Оформлення титульної сторінки
Курсова робота відкривається титульним аркушем. На ньому вказуються міністерство, назва навчального закладу, у якому виконувалась курсова робота, назва кафедри, на якій вона виконувалася курсова робота, повна назва теми роботи, прізвище та ініціали студента, курс, група, факультет, прізвище, ініціали, вчене звання наукового керівника, рік та місце виконання роботи. Наприклад:
Оформлення змісту (плану) курсової роботи
Зміст завжди розташовується на другій сторінці курсової роботи без нумерації аркуша. Формулювати заголовки розділів і підрозділів потрібно чітко, стисло, логічно і послідовно. Назва будь-якого підрозділу має точно відображати сутнісний зміст відповідної складової частини роботи.
Наприклад, план курсової роботи на тему “Праця як умова формування особистості молодого школяра” повинен мати такий вигляд:
Оформлення текстового матеріалу
Текстовий матеріал курсової роботи дуже різноманітний. До нього (окрім зазначених вище елементів) належать цитати, літературні позначення, складні числівники, посилання, перерахування тощо, тобто те, що при оформленні курсової роботи потребує значення особливих техніко-орфографічних правил.
Правила цитування
Нагадаємо, що цитата є точною, дослівною витяжкою з якого-небудь тексту, включеного у власний текст. Цитати, як правило, наводяться тільки для підтвердження чи аргументів описів автора. При цитуванні найбільшої уваги заслуговує сучасна література і першоджерела. Загальний підхід до цитування полягає в тому, що цитати можуть бути в кожному розділі та підрозділі, за винятком тих місць, у яких автор розвиває свою позицію чи підсумовує результати дослідження.
|
|
|
Курсова робота не повинна бути переповнена цитатами, що погано зв'язані між собою.
На одній сторінці тексту не повинно бути більш трьох цитат. Якщо ж потрібно більша кількість цитат, то їх краще давати в переказі з указівкою на джерело.
При цитуванні чужий текст позначається лапками і наводиться дослівно у тій граматичній формі, у якій він даний у джерелі.
Якщо цитата відтворює тільки частину пропозиції цитуємого тексту, то після лапок, що відкриваються, ставлять трикрапку , і починають її з малої літери. Наприклад: Ланге писав “...рухи малої дитини сприяють поліпшенню й посиленню сприймання даного враження...” Мала літера ставиться й у тому випадку, коли цитата органічно входить до складу пропозиції, незалежно від того, як вона починалася в джерелі, наприклад Г.С.Костюк вважав, що “розвиток не можна розуміти лише як засвоєння та інтеріоризацію зовнішніх відношень". Унизу сторінки під рискою може даватися точне посилання на видання, з якого узята цитата.
|
|
|
Пропуск слів, пропозицій, абзаців при цитуванні допускається лише тоді, коли це не спотворює зміст усього фрагмента, і позначається багатокрапкою у місцях пропуску.
Якщо з цитуємого уривка не ясно, про кого чи про що йде мова, у круглих дужках приводиться пояснення автора з позначкою своїх ініціалів.
Якщо в цитаті, що наводиться, виділяються якісь слова, то відразу ж у дужках пишеться "курсив мій" чи "виділене мною" й ініціали автора роботи.
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 1355; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!