкметників – в основному термінологічна лексика (блукаючий нерв, крокуючий екскаватор, ведуче колесо, ріжучий диск, тонізуючі речовини, несуча поверхня крила, працюючий двигун, лімітуючий режим).

Контрольні запитання

1. Що називається „дієсловом”?

2. Які граматичні ознаки характерні для дієслова?

3. Назвіть основні форми дієслів.

4. Сформулюйте правила перекладу дієприкметникових конструкцій з російської мови на українську.

5.Назвіть основні особливості використання дієслів та дієслівних форм у мові професійного спрямування

 

Практичні завдання

1. Доберіть до поданих дієслів відповідні слова і запишіть у формі словосполучень: затвердити, забезпечити, виконати, внести, зазначити, підкреслити, наголосити, підписати, надавати, запобігти.

2. Від поданих дієслів утворіть активні дієприкметники, складіть з ними речення: будувати, постачати, проголошувати, друкувати, підписувати.

3. Доберіть текст за фахом (не менше двох сторінок формату А4). Знайдіть дієприкметники та визначте їх рід, число, відмінок.

4. Від поданих дієслів утворіть дієприслівники і складіть з ними речення: подорожувати, спостерігати, відчувати, нести, читати, підписувати, закінчувати.

Тема 4


Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 1538; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!