Лексичні та графічні скорочення

Лексичні скорочення (абревіатури) функціонують як самостійні слова. Гра­фічні ж скорочення не є словами й використовуються лише на письмі. На від­міну від лексичних вони обов’язково розшифровуються та читаються повністю.

Лексичні скорочення бувають кількох типів:

1. Ініціальні (абревіація) – утворені з початкових букв слів, що означають поняття; вони, у свою чергу, поділяються на:

а) буквені – читаючи їх, треба вимовляти букви: КБ, ЖБК, ХТЗ;

б) звукові – читаючи їх, вимовляють звуки: ЗАТС, ЦУМ, Ан-24;

в) буквено-звукові (змішані) – частини слова вимовляються за буквами, частина - звуками: ЖЕК, ТЕЦ.

2. Складові скорочення – утворені з частин складів слів: техред., міськком.

3. Частково скорочені слова – утворені з частин або частин слів і повного слова: госпрозрахунок, рембаза.

4. Відсікання (усічення): зам., зав., акад., доц.

5. Телескопічні скорочення – утворені з початкової та кінцевої частини складових слів: рація(із ра[діостан]ція),біоніка (ізбіо[логія] та (електро)ніка).

6. Змішаного типу (комбіновані): ХарБТІ.

Розрізняють декілька типів графічних скорочень:

- крапкові: ст., див., ім. та ін.;

- дефісні: з-д, б-ка, ін-т;

- скіснолінійні (дробові):р/р, в/ч;

- нульові (курсивні) – на позначення фізичних, метричних величин, валют та ін. лише після цифрових назв: 2 хв, 47 кг, 250 г, 400 грн (крапка не ставиться);

- комбіновані: півд.-зах., півн.-схід.

Графічні скорочення, як правило, не подвоюються, виняток становлять рр.(роки).

Увага! Не можна скорочувати:

1) імена та імена по батькові (крім ініціалів): не Мих. Серг. Грушевський (як виняток - з однаковими прізвищами: Гр. Тютюнник – Григір, бо є Григорій Тютюнник);

2) псевдоніми: не Л.Українка, а Леся Українка, не П.Мирний, а Панас Мирний;

3) подвійні прізвища: не Н. - Левицький, а Нечуй-Левицький.

 

Правила цитування

Дотримання специфічних правил вимагають цитати. Вони можуть бути у вір­шованій і в прозовій формі. Віршовані (обсягом у строфу або півстрофу) рекомендуємо виносити на новий рядок, записувати без лапок, розташування пропорційно на аркуші (це позбавляє неточностей у написанні кожного рядка строфи з великої чи малої літери, що при записуванні суцільним текстом (“у втяжку”) слід враховувати. Цитати ж із прозових творів (або окремі слова ін­шого автора) записуємо як пряму мову, тобто беремо її в лапки. Щоправда, ве­ликі за обсягом цитати теж можна виносити в наступний рядок, але запи­сувати весь текст треба, змістиши його вправо відносно основного тексту. У цитатах слід зберігати всі особливості авторського написання, не можна змінювати жод­но­го слова, на місці пропущених слів ставимо три крапки; коли якесь слово потребує пояснення, то вказуємо, що це пояснення наше (напр.:”І якби вони. – (минулі покоління. – Н.Б.) не зберегли мову – цей нетлінний національний скарб, нас би вже не було як українців”). Якщо в цитаті підкреслюється слово чи частину фрази, то після цитати в дужках указумо: (підкреслення наше. – Н.Б.); якщо слово виділяємо в друкованому тексті курсивом чи півжирним (або прописним) шрифтом, зазначаємо: (виділено нами. - Н.Б.). Цитату слід пода­ва­ти у властивому їй колориті, у точному її значенні, без найменшої видозміни.

Цитування можна застосовувати у писемній і в усній формі мовлення. Вправ­ність у цих випадках залежить від знання предмета мовлення, досвіду люд­ства у цій галузі та від почуття міри в посиланнях на чужі здобутки.

 

Орфографічні і технічні правила переносу

Культура письма вимагає застосування й деяких графічних “домовле­ностей”, до яких належать правила переносу, знаки виділення, скорочення.

