Зберігання інструментів і догляд за ними.
Ретельно очищені і простерилізовані інструменти сушать і розкладають у шафах, де ставлять посудини з кальцію хлоридом або синтетичним поглиначем вологи. Ін'єкційні та хірургічні голки краще зберігати в розчині з рівних частин спирту та ефіру, а ріжучі інструменти - у трійчастих розчинах. При тривалому зберіганні інструменти змащують вазеліном.
Стерилізація перев'язочного матеріалу та хірургічної білизни.
Перев'язувальним матеріалом, головним чином, є марля і гігроскопічна вата, з яких виготовляють бинти, тампони, турунду тощо. Промисловість випускає стерильні бинти, вату, марлеві серветки та ватно-марлеві тампони в непроникній для повітря та вологи упаковці.
Хірургічною білизною, яка, в основному, виготовляється із бавовняних тканин, є халати, ковпачки, простирадла, маски, рушники, тощо.
Перев'язувальний матеріал та хірургічну білизну стерилізують в автоклавах (парою під тиском), прасуванням, рідше - плинною парою та кип'ятінням.
Попередньо матеріали та білизну, що були у користуванні, піддають передстерилізаційному очищенню. Забруднені кров'ю, йодом перев'язувальний матеріал та хірургічну білизну на 3-4 години замочують у холодному 0,5 %-му розчині аміаку, розчині кальцинованої соди, 1-2 %-му розчині перекису водню з додаванням 0,5 %-го розчину синтетичного миючого засобу, чи в розчині хлорного вапна (3 столових ложки на відро води). Далі їх кип'ятять у мильному розчині, перуть, віджимають та висушують.
|
|
|
Стерилізація є автоклаві. Перев'язувальний матеріал і білизну складають у спеціальні металеві стерилізаційні коробки-бікси Шиммельбурша. На їх боковій стінці є отвори для проходження пари, які відкривають перед завантаженням автоклава і закривають після стерилізації. Білизну та перев'язувальний матеріал просторо складають у бікс у такій послідовності, щоб в разі потреби можна було терміново витягнути необхідну річ, не порушуючи порядку в біксі. Кожен бікс повинен мати певну маркіровку із зазначенням відомостей про його вміст. В автоклаві розміщують зразу кілька біксів. Режим стерилізації: при тиску 0,15 мПа (126.8 °С) 30 хв. при 0,2 мПа (132,9 °С) - 20 хвилин.
Кришку автоклава можна відкривати тільки тоді, коли тиск в ньому знизиться до атмосферного.
Стерилізація праскою. Це найбільш простий спосіб стерилізації білизни та перев'язувального матеріалу. Температура електропраски має досягати 150 °С. Стерилізацію праскою проводять на столі, застеленому простирадлом, яке перед цим прасували.
Матеріал розкладають нетовстим шаром, сприскують водою і прасують з обох сторін.
По одному й тому ж місцю проводять праскою кілька разів.
|
|
|
Стерилізація плинною парою. Такий спосіб знезаражування здійснюють у спеціальному стерилізаторі Коха, а при його відсутності - в каструлі чи відрі. Суть способу полягає в обробці матеріалу парою, що виділяється при кипінні води. Температура пари сягає 100 °С, тривалість обробки - не менше 30 хв.
Стерилізація кип'ятінням. Матеріал (частіше це спецодяг) кладуть у посудину, заливають водою чи розчином етакридину лактату (1:1000) і стерилізують впродовж 1-2-х годин з часу закипання. Далі воду зливають, матеріал віджимають і прасують.
Перспективним вважається застосування спецодягу і хірургічної білизни із матеріалів з протимікробними властивостями. Це тканини, які одержують на основі модифікованої целюлози з імпрегнацією її антисептиком. Такі тканини зберігають свої антимікробні властивості після кількаразового прання і стерилізації в автоклаві чи кип'ятіння.
Стерилізація шовного матеріалу.
