Стерилізація інструментів та їх зберігання.
Вибір способу стерилізації залежить від фізико-хімічних властивостей матеріалу, з якого виготовлений інструмент.
Стерилізації інструментів завжди повинне передувати ретельне їх очищення, оскільки забруднення органічного і неорганічного походження (залишки заводського мастила, згустки крові, ексудату, сечі тощо) створюють біля мікроорганізмів захисну оболонку, що різко знижує дієвість термічної і хімічної обробки. З інструментів необхідно попередньо зняти змазку шляхом занурення їх у гарячу воду (50-60 °С) чи 1 %-ні розчини миючих засобів та протерти чистою серветкою. При необхідності інструменти розбирають на складові частини. При неефективності такого способу інструменти протирають серветкою, зволоженою бензином чи ацетоном.
Вживані інструменти чистять дещо інакше. На першому етапі їх піддають антикорозійній обробці в 1 %-ному розчині натрію бензоату впродовж 1-7 годин. Якщо є можливість промити проточною водою інструмент зразу після використання, то в розчин інгібітора корозії його не занурюють. Корозійні плями видаляють сумішшю (2:1) крейди і 10 %-ного розчину аміаку або пастою для точіння безпечної бритви.
Далі інструменти полощуть у проточній воді і заливають на 15 хв миючим засобом (комплексом 3 %-ного перекису водню на 0,5 %-йому миючому засобі), який бажано підігріти до 50 °С. Защемлені шприци виправляють занурюванням в антиформін Форнеля (суміш 7,5 %-го їдкого натру та 6 %-го натрію хлориду).
|
|
|
Миють інструменти за допомогою йоржику чи ватно-марлевого тампона, після чого їх полощуть у воді і висушують у сушильній шафі, розклавши інструменти на рушник. Слід уникати тривалої сушки інструментів на повітрі, щоб запобігти процесом окислення і корозії металу. Особливу увагу надають передстерилізаційному чищенню ін'єкційних голок, які прочищають мандреном з ватою, зволоженою бензином, спиртом, ефіром чи 0,5 %-ним розчином аміаку.
Методи стерилізації інструментів. Особливості стерилізації шприців, ін’єкційних голок тощо.
У сучасних умовах інструменти стерилізують кип'ятінням, хімічними способами, рідше з цією метою використовують автоклав, прожарювання, сухоповітряний та газовий способи.
Найбільш широко у ветеринарній практиці використовують кип'ятіння інструментів у металевих кип'ятильниках-стерилізаторах. При відсутності останніх можна застосувати емальований посуд з кришкою.
Інструменти розкладають на решітку стерилізатора, яка витягується чи опускається в стерилізаційну коробку тільки за допомогою спеціальних гачків.
Складні інструменти стерилізують напіврозкритими або в розібраному стані.
|
|
|
Ріжучі частини загортають у марлю, щоб запобігти затупленню ріжучої окрайки в процесі кип'ятіння.
Ін'єкційні та хірургічні голки кладуть у стерилізатор, попередньо наколовши їх на марлеву серветку, щоб у процесі кип'ятіння вони не загубилися.
Шприци кип'ятять обов'язково в розібраному стані, оскільки вони можуть лопнути внаслідок різниці в коефіцієнті розширення при нагріванні скляного циліндра та металевого поршня. Перед кип'ятінням складові частини шприців та інші скляні предмети загортають у марлю і кладуть у ще не нагріту воду.
Інструменти краще кип'ятити в дистильованій воді, якщо її немає, то в лужних розчинах, приготовлених на звичайній воді (1-3 % натрію карбонату, 3-5 % натрію тетраборату, 0,1-0,3 % натрію гідроксиду). Розчини лугів осаджують солі кальцію і магнію, запобігаючи корозії інструментів. Також вони підвищують температуру кипіння (104-106 °С), що підвищує ефект стерилізації.
Тривалість кип'ятіння інструментів 10-20 хв. Інструменти після розрізу гнійників, роботи з трупним матеріалом кип'ятять у лужних розчинах з додаванням лізолу чи карболової кислоти (до 2 %-ної концентрації) протягом 30—45 хв.