 

Основні правила переносу слів:

1) не можна в одному рядку залишати ініціали, а в наступний переносити прізвище;

2) не слід відривати при переносі назви посад, звань від прізвища;

3) не дозволяється розривати буквосполучення йо, ьо; сполучення букв дз, дж – якщо вони передають на письмі злиті звуки (африкати); односкладові пре­фікси (воз - , під-, об-)і частку-префікс най-, ініціальні абревіатури (КДУ, УПА), комбіновані абревіатури (БклАЗ, КамАЗ);

4) не розриваються умовні графічні скорочення типу вид-во, т-во;

5) не розриваються числа, знак номера і число (4 га, № 453); граматичні закінчення, зв’язані з цифрами через дефіс (8-й, 10-им);

6)не переносяться в наступний рядок знак переносу, дефіс, апостроф, розділові знаки (крім тире).

 

Рубрикація текстів

Рубрикація – це членування тексту на складові частини, графічне відді­лен­ня однієї частини від іншої, а також використання заголовків, нумерацій та ін. Особливо важливою і часто вкрай необхідною для чіткого і повного спри­йняття інформації є рубрикація текстів наукового та офіційно-ділового стилів.

Найпростішим і найпоширенішим видом рубрикації будь-якого тексту є виділення у ньому абзаців, тобто частин тексту, що виражають одну відносно закінчену думку. Графічно початок нового абзацу (нової думки) позначається відступом праворуч (5 знаків машинопису) від початку рядка. Класичний абзац має три частини:

- зачин (формулює тему абзацу – про що йтиметься);

- фраза(містить основну інформацію абзацу);

- коментар (підсумок усього абзацного змісту).

Правильне виділення і оформлення абзаців дозволяє читачеві чітко і легко сприймати текст. Натомість, про низьку культуру писемного мовлення уклада­ча тексту свідчать непомірно великі блоки інформації, зведені в один абзац, не­ви­ділення графічно початку абзацу або оформлення кожного речення тексту окре­мим абзацом.

Виділення більших структурних за змістом частин текстів різних стилів часто досягається за допомогою надання тексту в цілому та окремим його частинам заголовків. Такий спосіб рубрикації особливо поширений у текстах художнього та публіцистичного стилів. Заголовки часто використовуються і при створенні текстів наукового та офіційно-ділового стилів.

Обираємо той чи інший варіант нумерації залежно від змісту, логічної струк­тури тексту, його обсягу: у невеликому, простому тексті користуємося для рубрикації однотипними графічними знаками (літерами або цифрами), у біль­шому та складнішому за структурою будемо вдаватися до використання графіч­них знаків різних типів. Необхідно пам’ятати, що, нумеруючи систему нуме­ра­ції складових частин тексту, треба враховувати традиції, що склалися, і нумеру­вати найбільші, значні за обсягом частини тексту (глави, розділи) – римськими циф­рами (І, ІІ, ІІІ), підрозділи в межах глав і розділів – арабськими (1,2,3), пунк­ти в межах розділів, параграфи – малими літерами в алфавітному порядку (а, б, в).

При оформленні переліків всередині абзацу (речення) використовується також спеціальний знак – тире, що починає кожен пункт переліку, або спеці­альні вставні слова по-перше, по-друге, по-третє і т.д.

Нумеруючи рубрики, необхідно дотримуватися таких правил:

- рубрики можуть нумеруватися лише тоді, коли є хоча б два однорідні елементи переліку;

- однорідні засоби нумерації (слова, цифри, букви) можна використову­вати тільки до однотипних частин;

- комбіновані способи нумерації вимагають точного дотримання правил нумерації.

Чіткість, зрозумілість і точність сприйняття тексту залежить і від дотримання пунктуаційних правил оформлення синтаксичних конструкцій з переліками.

 

Основні пунктуаційні правила перелічувальних конструкцій такі:

1. Після рубрик переліку, якщо вони не складні за будовою, ставимо кому, якщо ж ускладнені однорідними членами речення, вставними конструкціями, зворотами, ставимо крапку з комою.     

2. У кінці рубрик переліку, коли вони досить поширені і кожна з них становить закінчене речення, ставиться крапка. Якщо окремі рубрики тексту, що починаються з абзаців (і нумеровані, і ненумеровані), закінчуються крапкою, то перше слово після двокрапки пишеться звеликої літери.

