Методичні особливості при проведенні лікувального масажу
Для досягнення більшого ефекту лікувальної дії масаж варто проводити до фізичних вправ. Лікувальна методика масажу передбачає такі принципи:
- прийоми локального впливу;
- прийоми сегментарно-рефлекторного впливу;
- послідовність прийомів;
- комплексність прийомів;
- поступовість зростання впливу.
Дозування масажу здійснюється з урахуванням локалізації сегментів впливу, вибору прийомів, глибиною і площею впливу на тканини, кількістю масажних маніпуляцій, швидкістю і ритмом рухів та їх амплітудою.
Лікувальний масаж при всіх захворюваннях і ушкодженнях проводиться відповідно до етапів реабілітації. Сеанс масажу складається з трьох частин: вступної, основної і заключної. Масаж не повинен викликати болю. Курс лікування складає від 10 до 12 процедур. Виконує процедури сестра медична з масажу. Якість надання цієї послуги оцінює лікар-куратор.
2.2.3.4. Загальні показання і протипоказання до проведення лікувального масажу
При призначенні масажу лікарем - куратором необхідно визначити показання і протипоказання до його застосування. Варто пам'ятати, що застосування недиференційованих методик, використання невідомих прийомів може викликати несприятливі відповідні реакції, аж до загострення процесу. Також негативні реакції виникають при призначенні масажу в той час, коли масаж ще не показаний. Важливо брати до уваги, що при поєднанні масажу з фізичними факторами, останні можуть супроводжуватися парадоксальною судинною реакцією. Масаж варто застосовувати на віддаленій від осередку ураження ділянці тіла, виконувати по ходу лімфатичних шляхів у напрямку до найближчих лімфатичних вузлів. Положення дитини - інваліда повинне виключати напругу частин тіла, які масажуються. Масажні прийоми не повинні викликати больових відчуттів.
|
|
Перші сеанси масажу повинні бути нетривалими, а потім час і сила впливу збільшуються. Час виконання окремих прийомів масажу залежить від ділянок тіла, які масажуються, характеру ушкодження, а також від самопочуття дитини - інваліда. Правильний вибір прийомів багато в чому визначає ефект лікувальної дії масажу.
2.2.3.5. Протипоказаннями для проведення масажу є:
- гострий стан і гострі запальні процеси;
- кровотеча, кровоточивість;
- хвороби крові;
- гнійні процеси будь-якої локалізації;
- захворювання шкірно-інфекційної, нез'ясованої або грибкової етіології, шкірні висипання, ушкодження та подразнення шкіри;
- гостре запалення вен, тромбоз судин, значне варикозне розширення вен із трофічними порушеннями;
- ендартериїт, ускладнений трофічними порушеннями;
|
|
- атеросклероз периферичних судин, тромбангіїт у поєднанні з атеросклерозом мозкових судин, що супроводжується церебральними кризами;
- аневризми судин і серця;
- запалення лімфатичних вузлів і судин;
- надмірна психічна та фізична втома;
- активна форма туберкульозу;
- венеричні захворювання;
- каузалгічний синдром після травм периферичних нервів;
- злоякісні пухлини різної локалізації.
Акупунктурна терапія
Цей метод використовується в комплексі реабілітаційних заходів з використанням різних модифікацій (класична рефлексотерапія, мікроголкопунктура, скальптерапія тощо). Окремо розглядаються методики, які засновані на топологічному принципі – метамерному введенні медикаментозних препаратів.
Гідрокінезотерапія
2.2.5.1. Фізичні вправи в басейні застосовують для відновлення опорних функцій організму, при порушенні обмінних процесів, ушкодженні нервової системи та опорно-рухового апарату дитини - інваліда.
Вони виконуються за призначенням лікаря - куратора та під контролем фахівця з фізичної реабілітації або сестри медичної з ЛФК.
2.2.5.2. Заняття в басейні проводяться груповим або індивідуальним методом за спеціально розробленою індивідуальною програмою.
|
|
2.2.5.3. Фахівець з фізичної реабілітації або сестра медична з ЛФК спостерігає за станом здоров’я дитини - інваліда під час заняття, надає, за необхідності, першу медичну допомогу, стежить за дотриманням правил поведінки та правилами безпеки на воді тощо.
2.2.5.4. Заняття в басейні призначаються 10 - денними курсами по 20 хвилині залежать від інвалідизуючого діагнозу.Виконує процедури сестра медична з ЛФК. Лікар-куратор в динаміці оцінює якість надання цієї послуги.Саме такий підхід до кожної дитини - інваліда дозволяє протягом курсу соціальної реабілітації в Центрі покращити рівень фізичного, соматичного та психічного стану дитини - інваліда.
2.2.6. Бальнеотерапія
2.2.6.1. Бальнеолікування – один з ефективних реабілітаційних заходів, який може використовуватись в умовах Центру. При цьому використовуються чотирикамерні та звичайні ванни, різни види душу.
Заходи з бальнеолікування виконуються за призначенням лікарів - кураторів та під контролем сестри медичної з бальнеолікування.
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 287; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!