Конкурентоспроможність підприємства, особливості конкурентних сил. Оцінка конкурентних сил Портером. Національний ромб Портеру.
Конкурентоспроможність підприємства — це рівень його компетенції відносно інших підприємств-конкурентів у нагромадженні та використанні виробничого потенціалу певної спрямованості, а також його окремих складових: технології, ресурсів, навичок і знань персоналу тощо, що знаходить вираження в таких результуючих показниках, як якість продукції, прибутковість, продуктивність тощо.
Конкурентна перевага - це ті характеристики, властивості то-вару або марки, які створюють для фірми певні переваги над своїми безпосередніми перевагами. Ці характеристики можуть належати до самоїпродущіїабо до додаткових послуг, до форм тробнщтва, збуту або продаж, специфічних для фірми або продукції.
Конкурентні переваги відображають не потенційні можливос-ті підприємства, а реальні переваги в очах покупців, тому вони є головною метою і основним результатом господарської діяльно-сті. Чим вища інтенсивність конкуренції, тим більше значення набуває пошук унікальної конкурентної переваги.
При дослідженні конкурентних сил, визначених Портером, які впливають на діяльність підприємства пропонуємо використовувати методику складання й аналізу експертних оцінок. Для окремої сили конкуренції було обрано найбільш суттєві критерії:
Конкуренція між виробниками даної галузі
Вплив товарів-замінників
Сила нових учасників ринку
Сутність споживачів як конкурентної сили
|
|
|
Сутність постачальників як сили конкуренції
Сила інших зацікавлених осіб
Оцінку впливу критеріїв на діяльність підприємства проводимо за 5-ти бальною шкалою (сильний вплив – 5, помірний – 4, посередній – 3, слабкий – 2, майже не виявляється – 1), а тенденцію впливу як доброчинного чи негативного визначаємо шляхом привласнення знаків «+» чи «-». Оцінка значущості кожної сили для відзначаємо відповідною вагою (від 0 до 1). Вага залежать від багатьох зовнішніх факторів і від специфіки самого підприємства, тому визначається методом попарного порівняння.
За кожною силою визначається загальна оцінка шляхом множення коефіцієнта вагомості показника на його ранг. Загальні оцінки підсумовуються в межах кожної групи, і таким чином, одержуємо загальну оцінку за всіма силами конкуренції
Національний ромб Портеру:
1) параметри чинників виробництва (ресурсів) та інфраструктури — матеріальних (речовинних) і нематеріальних умов, необхідних для формування конкурентної переваги у виробничому процесі підприємства і в країні його базування.
2) стратегія підприємства, його структура і суперництво на внутрішньому ринку. Кожне підприємство діє відповідно до власної конкурентної стратегії для завоювання кращих позицій і здобуття ефектів від своїх конкурентних переваг.
|
|
|
3) параметри попиту на внутрішньому ринку. Ними є: вимогливість покупців до якості товарів і послуг; цінова еластичність попиту; усвідомлення різними соціальними групами актуальності певної потреби; національні традиції і звичаї; фази життєвого циклу попиту та інші параметри, що характеризують попит, його величину і динаміку;
4) родинні і підтримуючі галузі, конкурентоспроможні на міжнародному ринку. Кожна галузь національної економіки має відповідні родинні і підтримуючі галузі — галузі, що забезпечують підприємства необхідними матеріалами, напівфабрикатами, комплектуючими виробами, іншими матеріальними ресурсами та інформаційними об’єктами.
Характеристики конкурентних стратегій
Щоб досягти переваги над конкурентами, необхідно досягти переваги за всіма комерційним характеристикам засобів просування на ринку. При конкуренції необхідно вибирати пріоритети, стратегію, які найкращим чином використовують сильні сторони фірми і відповідають тенденції ринкової ситуації:
1) виявлення головних конкурентних сил в галузі;
2) визначення варіантів конкурентних стратегій;
|
|
|
Найбільш сильна конкуренція в тій галузі, для якої характерна велика кількість фірм-конкурентів, однорідність товарів, наявність бар'єрів зниження витрат, високі вхідні бар'єри, насиченість ринків і т. д.
Використання фірмою своїх сильних сторін може зменшити тиск внутрігалузевої конкуренції. Російським економістом А. Юданова був запропонований метод порівняльних переваг. Він поділив конкурентні стратегії фірм, що діють на одному ринку, на 4 типи: комутанти, патієнти, віоленти, експлеренти. Кожен тип їм порівнюється з певним біологічним поведінкою.
Коммутант(сірі миші) - це маленькі фірми, які з легкістю підлаштовуються до зміни ринкового попиту. Виробляють товари-імітатори, товари-підробки. Легко переходять з одного ринку на інший, мають низьку стійкістю.
Гнучкість і пристосованість - основа їхньої конкурентної стратегії.
Патієнти (хитрі лисиці) - це фірми, вузько спеціалізовані й добре засвоїли одну з ніш ринку. Це невеликі фірми, що випускають протягом певного часу продукцію певного профілю.
Віолент (слони, леви) - це великі компанії, які здійснюють контроль над значною часткою ринку.
Їх конкурентна стратегія - це низькі витрати за рахунок економії на масштабі та задоволення масового попиту.
Експлерент (ластівки, метелики) - конкурентною перевагою таких фірм є інновації, нові технології і товари. Вони зазвичай слабко пов'язані з ринком, не маючи коштів для його освоєння.
Не існує універсальної конкурентної стратегії; лише стратегія, узгоджена з умовами певної галузі, навичками і капіталом, якими володіє фірма, може принести їй успіх.
Дата добавления: 2018-05-31; просмотров: 242; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!