Слід пам'ятати, що при звичайних режимах кип'ятіння спори анаеробів і деякі віруси не гинуть, тому при підозрі на забрудненість інструментів подібною мікрофлорою рекомендують кількаразове (по 30-40 хвилин) кип'ятіння протягом 2 год.
|
|
|
Шприци, визначені для анестезії, стерилізують тільки в дистильованій воді, оскільки лужні розчини сприяють розпаду деяких місцево анестезувальних речовин.
Слід відмітити, що причиною корозії металевих предметів при їх кип'ятінні у звичайній воді є утворення при гідролізі солей окислів магнію та кальцію, соляної кислоти, а також наявність розчинних в будь-якій воді газів - кисню та вуглекислоти. Попереднє нагрівання розчинів до кипіння дає ефекти дегазації та осаду солей, чим попереджується корозія інструментів.
Воду чи лужний розчин доводять до кипіння і тільки після цього решітку з інструментами занурюють у стерилізатор. Час стерилізації відраховують з моменту повторного закипання. По закінченні терміну стерилізації решітку витягують і ставлять поперек стерилізатора для стікання води. Далі інструменти за допомогою корнцанга розкладають на інструментальному столику, який покривають стерильними рушниками, клейонкою чи простирадлами.
Інструментальний столик слід умовно поділити на зони: робочу, де розміщені інструменти, що вже використовуються, та антисептики для їх обробки; стерильну, де розміщені інструменти, які ще не застосовувались; та особливо стерильну - для шовного матеріалу, хірургічних голок, голкотримачів.
|
|
|
Хімічні способи стерилізації інструментів проводять у скляних, металевих емальованих чи нержавіючих ємкостях шляхом занурювання інструментів у розчин антисептика.
Добре себе зарекомендував розчин Баккала - 1 %-ний спиртовий (96 %) розчин діамантового зеленого, в якому інструменти витримують 20-30 хв. Не поступається йому розчин такого складу: спирт 96 %-ний -100,0, розчин формаліну - 2,0, генціановий фіолетовий - 1,0. Фарба відмивається 3 %-ним розчином перекису водню, інструменти зберігають у 96 %-ному спирті.
Також рекомендують трійчасті розчини: за Каретниковим - 20,0 формальдегіду, 3,0 -фенолу, 15,0 -натрію карбонату і до 1 л дистильованої води. Додавання в цю суміш борної кислоти (до 3 %) збільшує стерилізаційний ефект і термін використання розчину (за Синициним). У трійчастому розчині Кітцлера сода замінена на натрію тетраборат. Високий стфишаційний ефект дають 0,1 %-ний діоцид (45 хв), 2,5 %-ний гібітан (30 хв), 6 %-ний перекис водню (3 год), 4,8 %-ний первомур (20 хв). Після цих антисептиків металеві інструменти полощуть у дистильованій воді. Останні антисептики при вказаних режимах слід широко використовувати для стерилізації інструментів, у складі яких є гума, полімери, оптика.
Фламбування металевих інструментів проводять в емальованих ємкостях, у які наливають 15-20 мл 96 %-ного спирту і підпалюють. Однак слід зауважити, що прожарювання не забезпечує надійної стерильності. Стерилізацію інструментів у такий спосіб проводять лише в екстрених випадках.
Сухоповітряний спосіб стерилізації' інструментів здійснюють у спеціальних шафах-стерилізаторах (С-1, СС-200, ШСС-80) сухим гарячим повітрям при 160-200 °С протягом 15 хв.
Стерилізація інструментів з гуми, полімерів, приладів з оптикою
Все ширше в практиці ветеринарної медицини застосовують інструменти та прилади, виготовлені з гуми та полімерів (поліетилен, полівінілхлорид, поліуретан, політетрафторетан тощо), а також прилади з оптикою (лапароскопи, ендоскопи тощо).
Обробку гумових рукавичок слід розпочинати з перевірки їх цілісності. Для цього їх надувають повітрям та занурюють у воду (при дефектах з'являються бульбашки повітря).