3. Перед словами а саме, як-от, як та іншими, що стоять у реченні з одно­рідними членами після узагальнюючих слів, ставиться кома, а після них дво­крапка. (Напр.: «При обстеженні місця злочину було виявлено ряд речових до­ка­зів, а саме: коробку з-під цигарок, ґудзик від чоловічої сорочки…»). Перед уза­гальнюючим словом, що стоїть після однорідних членів речення, ставиться тире (може стояти кома і тире).

4. Позначення (нумерація) рубрик переліку може бути буквеним (а), б), в), циф­ровим (1), 2), 3), словесним (по-перше, по-друге, по-третє).Після цих позначень може ставитися крапка, тоді речення починається з великої літери, а фразузакінчуємо крапкою. Але здебільшого буквені позначення подаються без крапки і після них перше слово переліку починається з малої літери, а цифрові позначки мають крапки після цифр без дужок. Словесна нумерація передбачає здебільшого завершення речення, крапку в його кінці, кому після вставного слова по-перше, по-друге і т.д.

Варіант 1. Інвентаризації підлягають:     

а) склади, б) бібліотеки, в) кабінети…

Варіант 2. На кафедрі повинні бути такі документи:

1) протоколи засідань,

2) плани роботи (навчальні, наукові, виховні),

3) індивідуальні робочі плани викладачів…

Варіант3. Ухвалили: 1 Класним керівникам провести батьківські збори, на яких проаналізувати результати ІІ чверті…

3. Голові методоб’єднання підготувати проект плану роботи…

Варіант 4. Вважати що з метою подолання виявлених недоліків необхідно про­вести реорганізацію клубів за інтересами, для чого: по-перше, прове­с­ти опиту­ван­ня думки студентської молоді про цю форму роботи; по-друге, вивчити до­свід Київського університету в справі організації дозвілля студентів.

Увага! Слід пам’ятати, що для системи буквеної рубрикації літери ґ, є, з, і, ї, й, о,ч, ь не використовуються.

Дотримання у писемному мовленні рекомендованих норм та правил допоможе адресатові краще й точніше сприйняти переданий зміст, сприятиме швидшому й ефективнішому розв’язанню ділових проблем.

Питання для самоперевірки

1. Що таке мовлення? Чи є різниця між мовою і мовленням?

2. Якими формами спілкування ви користуєтесь?

3. Як ви розумієте поняття "культура мовлення"?

4. Що таке мовленнєвий етикет?

5. Як впливає ситуація мовлення на мовленнєвий етикет?

6. Як мовленнєвий етикет впливає на культуру спілкування?

7. Які ви знаєте засоби мовленнєвого етикету?

8. Які традиції українського народу відбиті в правилах мовленнєвого етикету?

9. Що таке писемна мова?

10. Які ви знаєте особливості писемної форми мови?

11. Які ви знаєте правила скорочування слів?

12. Як оформляють адресат, список літератури?

13. Які ви знаєте правила переносу слів?

14. Що таке рубрикація текстів?

Література

1. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. – К.: Либідь, 1991 – 254 с.

2. Антисуржик / За ред. О.Сербенської. – Львів: Світ, 1994. – 149с.

3. Культура ділового мовлення: Практикум. – Чернівці: Рута, 1997. – 168 с.

4. Культура фахового мовлення: Навчальний посібник / За ред. Н.Д. Бабич. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – 496 с.

5. Культура української мови: Довідник / За ред. В.М.Русанівського. – К.: Либідь, 1990. – 302 с.

6. Коваль А.П. Культура ділового спілкування: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1992. – 280 с.

7. Палеха Ю.І. Ділова етика: Навчальний посібник. – 4-е вид. – К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2002. – С. 119.

8. Радевич-Винницький Я. Етикет і культура спілкування. – Львів: СПОЛОМ, 2001. – С. 98-99.

9. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: Підручник / Вид. 3-тє, доп. і перероб. – К.: Атіка, 2007. – 592 с.

Аудиторна робота

Завдання 1. Прочитайте прислів'я, в яких узагальнюються народні

погляди на культуру мовлення, погрупуйте їх за змістом. Поясніть, які якості мовлення роблять його хорошим, а які засуджуються народом.

 

Що маєш казати - наперед обміркуй.

Слово до слова - зложиться мова.

Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.

Не говори, що знаєш, але знай, що говориш.

Слово - не горобець, вилетить - не впіймаєш.

Не роби з писка халяву.

Слово - не стріла, а глибше ранить.

Їж борщ з грибами і держи рот за зубами.

