Підходи до формування стратегії. Загальні принципи формування стратегій



підходи до формулювання стратегій підприємства:

а) класичний підхід. Базується він на раціональності та аналізі, а розроблені стратегії орієнтують на досягнення прибутку, спираючись на чітке довгострокове планування розподілу і використання ресурсів. б) еволюційний підхід. Він також націлює на прибутковість, ефективність виробництва передусім за рахунок власних можливостей і ресурсів, що повинно забезпечувати виживання підприємства у конкурентному середовищі, пристосування до несприятливих ринкових умов.

в) процесний підхід. За цим підходом слід розробляти не класичні раціональні стратегії, а більш гнучкі, адаптивні, які передбачають можливості реструктурування системи цілей, зміну орієнтирів;

г) системний підхід. Зовнішнє середовище розглядається при цьому значно ширше, у контексті виробничих, соціальних, політичних, економічних, культурних відносин, що суттєво ускладнює окреслення стратегічних шляхів розвитку, вимагає застосування математичних методів. Найголовнішим для системного підходу є сумнів щодо універсальності одиничних моделей типових стратегій.

 

Основними етапами процесу формування стратегічних цілей є:

1) програмування, тобто встановлення загальних принципів співробітництва центральних та

регіональних органів державної влади та місцевого самоврядування країни на базі аналізу регіональ-них проблем і можливостей, а також зважаючи на місцеві пріоритети й пріоритети країни.

2) ідентифікація, тобто аналіз пріоритетів, програм, проблем, потреб та інтересів політичних

партій, що пройшли до відповідної ради, а також визначення і відбір ідей стосовно їх програм. Із

метою полегшення ідентифікації, відбору чи вивчення конкретних ідей, а також для визначення

подальших досліджень, які можуть знадобитися для формулювання програм, можуть бути проведені додаткові секторальні, тематичні й початкові або “попередні” техніко-економічні обґрунтування];

3) оціночна перевірка. Ключовими питаннями на цьому етапі є актуальність для вирішення

проблем і здійсненність заходів. Підготовка детальних графіків робіт для досягнення стратегічних

цілей, визначення індикаторів очікуваних результатів і впливу, а також графіки виконання робіт і

використання бюджетних ресурсів.

4) виконання, тобто досягнення стратегічних цілей а також загальної мети Стратегії використовуються узгоджені

ресурси. Для цього зазвичай укладаються контракти на проведення досліджень, надання субвенцій, дотацій, технічної допомоги, виконання робіт або постачання.

5) моніторинг та оцінка, тобто систематичне й об’єктивне оцінювання програми (або проекту),

що виконується, його схеми, процесу виконання й результатів. Мета полягає у визначенні

актуальності й ступеня досягнення цілей, ефективності розробки, результативності, впливу й

життєздатності.

 

Класифікація стратегій.

Складну і багатоманітну сукупність стратегій класифікують за такими ознаками:

а) за напрямом розвитку підприємства — стратегії зростання, обмеженого зростання, скорочення тощо. їх називають базовими стратегічними альтернативами;

б) за рівнем управління — корпоративна (портфельна), ділова (бізнес-стратегія), функціональна (деталізує, підтримує корпоративну і ділову), операційна (забезпечує досягнення стратегічної мети) стратегії. Всі вони утворюють «піраміду» взаємопов’язаних стратегій (А.-А. Томпсон, А.-Дж. Стрікленд);

в) за напрямами діяльності — товарна (визначає перспективний асортимент товару, обсяг його виробництва і реалізації, розроблення нових товарів, технологій) і ринкова (обумовлює ринкову поведінку, організацію збуту тощо) стратегії;

г) за досягненням конкурентних переваг — стратегії фокусування, диверсифікації, економії на витратах, диференціації (М.-Е. Портер);

ґ) за позицією в галузі, ринковому сегменті — конкурентні стратегії (стратеги лідера, послідовника, претендента на лідерство і новачка; 

д) за багатоаспектністю стратегій. За такого підходу основною класифікаційною ознакою вважають ефективність стратегій підприємства.

е) за використанням множини класифікаційних ознак (суб’єктивно поєднують ключові ознаки різних класифікацій). Унаслідок цього стратегія може бути витлумачена як функціональна (наприклад, збутова), товарна, сфокусована на сегмент ринку, обмеженого зростання і стратегія новачка, що «нападає швидко і зненацька».

 


Дата добавления: 2018-05-31; просмотров: 429; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!