ЗБІР, АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ МАТЕРІАЛУ
З вибором теми нерозривно зв'язані підбор і вивчення студентом літератури.
Збір літератури з теми дослідження (нормативної, першоджерел, наукової і навчальної) починається з підготовки бібліографічного списку. Джерелами для формування бібліографічного списку можуть бути: список обов'язкової і рекомендованої літератури з навчальної дисципліни, бібліографічні списки в підручниках і монографіях, предметні каталоги бібліотек, Інтернет; рекомендації викладача.
Бібліографічний список повинний всебічно охоплювати досліджувану тему. У курсовій роботі цей список повинний містити 10-15 найменувань.
Процес вивчення навчальної, наукової й іншої літератури вимагає уважного і докладного осмислення й обов'язкового конспектування
Конспекти бувають декількох видів: планові, вільні, текстуальні і тематичні.
Примітка:
1. Плановий конспект - конспект книги за змістом: розділами і підрозділами; такий конспект цілком відображає структуру книги.
2. Вільний конспект - конспект, що сполучить цитати авторів книг з власним переказом змісту окремих розділів.
3.Текстуальний конспект - конспект у вигляді цитат, що передають основний зміст книги через авторське висвітлення найбільш важливих ідей
4. Тематичний конспект - конспект, у якому цитати з різних джерел чи переказ авторських думок класифікуються за темами, що розкривають зміст досліджуваного питання.
Роботи, що не вимагають детального вивчення, переглядають у тих випадках, коли думки, ідеї, висловлення автора можуть бути використані для розкриття змісту досліджуваної теми, і роблять виписки.
|
|
|
Виписки варто робити на окремих аркушах з посиланнями на статтю чи монографію.
У ході аналізу зібраного з теми дослідження матеріалу вибирають найбільш обґрунтовані й аргументовані конспективні записи, виписки, цитати і потім систематизують з основних питань дослідження. Підсумком цієї роботи повинна стати логічно вибудована система зведень з досліджуваного питання. На її основі уточнюється структура курсового дослідження, його зміст.
Хоча структура курсової роботи спочатку визначається на стадії планування, у ході написання можуть виникнути нові ідеї і розуміння, тому не рекомендується остаточно структурувати роботу відразу ж після збору й аналізу матеріалів.
Процедура захисту курсової роботи
Захист курсової роботи проводиться відповідно до графіка, затвердженого кафедрою у присутності комісії у складі керівника та двох-трьох членів кафедри. Процедура захисту включає: доповідь студента про зміст роботи; запитання до автора курсової роботи; оголошення відгуку наукового керівника або його виступ; відповіді студента на поставлені запитання; заключне слово студента; рішення комісії щодо оцінки роботи.
|
|
|
Вступне слово необхідно підготувати заздалегідь у формі виступу (5-10 хвилин), у якому важливо висвітлити такі важливі питання: обґрунтування актуальності теми дослідження; мета, завдання, об’єкт і предмет дослідження; відомості про те, що вдалося встановити, виявити, довести, якими методами це досягнуто; елементи новизни у теоретичних положеннях та в практичних рекомендаціях.
Результати захисту курсової роботи оцінюють на „відмінно”, „добре”, „задовільно” та „незадовільно” з урахуванням якості виконання всіх частин курсової роботи й рівня її захисту. Оцінка заноситься до залікової книжки студента та в екзаменаційну відомість. За процедурою захисту секретарем ведеться протокол з урахувань запитань та фіксацією відповідей студента. Захищені роботи і протоколи зберігаються на кафедрі два роки.
Мова і стиль курсової роботи
Оскільки курсовий проект є самостійною науковою роботою, його мова і стиль заслуговують серйозної, ретельної уваги.