Хто мовчить, той двох навчить.

Що вимовиш язиком, то не витягнеш і волом.

Рана загоїться, а слово - ніколи.

Дурний язик голові не приятель.

Давши слово - держись, не давши - кріпись.

Слова ласкаві, та думки лукаві.

І від солодких слів буває гірко.

Таке верзе, що й купи не держиться.

Шабля ранить голову, а слово - душу.

Язик без кісток: що хоче, то й лопоче.

Удар забувається, а слово пам'ятається.

Меле, як порожній млин.

Від теплого слова і лід розмерзається.

Слова пристають, як горох до стінки.

Гостре словечко коле сердечко.

Язик до Києва доведе.

Вода все сполоще, а злого слова - ні.

Бережи хліб на обід, а слово на відповідь.

Вола в'яжуть мотузками, а людину словом.

Умій вчасно сказати, умій і замовкнути.

Слово старше за гроші.

Словами туди і сюди, а ділами нікуди.

Добре слово варте завдатку.

Язиком мели, а справу роби.

Не хочеш почути поганих і дурних слів, не кажи їх сам.

"Будь ласка" не кланяється, а "спасибі" спини не гне.

Яке "помагайбі", таке й "доброго здоров'ячка".

Умієш говорити - умій слухати.

Коли сам добре не знаєш, то не говори.

Краще мовчати, ніж брехати.

Мудрий не все каже, що знає, а дурний не все знає, що каже.                                 

 

Завдання 2. Прочитайте текст і з'ясуйте, що нового Ви дізналися з нього про мовленнєвий етикет.

Не годиться відповідати на запитання лише "так" чи "ні". Обов'язково треба додати ще кілька слів. Наприклад, "Так, Маріє Іванівно", "Ні, вибачте"; або ввічливо перепитати: "Пробачте, я не почула ваших слів". Зізнатися: "Я не зрозуміла", "Я не слухала" було б незручно. Такі вирази, як: "Це неправда", "Це дурниця" - неприпустимі. Треба висловлюватись так: "Мені здається, що ви помиляєтесь", "Вас, очевидно, неправильно поінформували" тощо (3 журн.).

 

Завдання 3. Дайте відповіді на запитання:

1. У якій формі можна зробити зауваження дитині, добре знайомому одноліткові, старшому за віком?

2. Як привітати людину з якоюсь перемогою, успіхом?

3. Як можна відмовити незнайомій людині, товаришеві, викладачеві, керівникові установи, в якій працюєте?

4. Як представити свого друга (подругу) матері?

5. Як висловити співчуття?

6. Як можна висловити пропозицію, пораду?

 

Завдання 4. Наведені іменники запишіть у кличному відмінку і поясніть умови застосування цих форм.

Юрко, Василько, Іринка, Галина, Галя, тато, мама, матуся, неня, доня, донечка, син, синочок, дідусь, бабуся, земля, пісня, тополя, урочистість, тополенька, любов, кохання.

 

Завдання 5. Утворіть форми кличного відмінка для імен та по батькові своїх родичів, знайомих, учителів, викладачів (10 конструкцій).

 

Завдання 6. Утворіть форми кличного відмінка імен по батькові студентів групи (кожен студент називає своє ім'я по батькові у формі кличного відмінка).

 

Завдання 7. Утворіть звертання, поєднуючи слова першої і другої груп у формі кличного відмінка, зазначте тональність кожної конструкції.

1. Громадянин, добродій, пан (пані). 2. Вельмишановний, високоповажний, достойний.

 

Завдання 8. Утворіть форму кличного відмінка.

Марія Іванівна, Ганна Степанівна, Микола Васильович, Надія Дмитрівна, Наталя Хомівна, Корній Георгійович, Костянтин Львович, Олег Петрович, Любов Олексіївна, Тетяна Мар'янівна, Олена Савівна, Леся Михайлівна, Ігор Петрович, Сергій Якович.

 

Завдання 9. Прочитайте інформацію про порядок роботи над складанням тез та основні вимоги до них. Складіть тези до однієї із статей, вміщених у вашому фаховому журналі.

Порядок роботи на тезами

1. Прочитати весь текст, якщо він невеликий, або розділ, якщо твір великий за обсягом.

2. Продумати зміст тексту, знайти і прослідкувати основні положення, висунуті автором.

3. Викласти основні авторські думки у вигляді послідовних пунктів.

