Порядок слів у реченні. Логічний наголос
Порядок слів – властиве даній мові розміщення членів речення по відношенню один до одного. В українській мові порядок розташування слів в реченні вільний, бо за членами речення не закріплені якісь постійні місця. Проте це не означає, що взагалі відсутні будь-які правила словопорядку в реченні. Розрізняють два типи порядку слів: а) прямий, або звичайний; і б) зворотний, або інверсію (від. лат. inversion – перегортання, перестановка).
У кожному реченні є слово (словосполучення), найбільше наголошене з смислового боку, тобто на нього падає логічний наголос. Логічний наголос – виділення найважливішого слова посиленням голосу. Пор.: Ви добре вивчили цю тему.Ви добревивчили цю тему.Ви добре вивчили цю тему.Ви добре вивчили цю тему.
Узгодження підмета й присудка
Підметом називається граматично незалежний член двоскладного речення, що означає предмет, про який щось стверджується або заперечується в реченні. Наприклад: Тверді тіла можна поділити на дві групи за їх властивостями щодо електропровідності – провідники та діелектрики. Простий підмет найчастіше виражається іменником або займенником у називному відмінку, а також іншими частинами мови, вжитими у значенні іменника. Складений підмет виражається словосполученнями, вжитими в значенні іменника в називному відмінку, а також цілим реченням.
Присудок – головний член двоскладного речення, що означає дію, стан або ознаку підмета і граматично підпорядковується йому. Наприклад: Шарль Кулон відкрив закон взаємодії точкових зарядів, встановив неможливість поділу позитивного і від’ємного полюсів магніту. Прості присудки виражаються однією дієслівною формою, тому вони називаються простими дієслівними присудками. Складені присудки бувають дієслівними та іменними:
|
|
|
а) складений дієслівний присудок складається з двох дієслів (неозначеної форми і змінюваного допоміжного дієслова – Котирування цінних паперів на біржі дозволяє визначити їх ринкову ціну);
б) іменний складений присудок містить іменну частину та дієслово-зв’язку – Моніторинг – це спостереження за станом природного середовища для вчасного виявлення змін, їх оцінки, попередження та ліквідації наслідків негативних процесів.)
Синтаксичні особливості офіційно-ділового
Та наукового стилю.
Офіційно-діловому стилю властиві такі синтаксичні особливості:
1) Здебільшого переважає прямий порядок слів з узгодженими й неузгодженими означеннями.
2) Вставні слова, які пояснюють окремі поняття чи систематизують виклад, переважно стоять на початку речення. Наприклад: Уміле використання синонімів (слів, які мають близьке або тотожне значення, але відрізняються звучанням) робить мовлення багатшим, досконалішим. Отже, до термінів висуваються такі вимоги.
|
|
|
3) Щодо структури речень ділових документів, то майже всі присудки вживаються в теперішньому часі. Наприклад: За сьогоднішньої економічної реорганізації всього суспільного життя виникає потреба перегляду усного ділового мовлення.
4) Поширеними є пасивні структури типу: вимоги ставляться, наказ виконується.
5) Вживання інфінітивних конструкцій: обіймати посаду, зважати на обставини, залучити до роботи.
6) Важливою ознакою є часте використання дієприкметникових і дієприслівникових зворотів, що надають діловим документам стислості. Наприклад: Група реквізитів та їх постійних частин, відтворена на бланку документа як єдиний блок, називається штампом.
7) Крім того, у діловому листуванні переважає непряма мова, а пряма вживається лише в тих випадках, коли є необхідність дослівно передати зміст деяких законодавчих актів.
8) Стислість викладу інформації визначає і специфіку синтаксису. Найчастіше перевага надається простим реченням. Наприклад: Кожний документ складається з окремих елементів – реквізитів. Якщо використовуються складні, то вони невеликі: одне-два підрядних речення.
|
|
|
9) У мові ділових документів є такі словосполучення дієслівного типу, які багато разів використовуються у конкретній виробничій або адміністративно-виробничій ситуаціях, зокрема: взяти до уваги; взяти на себе зобов’язання тощо.
Науковому стилю властиві такі синтаксичні особливості:
1) Здебільшого переважає прямий порядок слів з узгодженими й неузгодженими означеннями. Наприклад: Кінематика вивчає рух фізичних тіл.
2) Важливою ознакою є часте використання дієприкметникових і дієприслівникових зворотів, що надають тексту стислості. Наприклад: Таким чином, закон збереження енергії дозволяє, не розв’язуючи рівняння руху, дослідити загальні властивості руху частинки, порівнюючи значення повної і потенціальної енергій. Між електричними і магнітними полями існує глибокий внутрішній зв’язок, пов’язаний з можливістю перетворення цих полів.
3) Вставні слова, які пояснюють окремі поняття чи систематизують виклад, переважно стоять на початку речення. Наприклад: Таким чином, момент сили – це вектор, який визначається векторним добутком сили і радіуса-вектора.
4) Щодо структури речень, слід зауважити, що майже всі присудки вживаються в теперішньому часі. Наприклад: Електростатичне поле завжди переміщує заряди так, щоб різниця потенціалів зменшувалась.
|
|
|
5) Поширеними є безособові структури типу: знайдемо спочатку об’єм...; тоді отримаємо..., розглянемо замкнену систему.
6) Вживання інфінітивних конструкцій: закон формулюється, визначається, інформація зберігається.
7) Крім того, при викладанні певної інформації переважає непряма мова. Наприклад: Модус – умови, на яких може бути укладена угода, прийнятна для обох сторін.
8) Найчастіше перевага надається складним (переважно складнопідрядним) реченням. Наприклад: Якщо провідником тече струм, то потенціал в різних точках провідника неоднаковий, а поверхня не є еквіпотенціальною. Однак, вживаються й прості речення, які надають стислості викладу інформації. Наприклад: Електричний струм – це спрямований рух електронів у провіднику. Одиниця опору називається омом.
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 1080; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!