Повноцінна стерилізація шовного матеріалу - один із методів профілактики імплантаційної інфекції. Перевагу слід надати промисловій стерилізації ниток, які постачають герметично упакованими, що гарантує тривалий час їх зберігання. Методи промислової стерилізації шовного матеріалу залежно від його виду ґрунтуються на дії іонізуючої радіації, високих температур, газів і парів хімічних речовин.
|
|
|
Для з'єднання тканин використовують шовкові, бавовняні, льняні та синтетичні нитки, кетгут, а також металевий дріт. Останній, переважно, виготовляють із нержавіючої хромонікелевої сталі і стерилізують разом з інструментами кип'ятінням.
На сьогодні найбільш поширеним у вітчизняній ветеринарній хірургії шовним матеріалом є шовк, але він не повною мірою задовольняє хірурга, особливо щодо вимог асептики, оскільки викликає значну реакцію тканин, має велику капілярність, яка сприяє проникненню мікроорганізмів у товщу тканин, потребує ретельного знезараження.
Льняні та бавовняні нитки достатньо міцні, більш інертні в тканинах, порівняно з шовком просто стерилізуються, не втрачають при цьому своєї міцності, проте легко просочуються кров'ю, що збільшує ризик інфікування. Однак, порівняно із шовком, вони легше і скоріше інкапсулюються, тому загроза утворення лігатурних нориць при їх використанні менш вірогідна.
Синтетичні нитки (капрон, лавсан, перлон, нейлон та інші) переважають натуральні міцністю, інертністю в тканинах, але важче зав'язуються в тугий вузол.
|
|
|
Всі сучасні методи стерилізації шовного матеріалу включають такі етапи: механічне очищення, обезжирювання, стерилізацію, дублення та імпрегнацію антисептиком. В одній операції можуть бути суміщені кілька етапів.
Бавовняні, льняні та синтетичні нитки розрізують на шматки потрібної довжини, миють з милом, а потім, намотавши на котушки, стерилізують в автоклаві протягом 20 хв при 132 °С та тиску 0,2 МПа або ж кип'ятять 20 хв у дистильованій воді. Потім їх заливають 96 %-ним спиртом, де й зберігають.
За способом Гросс-Барталемі льняні та бавовняні нитки на добу занурюють у 4 %-ний водний розчин формаліну, після чого вони стають більш міцнішими і довше зберігають у тканинах свої антисептичні властивості.
Одним із методів стерилізації таких ниток є кип'ятіння протягом 20 хв у розчині фурациліну (1:5000) з наступним зберіганням у спирт-фурациліні (0,1 г фурациліну на 70 %-ному етанолі).
Крім того, льняні, бавовняні та синтетичні нитки можна стерилізувати так, як і шовкові. Стерилізація шовку кип'ятінням сильно зменшує міцність його ниток.
Стерилізація шовку
Спосіб Садовського. Спочатку нитки миють у гарячій воді з милом, полощуть, намотують на котушки по 4-5 м і занурюють у 0,5%-ний розчин аміаку на 15 хв. Далі переносять на 15 хв у 2 %-ний розчин формаліну на 65 %-му етанолі (формальдегід - 2,0, спирт етиловій 96 % - 68,0, дистильована вода - 30,0), де потім і зберігають.
Спосіб Першина. Мотки шовку миють гарячою водою з милом, просушують, намотують на котушки. Далі обезжирюють протягом 12-24 годин в ефірі і кладуть у спиртовий розчин діоциду 1:1000 на 24 години для стерилізації, дублення та імпрегнацїї. Зберігають у розчині діоциду 1:5000.
Спосіб Мелехо&а. Нитки без будь-якої попередньої обробки намотують на котушки і занурюють на 15 хв у 4,8 %-ний розчин первомуру. Потім антисептик зливають, а шовний матеріал двічі (по 5 хв) полощуть дистильованою водою чи стерильним фізіологічним розчином. Для тривалого зберігання заливають у тому ж посуді 96 %-ним етиловим спиртом.
