Декларація про державний суверенітет України та ї історичне значення.



Декларація про державний суверенітет України 16 липня 1999 р. український парламент з ініціативи Демократичною блоку абсолютною більшістю голосів («за» — 355 народних депутатів, «проти» — 4) прийняв Декларацію про державний суверенітет України. Передумови прийняття Декларації про державний суверенітет України: настрої народних мас, їх прагнення до самостійності; великодержавна політика союзного центру; поглиблення економічної кризи;

виникнення багатопартійності, створення нових політичних організацій та спілок; приклад Російської Федерації, народні депутати якої пішли,на проголошення державного суверенітету РРФСР.

Під державним суверенітетом у документі розумілося «... верховенство, самостійність, повнота і неподільність влади республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах».

Декларація про державний суверенітет складалася з Преамбули й 10 розділів.

Зверніться до джерел

Із Декларації про державний суверенітет України, 16 липня 1990р.:

- ...виражаючи волю народу України, прагнучи створити демократичне суспільство, виходячи з потреб всебічного забезпечення прав і свобод людини, визначаючи необхідність побудови правової держави, маючи на меті утвердити суверенітет і самоврядування народу України, Верховна Рада УРСР проголосила державний суверенітет України».

 

Зверніться до джерел

Історик Ф. Турченко про прийняття Декларації про державний суверенітет !

України, 16 липня 1990р.:

«Декларації про державний суверенітет України не було надано статусу конституційного акта. ...Це означало, що Декларація залишалася стратегією на майбутнє, сумою добіла побажань.

... більшість — і це, безперечно, мужній крок — погодилася на внесення до Консти­туції УРСР статті, що проголошувала верховенство законів Української PCP на її території над союзними законами. Це було винятково важливо для наповнення положень Декларації реальним змістом».

 Логічним продовженням Декларації про державний суверенітет України стало прийняття Верховною Радою УРСР 3 серпня 1990 р.


 

 Закону «Про економічну самостійність», який закріпив важливі положення, що визначили основи національної економіки:

• власність народу на національне багатство та національний дохід;

• різноманітність і рівноправність форм власності та їх державний захист;

• запровадження національної грошової одиниці, самостійність регулювання грошового обігу;

• вступ України до міжнародних економічних і фінансових організацій;

• захищеність внутрішнього ринку;

• повна господарська самостійність і свобода підприємництва всіх юридичних і фізичних осіб у рамках законів України;

•  право створення на власній території вільних економічних зон тощо;

• взаємовигідні зв'язки з інпгими республіками;

• децентралізація власності й роздержавлення економіки. Прийняття Закону «Про економічну самостійність Української PCP» свідчило про швидке наближення розпаду СРСР, оскільки він: створив правове поле для прийняття низки інших законів — про власність, про підприємництво, про інвестиційну політику тощо;

мав сприяти поліпшенню діяльності народного господарства в республіці і подоланню економічної кризи

 

СТРУКТУРА І ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДЕКЛАРАЦІЇ

 

Розділ назва зміст
1 Самовизначення української нації Визначено джерела суверенної національної    української держави, вказано на її невід ємне право на самовизначення в існуючих кордонах
2 Народовладдя Вказано, що єдиним джерелом державної влади в республіці б народ України. Проголошено основні засади народовладдя, що реалізується як через референдум, так і через народних депутатів різних рівнів. Від імені всього народу має право виступати тільки Верховна Рада України.
3 Державна влада Вказано, що єдиним джерелом державної влади в республіці б народ України. Проголошено основні засади народовладдя, що реалізується як через референдум, так і через народних депутатів різних рівнів. Від імені всього народу має право виступати тільки Верховна Рада України.
4 Громадянство Української PCP Щодо громадянства УРСР прийнято компромісне форму­лювання: «Українська PCP має своє громадянство і гарантує кожному громадянину право на збереження    громадянства СРСР» Прийнято важливе положення, що громадяни всіх національностей становлять народ України

 

5 Територіальне верховенство

Вказано, що до компетенції України входять територіальний устрій, використання території, порядок використання при­родних ресурсів. Територія України є неподільною і не може бути змінена і використана без її дозволу.

6 Економічна самостійність

Проголошено, що земля, її надра, водні та інші природні ресурси, весь економічний та науково-технічний потенціал, який створений на території України, є власністю її народу, матеріальною основою суверенітету республіки і використовується з метою за­безпечення матеріальних та духовних потреб громадян України.

7 Екологічна небезпека

Визначено, що Україна самостійно встановлює порядок охорони природи на території республіки, гарантії екологічної безпеки і раціонального природокористування.

8 Культурний розвиток

Вказано, що Україна перебирає до своєї компетенції питання науки, освіти, культурного і духовного розвитку української нації, а також гарантує право вільного розвитку всім націо­нальностям, які проживають на території республіки.

9 Зовнішня і внутрішня безпека

Наголошено на тому, що зовнішня політика України є демократичною і миролюбною. Україна має право на власні Збройні сили, внутрішні війська та органи державної безпеки і а майбутньому має намір стати нейтральною державою, яка не бере участі у військових блоках і дотримується трьох неядерних принципів: не приймати, не виробляти, не набувати ядерної зброї.


Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 585; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!