Найхарактернішою ознакою писемної наукової мови є формально-логічний спосіб викладу матеріалу. Це відображається у всій системі мовних засобів. Науковий виклад складається головним чином із роздумів, метою яких є доведення істин, виявлених унаслідок дослідження фактів дійсності.
|
|
|
Для наукового тексту характерними є смислова завершеність, цілісність і пов'язаність. Найважливішим засобом вираження логічних зв'язків тут є спеціальні функціонально-синтаксичні засоби, що вказують на послідовність розвитку думки (спочатку, насамперед, потім, по-перше, по-друге, отже, і т. ін.), заперечення (проте, тимчасом, але, тоді як, одначе, аж ніяк), причинно-наслідкові відношення (таким чином, тому, завдяки цьому, відповідно до цього, внаслідок цього, крім того, до того ж), перехід від однієї думки до іншої (раніше ніж перейти до..., звернімося до..., розглянемо, зупинимось на..., розглянувши..., перейдемо до..., треба зупинитися на..., варто розглянути...), результат, висновок (отже, значить, як висновок, на закінчення зазначимо, все сказане дає змогу зробити висновок, підсумовуючи, слід сказати...)
Засобами логічного зв'язку можуть виступати займенники, прикметники і дієприкметники (даний, той, такий, названий, вказаний і т. ін.).
На рівні цілого тексту для наукової мови, мабуть, основною прикметою є цілеспрямованість і прагматизм. Звідси стає зрозуміло, чому емоційні мовні елементи в курсових роботах не відіграють особливої ролі. Науковий текст характеризується тим, що його становлять лише точні, отримані внаслідок тривалих спостережень і наукових експериментів відомості та факти. Це зумовлює і точність їх словесного вияву, і, таким чином, використання спеціальної термінології.
|
|
|
Завдяки спеціальним термінам стає можливим у стислій та економній формі давати розгорнуті визначення і характеристики наукових фактів, понять, процесів, явищ.
Треба добре пам'ятати, що науковий термін — це не просто слово, а втілення сутності даного явища. Отже добирати наукові терміни і визначення необхідно дуже уважно. Не можна довільно змішувати в одному тексті різну термінологію, пам'ятаючи, що кожна галузь науки має свою, притаманну тільки їй термінологічну систему.
Не використовується також замість прийнятих у даній науці термінів професійна лексика, тобто слова та вирази, поширені у певному науковому середовищі. Професіоналізми — це не позначення наукових понять, а умовні, вищою мірою диференційовані найменування реалій, які використовуються в середовищі вузьких фахівців і зрозумілі тільки їм. Це їхній своєрідний жаргон. В основі такого жаргону лежить побутове уявлення про наукове поняття.
Фразеологія наукової прози також вельми специфічна. Вона покликана, з одного боку, визначати логічні зв'язки між частинами висловлювань (такі, наприклад, стійкі сполучення, як «навести результати», «як показав аналіз», «на підставі отриманих даних», «підсумовуючи сказане», «звідси випливає, що» і т. ін.), з іншого боку, позначати певні поняття, будучи, по суті, термінами (такі, наприклад, як «цільова спрямованість», «емоційна регуляція», і т. ін.).
Розглянемо тепер деякі особливості наукової мови, котрі суттєво впливають на мовностилістичне оформлення курсового дослідження. Насамперед слід відзначити наявність великої кількості іменників із абстрактним значенням, а також віддієслівних іменників (дослідження, розгляд, вивчення і т. ін.).
У науковій прозі широко представлені відносні прикметники, оскільки саме вони на відміну від якісних дають змогу з максимальною точністю вказувати достатні і потрібні ознаки понять.
Як відомо, не можна утворювати форми ступенів порівняння відносних прикметників. Тому в дисертаційному тексті, використовуючи якісні прикметники, перевагу віддають аналітичним формам вищого та найвищого ступенів. Для утворення найвищого ступеня часто використовують слова «найбільш», «найменш».
Особливістю мови наукової прози є також відсутність експресії. Звідси домінуюча форма оцінки — констатація ознак, притаманних слову, яке визначають. Тому більшість прикметників є тут частинами термінологічних виразів. Так, правильно буде прикметник «наступні» замінити займенником «такі», котрий всюди підкреслює послідовність перерахування особливостей і прикмет.
Дієслово і дієслівні форми несуть у тексті курсових праць особливе інформаційне навантаження. Автори курсових праць звичайно пишуть «проблема, яка розглядається», а не «проблема, яка розглянута». Ці дієслівні форми служать для окреслення постійної ознаки предмета (у наукових законах, закономірностях, встановлених раніше або в процесі даного дослідження), вони використовуються також при описі дослідження, доведення, в описі будови приладів.