Стерилізація кетгуту
Кетгут відноситься до шовного матеріалу, який розсмоктується. Сирий кетгут може бути дуже забруднений патогенними мікроорганізмами, в тому числі спороносними. Це пов'язано з тим, що його виготовляють із підслизового шару кишечнику вівці, з пуповини, навколоплідних оболонок, сухожилків оленя, сухожилків хвоста щура, серозної оболонки кишки (серозофіл). Зважаючи на це, при стерилізації кетгуту виникають певні труднощі, тим більше, що він не підлягає кип'ятінню.
Найкраще використовувати кетгут, який стерилізується промисловим шляхом та зберігається в ампулах чи пластикових упаковках. Проте, досить часто виникає необхідність його стерилізації в умовах виробництва. Труднощі його тривалого зберігання полягають в тому, що необхідно забезпечити не лише стерильність кетгуту, але й еластичність його ниток. У зв'язку з цим, найчастіше кетгут зберігають в антисептичних розчинах, які містять певну кількість гліцерину (етиловий спирт 96 % - 90,0, гліцерин - 6,0, вода дистильована - 4,0).
Попередньо кетгут розрізають на шматки довжиною до 1 м і згортають в кілечко чи намотують на котушки, після чого стерилізують одним із нижче приведених способів.
Спосіб Губарєва. Кетгут обезжирюють в ефірі протягом 12-24 год або в бензині (12 год), після чого переносять у спиртовий розчин Люголя (йод кристалічний -10,0, калію йодид -10,0 та спирт етиловий 96 %-ний - до 1 л). У цей розчин можна додати гліцерину - 40 мл. Експозиція -10-14 діб, залежно від товщини ниток. Зберігають кетгут у цьому ж розчині, змінюючи його кожні 2 тижні.
Спосіб Гейнац-Клаудіуса. Кетгут стерилізують (10-14 діб) у водному розчині Люголя (йод кристалічний – 10 г, калію йодид - 20 г, дистильована вода - до 1 л), а зберігають у 96 %-ному етиловому спирті, який міняють через кожні 10-14 діб.
Спосіб Покотило. Кетгут кладуть на 72 год у 4 %-ний водний розчин формаліну, а зберігають у спирт-гліцериновому розчині (спирт - 90,0, гліцерин - 6,0, вода - 4,0).
Спосіб Садовського-Котилєва. Кетгут спочатку кладуть на 30 хв у 0,5 %-ний розчин аміаку, а потім переносять його на 30 хв у 2 %-ний розчин формаліну на 65 %-ному спирті.
Спосіб Рубашееа. Кетгут занурюють на 24 год в антисептичний розчин такого складу: формалін - 5,0, ефір етиловий - 100,0, гліцерин - 50,0, спирт етиловий 70 % - 500,0. Після цього кетгут зберігають у спирт-гліцериновому розчині.
Стерилізація кетгуту в 4,8 %-ному первомурі за Мелеховим. Спочатку протягом 10 хв кетгут розмочують у 0,9 %-му розчині натрію хлориду або дистильованій воді, після чого заливають на 20 хв розчином первомуру. Потім мотки кетгуту полощуть стерильним ізотонічним розчином чи водою. З метою ущільнення ниток їх кладуть на 20 хвилин у 96 %-ний спирт, зберігають у спиртовому розчині Люголя.
Крім кетгуту, нитки, що розсмоктуються, виготовляють із синтетичних полімерів, таких як: ощелон, дексон, поліглактин-910, вікрил. Такий шовний матеріал випускають стерильним, у герметичній упаковці. Розсмоктується він за 14-30 днів і на відміну від кетгуту не викликає запальних та алергічних реакцій.
На сьогодні промисловість випускає хірургічну антимікробну капронову нитку "Капромед", яка розсмоктується в організмі впродовж 9 місяців. Для надання їй антимікробних властивостей, на її поверхню нанесено спеціальне полімерне покриття, що містить діоксидин та гентаміцину сульфат.
Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 673; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!