Анатомо-топографічні дані вентральної ділянки шиї.
Межі:
передня - по лініі що з’єднує кути нижньої щелепи,а далі - по контуру зовнішньої щелепної вени;
задня - рукоятка грудноі кістки;
верхня - нижній контур плечо-головного м’яза;
нижня - вільний край шиї.
Шари і органи: шкіра,підшкірна клітковина,фасціі:
І - поверхнева - поміж листками - шкіряний м’яз шиї;
ІІ - поверхневий листок глибокої фасціі шиї - футляр для всіх органів. Оточує плечо-головний м’яз, грудино-нижньощелепний, яремну вену. У ВРХ грудинонижньощелепний з грудино-соскоподібним м. утворює грудинно-головний м.
ІІІ - глибокий листок глибокоі фасціі (передтрахеальна) - футляр для грудино- соскоподібного, грудино-під’язикового і грудино-щитоподібного та лопатко-під’язикового м.
ІV - нутряна, має 2 листки - парієтальний і вісцеральний. Останній охоплює стравохід, трахею, щітоподібну залозу.
Парієтальний утворює футляри судинно-нервових пучків кожного боку і вміщує спільну сонну артерію, вагосимпатичний стовбур, поворотний н., трахеальну лімфатичну протоку, внутрішню яремну вену.
V - превертебральна - розташована під хребтом і вкриває довгі м’язи голови і шиї.
Яремний жолоб обмежуєтся зверху - нижнім краєм плечоголовного м., знизу - верхнім краєм грудинно-нижньощелепного м., дно жолоба у ВРХ утворено грудиннососкоподібним м., а в каудальній - 5-ю фасцією. Яремна вена утворюється від злиття зовнішньої та внутрішньої верхньощелепних вв. на рівні 2-го шийного хребця. Вени обох боків зливаються у спільний стовбур яремних вен, який вливається у краніальну порожнисту вену.
|
|
|
Трахея складається з незамкнутих кілець, що з’єднуються поперечною з’вязкою, а між собою - міжкольцевими зв’язками. До вентральноі поверхні перших 3-х кілець прилягає щитоподібна залоза, до бокових частин її - паращитоподібні залози. Вкрита власною фасціею спільною для щитоподібноі залози і поворотного н.
Стравохід - в передній частині шиї спочатку розташований над трахеєю, а починаючи з 4-го шийного хребця - зліва від неї. Від 7-го хребця стравохід розташовується знову дорсально. Стінка має слизову, м’язову і адвентиціальну оболонки. Іннервуеться блукаючим, симпатичним і язико-глотковим нервом.
Анатомо-топографічні дані прямої кишки. Техніка операції "Резекція прямої кишки".
Анатомо-топографічні дані тканин промежини у самців: межі, шари, кровопостачання,іннервація.
Анатомо-топографічні дані яєчників і матки у свиней.
Анатомо-топографічні дані, кровопостачання та іннервація вим'я.
Анатомо-топографічні особливості 3 і 4 пальців у великої рогатої худоби.
Анатомо-топографічні особливості загального стовбура трійчастого нерва і розгалудження його у великої рогатої худоби.
|
|
|
Анатомо-топографічні особливості сполучно-тканинного зачатку рогу у телят. Способи попередження розвитку рогів у телят.
Анатомо-топографічні особливості тканин лобової, верхнєщелепової пазух. Трепанація їх.
Анатомо-топографічні особливості тканин носової порожнини у великої рогатої худоби.
Анатомо-топографічні особливості тканин пахвинного каналу у самців.
Анатомо-топографічні особливості тканин рогового відростку лобової кістки (кровопостачання, іннервація).
Анатомо-топографічні особливості тканин сім'яникового мішка, сім'яника, придатка (інервація, кровопостачання) у бугая.
Анатомо-топографічні особливості тканин черевної стінки, іннервація, кровопостачання.
Анатомо-топографічні особливості хребетного каналу і спинного мозку, його оболонки.
Анестезія нервів в ділянці п'ястка за Г.М.Шабровим та Регнері.
Блокують дорсальніі волярні нерви. Для блокаді нервів які ідуть на дорсальну поверхню п’ястка оринтиром являються розгинач пальця, які нащупуються на дорсальній поверхні п’ястка нижче зап’ястного суглоба на 5-7 см. В цьому пункті збоку латерально і медіального країв сухожилля інєкцюють до кістки по 20 мл. 4%-ного розчину новокаїну, стараючись поворотами голки рознести розчин на велики площини. При блокаді нервів на волярній поверхні п’ястка орієнтиром слугують сухожилля згиначів, добре прощупуються під шкірой. Голку вколюють при зигнутій в зап’ястку кінцівки на 5-7см нижче по краям сухожилку глибокого згинача пальців. Кінець голки під фасцією ображають в сторону зап’ястка. Ін’єкції проводять як з латеральної, так і з медіальної сторони сухожилку. На латеральній стороні в цтому пункті роблять ще підшкірну ін’єкцію. Кількість розчину такий як і в попередньому випадку.
|
|
|
Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 920; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!