Що таке «стратегічний фокус» та чи треба (якщо так, то за яких умов) його формувати?
«Стратегічний фокус» для багатопрофільного підприємства — пріоритетний напрямок його розвитку, визначений у загальних стратегіях і за допомогою аналізу «портфеля» підприємства на основі багатоваріантних розрахунків з урахуванням обмежень за ресурсами і часовими характеристиками. Найчастіше пов’язаний з профілем виробничого потенціалу та конкурентними перевагами підприємства.
Використання стратегічного фокусу є фундаментальним кроком на шляху до сталого перетворення, і його впровадження повинно починатися ще до розгляду стратегій зростання. Є приклади компаній, що переживають кризу, таких як Worldcom (зараз перейменована в MCI), де зростання був можливий з самого початку, а проте в компаніях, що працюють в широких областях виробництва, - де можна знайти безліч перетворювальних ситуацій - слабка конкурентоспроможність може бути переможена лише з допомогою стратегії, що має сильний фокус.
Якщо компанія прагне бути успішною, фокусування і концентрація на обраній конкурентній стратегії повинні стати ключовими питаннями довгострокового планування і управління.
Визначивши стратегічний фокус, і максимально сконцентрувавши зусилля і ресурси в заданому напрямку, компанія здатна досягти більшого, ніж через спроби використання всього кращого, що лежить в абсолютно різних областях.
Яке місце та роль мають «забезпечувальні» стратегії у «стратегічному наборі»? Що впливає на їхній зміст і методи розробки (коригування)?
|
|
|
Згідно з концепцією «стратегічного набору», досягти необхідних темпів розвитку підприємства у довгостроковій перспективі можна лише за умови існування забезпечувальних стратегій. Як уже зазначалося, забезпечувальні стратегії (ресурсного та функціонального типу) існують у формі планів та програм і створюються для встановлення субординації та управління різними напрямками діяльності підприємства. Вони розробляються для кожного напрямку діяльності: охоплюють маркетинг, НДПКР, фінанси, персонал тощо. Їхня роль — у підтриманні та забезпеченні цільових параметрів розвитку (скорочення) того чи іншого напрямку діяльності (бізнесу), наданні йому конкретної форми та визначенні внеску в загальні стратегії підприємства. Через забезпечувальні плани та програми відбувається інтеграція діяльності підприємства по всьому «стратегічному набору», досягаються синергійні характеристики системи.
Сформулюйте загальні вимоги до побудови ресурсних стратегій. Які моделі та методи використовуються для їх розробки?
Ресурсна стратегія — це узагальнена модель дій підприємства у ЗСР, необхідних для досягнення визначених цілей за допомогою координації та розподілу ресурсів компанії між окремими сферами її діяльності.
|
|
|
У залежності від видів використовуваних ресурсів існують такі види ресурсних стратегій: стратегія використання матеріально-сировинних ресурсів, техніки та технології, трудових ресурсів, фінансових ресурсів, інформаційних, енергетичних ресурсів; відповідно до ресурсного забезпечення стратегії – агресії, пріоритетного забезпечення, підтримки та вибіркового забезпечення.
Що таке функція управління? Поясніть природу функцій як об’єкта управління.
Функції управління виникають на основі розподілу та спеціалізації праці, характеризують будь-який процес управління і визначають види діяльності, які відбивають напрямки або стадії цілеспрямованого впливу на відносини людей у процесі виробництва та управління ним.
Річ у тім, що функція — це вид діяльності з управління тим або іншим об’єктом, а це означає, що будь-який функціональний підрозділ у процесі своєї життєдіяльності надає послуги всередині або за межами організації. Іноді ці послуги стають непотрібними (за різних причин), непотрібним стає і сам підрозділ. Це демонструє широкий спектр функціональних стратегій — від прискореного розвитку до ліквідації певних функціональних підсистем.
|
|
|
Тепер найчастіше виокремлюють такі функції: загальне управління, маркетинг, виробництво, облік і аудит, контроль, управління фінансами та кадрами, а залежно від потреб досягнення керованості підприємством вони можуть організаційно об’єднуватись або поділятись на окремі підфункції. Так, логістичний підхід до управління підприємством, що відбиває фізичний аспект ланцюжка «забезпечення — виробництво — розподіл — збут», зумовлює виокремлення функції підготовки виробництва, яка охоплює науково-технічну, економічну та соціальну підготовки, що організаційно оформлено у вигляді управлінських підсистем різного типу, розвитком яких також потрібно управляти стратегічно.
Незалежно від класифікаційних ознак, об’єднання в комплекси чи поділу на підфункції, кожна функція має такі характеристики, які дозволяють їх ідентифікувати: мета, інформаційна база, методи прийняття та оформлення рішень, кадри певної кваліфікації, спеціальна технічна база та обладнання. Крім того, всередині кожної з функції (підфункцій) треба приділяти увагу плануванню, організації, керівництву, мотивації, контролю.
Дата добавления: 2018-05-31; просмотров: 709; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!