Джерело і шляхи мікробної забрудненості ран. Асептика і антисептика, їх види.
Шляхи мікробного забруднення операційних ран: 1. Екзогенний: - краплинне інфікування (з дихальних шляхів), пилова інфекція; - аутоінфекція (з поверхні шкіри оперованої ділянки); - контактне (з рук хірурга, інструменту та перев’язного матеріалу); - імплантаційне інфікування (шовний матеріал, імплантанти); -вторинне інфікування: операція проведена з дотриманням асептики та антисептики, проте в післяопераціному періоді ранова поверхня забруднюється (контамінується); 2. Ендогенний шлях: проникнення з вогнищ інфекції через гемо- та лімфатичні шляхи. У сучасному розумінні асептико-антисептика – комплекс заходів, спрямованих на попередження чи розрив інфекційного процесу у тканинах організму. Асептика – комплекс профілактичних заходів, спрямованих на попередження або зведення до мінімуму потрапляння мікроорганізмів в рану, органи, тканини чи порожнини тіла. Методи: 1.Фізичні (ультрафіолетові промені, іонізюче випромінювання, ультразвук, фільтрування, дія високих температур та тиску) 2.Хімічні ( використовуються гази, пари чи розчини хімічних речовин) Антисептика – комплекс лікувально-профілактичних заходів місцевої чи загальної дії, направлених на переривання чи послаблення інфекційного чи бластоматозного (пухлинного) процесу в організмі. Види: 1. Механічна – з рани видаляють при хірургічній обробці тромби, некротизовані ділянки і нежиттєздатні тканини і сторонні тіла. 2. Фізична – основана на явищах гігроскопічності, осмолярності, капілярності. Використовують ватно-марлеві тампони, серветки, дренажі, всмоктуючі та відсмоктуючі пов’язки. Вони забезпечують відтік раневого вмістимого, з яким видаляються мікроорганізми, токсини, продукти розпаду тканин. 3. Біологічна – засоби біологічного походження: - засоби, що безпосередньо впливають на самі мікроорганзіми чи їх токсини: антибіотики, бактеріофаги, анатоксини; - засоби, які діють через організм, підвищуючи імунобіологічні властивості організму (вакцини, сироватки, імуностимулятори, гемотерапія, плазмотерапія, імуноглобулінотерапія). 4. Хімічна: хімічні речовини, що місцево діють на мікроорганізми, які знаходяться на шкірних покривах та слизових оболонках (бактеріцидно та бактеріостатично) – спирт, лактони, феноли, окислювачі, солі важких металів, барвники, поверхнево-активні речовини.
|
|
|
Антисептика буває: поверхнева: присипки, мазі, аплікації, промивання; глибока (вводять препарати у тканини ділянки рани, запального осередку або в магістральні судини). Застосування антисептиків через шлунково-кишковий тракт здійснює як загальну, так і місцеву дію. Результат ефективніший при використанні кількох видів антисептики. Вимоги до сучасних антисептиків: 1.Локалізація інфекту та зниження його поширення. 2.Попередження адгезії (прилипання мікроорганізмів) 3.Подавлення факторів патогенності мікроорганізмів 4.Довгий антимікробний ефект 5. Підвищення дії хіміотерапевтичних засобів та інших фізичних факторів.
|
|
|
Ділення м'якої черевної стінки на ділянки.
Шкіра. Підшкірна клітковина і слідуюча за нею поверхнева фасція тісно зрощені. Між листками поверхневої фасції знаходиться підшкірний м’яз тулуба Підфасціальна клітковина добре розвинена і вміщує у самок молочні залози, а у самців - препуцій, а також вище від колінної чашечки - надколінний лімфатичний вузол, в ділянці пахвини – поверхневі пахвинні лімфатичні вузли; підшкірну артерію і вену живота. У корів вена в період лактації досягає великих розмірів і її добре видно, вона впадає у внутрішню грудну вену через “молочний колодязь” Жовта черевна фасція є продовженням поперекоспинної фасції. Представляє собою жовтувату пластинку; вона зрощена з апоневрозом зовнішнього косого м’яза живота і відокремлює у самців глибоку фасцію для статевого члену, а у самок підтримуючу зв’язку для вимені. Зовнішній косий м’яз живота. Передній край м’яза кріпиться до задніх країв всіх ребер, починаючи з 5-го, своєю верхньозадньою частиною він прикріплюється до останнього ребра, доходить до маклоку і переходить в апоневроз, в якому розрізняють черевну, тазову і стегнову частини. Черевна частина бере участь у формуванні білої лінії живота. Тазова частина потовщена і поміж точками свого кріплення називається пахвинною, або пупартовою, звязкою. Поміж нею і кінцевою частиною черевного відділу розщепленого апоневрозу утворюється підшкірний, або зовнішній отвір пахвинного каналу. Внутрішній косий м’яз живота має виражену пучкувату структуру. У ВРХ він починається від поперекової фасції на рівні поперечнореберних відростків поперекових хребців, маклоці і частково на пахвинній зв’язці і йде веретеноподібно, розширюючись вниз до реберної дуги і до зовнішнього краю прямого м’яза. Апоневроз м’яза приймає участь в утворенні фасціальної піхви прямого м’яза живота. Поміж м’язом та нижньою частиною пахвинної звязки утворюється внутрішній або черевний отвір пахвинного каналу. Прямий м’яз живота розміщений на вентральній стінці живота в вигляді двох пластів, які йдуть вздовж білої лінії живота, починаючись від 4-5-го реберного хряща і закінчуються на лонній кістці. М’яз кожної сторони покритий фасціальною піхвою, яка створена апоневрозами косих і поперечних м’язів живота. Поперечний м’яз живота починається на поперечнореберних відростках хребців. Задній край м’язової частини м’яза співпадає з границею здухвинної і пахвинної ділянок. Місце переходу мяза в сухожилок співпадає з таким само переходом в свої сухожилки косих мязів живота. Ця апоневротична зона над прямим мязом є слабким місцем нижньобічної черевної стінки, де при дії механічних чинників виникають грижі.
|
|
|
|
|
|
Поперечна фасція, передчеревна клітковина і пристінкова очеревина тісно пов’язані одна з одною.
Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 553; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!