Вимоги до складання тез

- Формулювання думок повинно бути чітке і коротке, але самобутність форми повинна зберігатися, незважаючи на деяку уривчастість викладу.

- Кожне положення містить у собі лише одну думку.

- Можна складати тези за абзацами. Іноді одна теза може об'єднувати декілька абзаців.

- Записуючи тези, нумеруємо кожну, пропускаємо рядок між ними, в кожній тезі бажано виділити головне слово і помітити логічний наголос.

- Якщо твір великий, то в кінці кожної тези вказуємо номер сторінки тексту.

Якщо текст невеликий за обсягом, то в кінці тез необхідно вказати джерело викладу (Е. Міляновський, Л. Паламарчук).

 

Завдання 10. Прочитайте інформацію про бібліографічний опис книги. Оформіть список літератури до курсової роботи.

Бібліографічний опис книги має чітку послідовність:

а) прізвище та ініціали автора;

б) назва книги;

в) вихідні дані - місто, видавництво, рік, кількість сторінок.

Вихованець І.Р. У світі граматики. - К.: Освіта, 1987. -191 с. (або: Сучасна українська літературна мова: У 5 кн. - Кн. 5: Стилістика. - К.: Вища шк., 1969 - 360 с).

Якщо ви конспектуєте газетну чи журнальну статтю, тоді її назва оформляється так: Томенчук Б.П. Християнські некрополі давнього Галича // Галицько-буковинський хронограф. - Вип. 2. - Івано-Франківськ, 1997. - С. 5-20.

 

Завдання 11. Подайте реєстр усіх відомих Вам загальноприйнятих скорочень слів і сполучень слів.

Завдання 12.  Вибрати рядок з правильними бібліографічними даними.

1. а) Зушман І. М. Історія фізики : курс лекцій / І. М. Зушман. – Чернівці, Книги-ХХІ, 2007. – С. 136.

б) Зушман І. М. Історія фізики : курс лекцій / І. М. Зушман. – Чернівці : Книги-ХХІ, 2007. – 136 с.

в) І. М. Зушман Історія фізики : Курс лекцій / І. М. Зушман. – Чернівці : Книги-ХХІ, 2007. – 136 с.

2. а) Фізичний словник / [за ред. О. З. Жмудського]. – К. : Вища школа, 1979. – 326 с.

б) За ред. Жмудського О. З. Фізичний словник. – К. : Вища школа, 1979. – 326 с.

в) Фізичний словник / [за ред. О. З. Жмудського]. – К. : 1979, Вища школа. – 326 с.

3. а) Сучасний український словник комп’ютерної грамотності [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://www.vebkomora.com.ua/

б) Електронний ресурс: Сучасний український словник комп’ютерної грамотності – Режим доступу: http://www.vebkomora.com.ua/

в) Режим доступу : http://www.vebkomora.com.ua/до Сучасний український словник комп’ютерної грамотності [Електронний ресурс].

4. а) Перхач В. Дія – діяння / В. Перхач, Б. Іванків // Науково-технічне слово, 1995, №1, С. 88–118.

б) Перхач В. Дія – діяння / В. Перхач, Б. Іванків // Науково-технічне слово. – №1. – 1995. С. 88–118.

в) Перхач В. Дія – діяння / В. Перхач, Б. Іванків // Науково-технічне слово. – 1995. – №1. – С. 88–118.

Завдання 13. Розставте розділові знаки у рубриках переліку:

Переваги магнітних підсилювачів велика надійність у роботі велика вихідна потужність, великий коефіцієнт корисної дії

Завдання 14.Перепишіть, вставляючи “/” у місцях можливого переносу:

Матерія, кільце, відступ, навчання, восьмигранний, ТУ-140, Ю.Федькович, 2-ий, зміщення, комп’ютер, інновації, Чернівецька обл., 10%, рис. 1, студ. Руденко В.О.

Завдання 15.Запишіть скорочено слова та словосполучення:

атлас, роки, сторінка, видавництво, випуск, гектар, година, джоуль, Академія наук, асистент, і таке інше, мільярд, селище міського типу, виконуючий обов’язки, область.

Завдання 16.Запишіть скорочення словами чи словосполученнями:

ВНЗ, пом., заст., с. г., с.-г., р-н, та ін., табл., хв., т, т., ПК, прим., ов.

---

Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 709; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!