Заходи із соціальної реабілітації дітей-інвалідів
Послідовність етапів соціальної реабілітації:
Перший етап – соціальна діагностика;
Другий етап – соціальна реабілітація;
Третій етап – результати соціальної реабілітації.
Перший етап : СОЦІАЛЬНА ДІАГНОСТИКА
Соціальна діагностика передбачає збір необхідної офіційної інформації про дитину-інваліда, її сімейне оточення, визначення соціального статусу сім’ї. Дає змогу оцінити вид та ступінь обмеження життєдіяльності дитини-інваліда. Дані соціальної діагностики враховуються при складанні індивідуальної програми реабілітації.
На першому етапі реабілітаційного процесу на підставі індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда, реабілітаційною комісією Центру розробляється індивідуальний план реабілітації дитини-інваліда, що включає комплекс реабілітаційних заходів.
З метою виявлення вад розвитку дитини та її потреб фахівцями Центру проводиться первинне обстеження дитини-інваліда, спілкування з батьками та (або) законним представником дитини-інваліда.
На підставі індивідуального плану реабілітації визначається тривалість одного курсу реабілітації дитини-інваліда в умовах Центру, а також тривалість індивідуальних та групових занять.
1. Соціальна діагностика дитини-інваліда
1.1. механізмом соціальної діагностики дитини – інваліда є :
1.1.1. здійснення всеохоплюючого соціального обстеження;
1.1.2. визначення соціальних критеріїв для оцінки наявності та ступеню обмеження життєдіяльності;
|
|
|
1.1.3. визначення соціальних критеріїв для оцінки реабілітаційного потенціалу і реабілітаційного прогнозу.
1.2. Соціальна діагностика включає:
1.2.1. базові соціальні характеристики дитини та її сім’ї;
1.2.2. характеристики видів діяльності дитини;
1.2.3. дані соціально-побутового, соціально-середовищного, професійно-трудового обстеження;
1.2.4. дані тестування дитини реабілітаційною комісією і рекомендації, що включені до індивідуального плану реабілітації;
1.2.5. визначення соціальних критеріїв для оцінки наявності та ступеня обмеженості життєдіяльності;
1.2.6. визначення професійно-трудового, навчального, соціально-побутового і соціально-середовищного реабілітаційного потенціалу.
Соціальні характеристики родини дитини-інваліда та її батьків
З метою здійснення оцінки обмеження життєдіяльності дитини, соціального статусу родини, виявлення її соціальної неспроможності, у Центрі складається соціальна характеристика родини і батьків дитини-інваліда.
Зазначене обумовлено тим, що сім’я є одним з основних виконавців реабілітаційних заходів і з нею мають тісно співпрацювати фахівці з реабілітації, психологи, педагоги, соціальні працівники.
|
|
|
2.1. Соціальні характеристики родини й батьків дитини-інваліда включають інформацію про:
2.1.1. Батьків:
- обидва батьки живі (мати жива, батько живий);
- мати або батько померли або про них немає інформації;
- самотня мати;
- батьків нема.
2.1.2. Шлюбний статус батьків:
- повна сім’я (вказати фактичний склад);
- неповна сім’я (вказати фактичний склад сім’ї);
- батьки розлучені.
2.1.3.Вік дитини, коли батьки розлучилися.
2.1.4.Виплату аліментів батьком, який мешкає окремо від дитини:
- так;
- ні.
2.1.5.
Мати:
- освіта;
-звільнилася або змінила роботу при народженні дитини-інваліда;
- режим робочого часу.
Батько:
- освіта;
- звільнився або змінив роботу при народженні дитини-інваліда;
- режим робочого часу.
Опікун:
- освіта;
- звільнився або змінив роботу при народженні дитини-інваліда;
- режим робочого часу.
2.1.6. Хто з членів родини приділяє найбільшу увагу часу вихованню та реабілітації дитини-інваліда.
2.1.7. Інваліди, які ще є в сім’ї.
2.1.8.Пільги, якими користується родина, що встановлені законодавством, ступень обізнаності про це самої родини (інформація надається за бажанням батьків).
2.1.9. Зміну взаємовідносин у родині у зв’язку з народженням дитини-інваліда.
|
|
|
2.1.10. Матеріальний стан сім’ї і його зміна у зв’язку з народженням дитини інваліда.
2.1.11. Готовність і змогу батьків допомагати в корекційній та навчально-виховній роботі.
2.1.12. Благополуччя сім’ї (стан здоров’я батьків та інших членів сім’ї, вживання алкоголю батьками чи іншими членами сім’ї тощо).
2.1.13. Використання платного лікування для дитини-інваліда.
2.1.14. Якість нагляду за дитиною:
- задовільна;
- незадовільна.
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 213; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!