Зупинимося тепер на синтаксисі наукової мови. Оскільки вона характеризується логічною послідовністю, тут окремі речення і частини складного синтаксичного цілого, всі компоненти (прості та складні), як правило, дуже тісно пов'язані один з одним, кожен наступний випливає з попереднього або є наступною ланкою в розповіді чи міркуваннях. Тому для тексту курсової, який потребує складної аргументації і виявлення причинно-наслідкових відносин, властиві складні речення різних видів із чіткими синтаксичними зв'язками. Звідси розмаїття складених сполучників підрядності «завдяки тому, що», «між тим як», «тому що», «замість того, щоб», «з огляду на те, що», «зважаючи на те, що», «внаслідок того, що», «після того, що», «тоді як» та ін. Особливо часто використовуються похідні прийменники «протягом», «відповідно до... », «внаслідок», «на відміну від...», «поряд з...», «з огляду на» і т. ін.
У науковому тексті частіше зустрічаються складнопідрядні, ніж складносурядні речення. Це пояснюється тим, що підпорядковуючі конструкції відбивають причинні, часові, наслідкові, умовні і подібні відношення, а також тим, що окремі частини у складнопідрядному реченні тісно пов'язані між собою. Частини ж складносурядного речення немовби нанизуються одна на одну, утворюючи своєрідний ланцюг, окремі ланки якого мають незалежність і легко піддаються перегрупуванню.
Безособові, неозначено-особові речення в тексті курсових робіт вживаються при описі фактів, явищ і процесів. Називні речення використовуються в назвах розділів, підрозділів і пунктів, у підписах під рисунками, діаграмами, ілюстраціями.
Писемна наукова мова має й чисто стилістичні особливості. Об'єктивність викладу — основна її стилістична риса. Звідси наявність у тексті наукових праць вставних слів і словосполучень на позначення ступеня достовірності повідомлення. Завдяки таким словам той чи той факт можна подати як достовірний (справді, насправді, зрозуміло), припустимий (треба гадати, як видно), можливий (можливо, ймовірно).
Обов'язковою вимогою об'єктивності викладу матеріалу є також вказівка на джерело повідомлення, автора висловленої думки чи якогось виразу. У тексті цю умову можна реалізувати за допомогою спеціальних вставних слів і словосполучень («за повідомленням», «за даними», «на думку», «на нашу думку» і т. ін.).
Діловий і конкретний характер опису явищ, які вивчаються, фактів і процесів майже повністю виключає емоційно забарвлені слова та вигуки. У науковій мові вже досить чітко сформувалися певні стандарти викладення матеріалу.
Якостями, котрі визначають культуру наукової мови, є точність, ясність і стислість. Смислова точність— одна з головних умов забезпечення наукової та практичної значущості інформації, вміщеної в тексті дисертаційної праці. Недоречно вжите слово може суттєво викривити сенс написаного, призвести до подвійного тлумачення тієї чи тієї фрази, надати всьому тексту небажаної тональності.
На жаль, автори курсової роботи не завжди досягають правильного слововживання: недбало добираючи слова, спотворюють висловлену думку, припускаючись лексичних помилок, позбавляють наукову мову точності та ясності.
Ще одна необхідна якість наукової мови— її ясність. Ясність— це вміння писати доступно і дохідливо. Практика показує, що особливо багато неясностей виникає там, де автори замість точних кількісних значень використовують слова і словосполучення з невизначеним або занадто узагальненим значенням.
Стислість — третя обов'язкова якість наукової мови. Реалізація цієї якості означає вміння уникнути непотрібних повторів, надмірної деталізації і словесного мотлоху. Кожне слово і вираз служать тут меті, яку можна сформулювати таким чином: якомога не тільки точніше, але й стисліше донести сутність справи. Тому слова і словосполучення, котрі не несуть жодного смислового навантаження, повинні бути повністю вилучені з тексту дисертації.
РОЗДІЛ 2
СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 239; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!