Мікросередовище, його структура і вплив на організацію.
Мікросередовище – це середовище прямого впливу на підприємство. Його утворюють певні суб’єкти – споживачі, конкуренти, державні органи, фінансово-кредитні установи і інші зовнішні агенти та контрагенти.
Це середовище ще називають середовищем задач, тому що воно включає в себе елементи, які безпосередньо пов’язані з операціями організації. Оскільки підприємство є системоутворюючим ядром
мікросередовища, то будь-які зміни в його діяльності чинять прямий і зворотний вплив на всі взаємопов’язані з ним елементи середовища і на середовище в цілому. До факторів прямого впливу, зокрема, належать:споживачі, постачальники, конкуренти, посередники, економічні закони,органи державної влади.
Ступінь складності та рухливості мікросередовища, глибина і спрямованість впливу тих чи інших його факторів багатов чому визначаються характером, призначенням і конструктивно-технологічними особливостямипродукції (послуг) підприємства і зумовленою цим різноманітністю виробничо-господарських зв'язків, котрі враховуються при проектуванні його організаційної структури і обґрунтуванні напрямків її адаптації до можливих змін у зовнішньому оточенні. Важливою особливістю факторів мікросередовища є інтенсивність і постійний характер впливу, спрямованість на зміну базових внутрішніх складових підприємств. Це потребує оперативної розробки господарських заходів щодопом'якшення їх негативних наслідків або навпаки, більш повного використання сприятливих можливостей.
|
|
|
Галузь і методи її стратегічної оцінки. Рушійні сили галузі.
Галузь — це група організацій, які реалізують однорідні товари й послуги та конкурують на одному ринку.
Існують різні методи оцінки й аналізу конкурентного положення підприємства. У кожному окремому випадку необхідний диференційований підхід, аналіз специфіки галузі й цільового споживача. Здійснено аналіз найбільш відомих і застосовуваних у практичній діяльності підприємств методів проведення маркетингових досліджень конкурентного положення фірми.
існує досить велика кількість методів оцінки конкурентного положення підприємства на ринку, а саме: модель Бостонської консультативної групи; модель М. Портера; метод «Мак-Кінзі»; метод LOTS; метод PIMS; ситуаційний аналіз (SWOT-аналіз); метод експертного оцінювання; модель Хо-фера/Шенделя; фінансово-економічний метод; метод картування стратегічних груп.
До числа найбільш розповсюджених рушійних сил відносяться: зміни багаторічного темпу розвитку галузі. Різке збільшення довгострокового попиту, як правило, притягує нові фірми на даний ринок товарів і послуг, і навпаки.
|
|
|
-Зміни складу покупців і способів уживання даного продукту. Ці зміни являють собою причину зміни вимог споживачів до сервісу, створення інших чи модифікація колишніх каналів збуту, розширення чи звуження кола продукції, що випускається, збільшення чи зменшення необхідного капіталу, зміни маркетингових тактик;
-Впровадження нових товарів. Відновлення продукту може розширювати ринок, стимулювати ріст попиту, збільшувати ступінь диференціації серед продавців, що суперничають.
-Зміни технологій. Часті і важливі технологічні нововведення в методах виробництва можуть сильно змінювати одиничні витрати виробництва, розмір інвестицій, мінімальний ефективний розмір виробництв, викликати схильність до вертикальної інтеграції, збільшувати значення ефекту життєвого циклу товару;
впровадження нових методів торгівлі
-Поширення технологічних ноу-хау. Якщо не існує сильного патентного захисту нових технологій, можлива швидка дифузія власних досягнень фірм в області технологій стає важливою рушійною силою і конкуренції;
-Зростаюча глобалізація галузі. Глобалізація є однієї з основних рушійних сил у галузях: що базуються на природній сировині.
|
|
|
КФУ, типові чинники. Оцінка привабливості і перспектив розвитку галузі по Харрісону і Томпсону.
Ключові фактори успіху — це характерний для певної галузі перелік чинників, що приносять їй переваги перед іншими галузями, а також одним підприємствам галузі над іншими.
Ці фактори не є постійними, вони змінюються залежно від: осо-бливостей галузей; сегментів ринку, що обслуговуються, а також часу та ета-пу «життєвого циклу» галузі та підприємства.
Ключові фактори успіху базуються на: науково-технічному рівні вироб-ництва та продукту; рівні маркетингу; рівні менеджменту; організаційно-технічному рівні виробничих процесів; фінансово-економічному рівні підприємства; рівні персоналу тощо.
Для кожної галузі є свої специфічні вимоги до комбінації наведених ключових факторів успіху, але для процвітаючого підприємства будь-якої галузі кожний із них може стати інструментом перемоги в конкурентній боротьбі.
Ключові фактори успіху формують конкурентоспроможність об’єкта досліджень: товару, виробництва, підприємства, галузі, держави тощо.
При оцінці привабливості галузі різними авторами пропонується враховувати різну кількість показників галузі, при цьому найчастіше варіюється і питома вага кожного показника
|
|
|
ПРИВАБЛИВІСТЬ ГАЛУЗІ (ЗГІДНО З ПЕРЕЛІКОМ ХАРРІСОНА)
1. Вплив постачальників
2. Вплив споживачів
3. Вплив товарівзамінників
4. Міцність бар’єрів входу
5. Рівень конкуренції
6. Рівень і тип регулювання з боку держави
7. Вплив соціальноактивних груп
8. Відношення громадськості до галузі
9. Швидкість технологічних нововведень
10. Вплив профспілок
11. Відношення фінансових організацій та посередників до галузі
12. Темпи зростання
13. Прибутковість
14. Ефективність функціонування у період економічного спаду
Привабливість галузі (згідно з переліком Дж.Томпсона)
1. Розміри ринку
2. Прогнозований темп зростання ринку
3. Історична та передбачувана прибутковість
4. Рівень конкуренції
5. Можливі загрози та шанси
6. Вплив сезонних і циклічних факторів
7. Вимоги до рівня технології та капіталовкладень
8. Вплив середовища
9. Вплив регулювання соціальної та економічної політики
Дата добавления: 2018-05-31; просмотров: 262; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!