Техніка ампутації рогового відростку кровавим способом.



Фіксація і знеболення: оперують на стоячій тварині у станку з накла­данням носових щипців і проведенням блокади н. рога.

Техніка операції: продезінфікувавши рог, його ампутують листовою або дротяною пилкою. При цьому голову тварини нахиляють у бік рога, що відпилюють, щоб уникнути затікання крові в лобову пазуху. Для попере­дження кровотечі біля основи рога накладають джут. Судини, які кровото­чать притискають у кістці вістрієм скальпеля, а на зріз рога накладають пов'язку з атисептичною мазью або емульсією.

У молодих тварин ріг біля основи можна удалити спеціальними ножицями-секаторами.

Глуха ампутація рога: фіксація як і в попередньому випадку. Вводять нейролеп­тик і одночасно блокують лобовий, підблоковий і роговий нн. Додатково ззаду основи рога роблять інфільтраційну анестезію. При застосуванні ромпуну чи рометару обмежуються лише блокадою н. рога.

Техніка операції (за Григореску та ін.) По зовнішньому лобовому гре­беню від основи рога і у протилежному напрямку позаду рога роблять 2 роз­різи довжиною 3 - 4 см, які з'єднують двома напівмісячними розрізами і препарують шкіру на 2 - 3 см у боки. Відпрепаровану шкіру утримують пін­цетами. Потім дротяною пилкою ампутують ріг біля самої основи. Рану за­шивають вузловим швом, які знімають на 10-й день.

Техніка анестезії зовнішнього сім'яного нерва за Б.А. Башкіровим і короткої новокаїнової блокади за Д.Д. Логвіновим.

Паралюмбальна блокада за Б.А. Башкіровим

 

Розчин вводять у простір між великим і малим поперековими м’язами, який найбільш виражений на рівні 2-4-го поперекових хребців. При цьому одночасно блокуються зовнішній сім’яний і клубово-пахвинний нн., шкірно-латеральний н. стегна, гілки від пограничного симпатичного стовбура.

Техніка: На боці враження вим’я точка уколу знаходиться поміж поперечно-реберними відростками 3-4-го поперекових хребців, відступивши від середньої лінії тулуба на 7-8 см. Вколюють під кутом 55-600 до середньої площини тіла до упору в тіло хребця. Потім її відтягують на 2-5 мм назад і вводять 0,25 % р-н 100-150 мл або 0,5 % р-н 80-100 мл новокаїну.

 

3.2. Блокада нервів вим¢я за Д.Д. Логвіновим.

 

Новокаїн вводять в надвим¢яний простір у місті виходу зовнішнього сім’яного нерва, соромітних аа. і вен до зовнішнього пахвинного кільця.

Техніка: Голку 20190 уколюють на рівні основи вим’я ззаду, відступивши в той чи інший бік від середньої лінії на 1-2 см. Її просувають в напрямку зап’ясного суглоба того самого боку на глибину 8-12 см і вводять 150-200 мл 0,5 % новокаїну.

Техніка анестезії підочноямкового нерва у великої рогатої худоби.

Блокада підочноямкового нерва.

Показання: операції на носовій ділянці, на верхній губі, носо-губному дзеркалі, оральному відділі верхньощелепної пазухи та зубах до 2-го премоляра.

У ВРХ підочноямковий отвір знаходять, поставивши середній палець руки через щоку на перший премоляр верхньої щелепи. Водночас вказівним пальцем тієї ж руки на 1,5-2 см вище промацують цей отвір. Для блокади створюють депо розчину новокаїну безпосередньо перед отвором. Вводять по 30-40 мл 3% р-ну новокаїну з кожного боку (при знеболюванні носо-губного дзеркала). Якщо вводити голку на глибину 3-4 см і ін¢єктувати по 10 мл 3% р-ну новокаїну, відбудеться знеболення і передніх зубів.

У коней голку вколюють на середині лінії, проведеної від носощелепного кута до орального кінця виличного гребеня, намагаючись попасти в добре відчутний підочноямковий отвір, розміщений трохи вище від лінії. При цьому зміщюють мяз, що прикриває цей отвір - підіймач верхньої губи. В отвір ін'єктують 10 мл р-ну. Для знеболювання зубів верхньої щелепи р-н вводять після проникнення голкою через цей отвір у підочноямковий канал.

Техніка венопункції та внутрішньовенних вливань, кровопускання.

Показання до кровопускання такі: 1) інтоксикація організму (уре­мія, еклампсія тощо); 2) отруєння окисом вуглецю, сірчаним ангідри­дом та іншими отрутами; 3) ревматичне запалення копит, ексудатив­ний асептичний плеврит і черевна водянка; 4) перенавантаження сер­ця при емфіземі й набряку легень; 5) необхідність зниження внутріш­ньочерепного тиску при оглумі та інших захворюваннях; 6) діаг-ностична мета (взяття невеликої кількості крові); 7) взяття крові в гіперімунізованих тварин на біофабриці тощо.

При взятті невеликої кількості крові з діагностичною метою кори­стуються тонкими кровопускальними голками або інфузійними, а в дрібних тварин - тонкими ін'єкційними. Якщо потрібне велике кро­вопускання, голки беруть великого діаметра (внутрішній діаметр гол­ки повинен дорівнювати 4-6 мм).

Техніка операції.Кровопускання у коней, великоїі дрібної ро­гатої худобивиконують з яремної вени. Шкіру проколюють голкою з вставленим у неї мандреном; безпосередньо перед проколом вени мандрен витягують. При великих кровопусканнях краще перетиснути вену за допомогою джгута; після цього вену оголюють невеликим поздовжнім розрізом шкіри довжиною 1-1,5 см (якщо шкіра тонка, то розріз не потрібний). Крові беруть 10 мл на 1 кг маси тіла тварини через 20 днів (або 13 мл через місяць).

На біофабриках у гіперімунізованих тварин (для одержання сиро­ваток) кровопускання роблять чотири рази на місяць з розрахунку 14-15 мл на 1 кг маси, з перервами: між першим і другим, третім і четве­ртим 2 дні, між другим і третім - 10-12 днів.

У свинейневелику кількість крові (наприклад, для діагностич­них досліджень) беруть із вуха, надрізуючи скальпелем його велику вушну вену або орбітального венозного синуса.

Одноразові дози крові, яку випускають з лікувальною метою, ста­новлять: у коней - 2-6 л, у великої рогатої худоби - 3-8 л, у дрібної рогатої худоби - 200-400 мл, у свині - 200-600 мл, у собаки - 50-200 мл, у курки - 10-40 мл і у великих птахів - 40-60 мл.


Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 632; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!