Рукавички, що вже застосовувалися, миють і далі обробляють у розчинах 3 %-ного перекису водню з додаванням 0,5 %-го синтетичного миючого засобу (експозиція - 30 хв), трійчастому розчині (45 хв), первомурі (15 хв), 1-2 %-му хлораміні з 0,5 %-ним миючим засобом (30-40 хв), 2 %-му лізолі (30 хв).
Після цього висушені рукавички зовні присипають тальком чи пудрою, а після вивертання також із середини, загортають у марлю для попередження їх пригорання чи пошкодження гострими частинами інструментів та стерилізують кип'ятінням у дистильованій воді 15-30 хв. Можлива стерилізація гумових рукавичок в автоклаві протягом 20-25 хв під тиском 101,3 кПа (1 атм). Проте, термічна обробка дещо знижує міцність та еластичність гуми, тому слід надавати увагу переважно холодній стерилізації.
З цією метою можуть бути рекомендовані: 6%-ний розчин перекису водню, підігрітий до 50 °С (експозиція - 3 год), 1%-ний розчин дезоксону (45 хв), 4,8 %-ний розчин первомуру (15-20 хв) розчин діоциду 1:5000 (ЗО хв), 2 %-ний розчин хлораміну (2 год), 0,5 %-ний розчин формальдегіду в 96 % спирті (15-20 хв). При будь-якому способі стерилізації рідина повинна проникнути всередину рукавичок, дійти до кінчиків пальців і витіснити повністю повітря.
Після закінчення холодної стерилізації рукавички полощуть двічі в дистильованій воді чи ізотонічному розчині натрію хлориду, просушують рушничком та присипають стерильним тальком чи пудрою. Останній, при можливості, слід надавати перевагу, оскільки частинки тальку викликають утворення гранульом у тканинах та фібринозні спайки на серозних покровах. Пудра ж, яку виготовляють на основі крохмалю, за короткий проміжок часу повністю резорбуеться. Простерилізовані та припудрені рукавички перекладають марлевими серветками та зберігають у герметичних коробках чи біксах. Принципова схема обробки рукавичок може бути застосована для інших гумових інструментів (дренажів, трубок, катетерів, спринцівок тощо). Обшиті шкірою зонди, плетеш катетери стерилізують у парах формальдегіду.
Під впливом сонячного світла, повітря, їдких речовин гумові предмети втрачають еластичність. Для її відновлення гумові предмети занурюють у підігрітий до 40 °С 5 %-ний розчин аміаку (15 хв), а потім у 5 %-ний розчин гліцерину, після чого висушують й зберігають у темному та прохолодному місці.
Інструменти з оптикою, які застосовують для ендоскопії чи лапароскопїї, миють у воді з милом та протирають серветкою, змоченою 6 %-ним розчином перекису водню з 0,5 %-ним розчином синтетичного миючого розчину.
Оптичні інструменти можна стерилізувати в розчині фурациліну (1:5000) протягом 30-50 хв. Сама оптична система протирається спиртом. Також з цією метою застосовують 2,5 %-ний розчин гібітану.
При стерилізації інфузійних систем, шприців-автоматів, що мають у своєму складі полімерні матеріали, слід звертати увагу на вузли та елементи, які вступають у безпосередній контакт із лікарською речовиною. Попередньо їх слід промивати 3%-ним розчином перекису водню з 0.5-1 %-ним розчином синтетичного миючого засобу або ж сумішшю рівних частин 1 %-ного розчину натрію гідрокарбонату і 1 %-го розчину аміаку. Подальша обробка полягає в занурюванні інструментів у розчин антисептика: 0,5-2,5 %-го гібітану (20-30 хв), 0,1 %-го діоциду (30 хв), 2,5 %-го хлорцину (30 хв), 1 %-го сульфохлорантину (З0 хв), 6 %-го перекису водню (6 год), 4,8 %-го первомуру (15 хв), 70 %-го етилового спирту (2 год). Всі антисептичні розчини, крім перекису водню, змивають стерильною водою.
Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 703; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!