Уява – це процес створення людиною на основі досвіду образів предметів, яких вона ніколи не сприймала.
Цінність образів уяви полягає в тому, що уява допомагає людині орієнтуватися в проблемних ситуаціях, приймати правильні рішення, передбачати результат своїх дій за умов, коли наявних знань виявляється недостатньо для безпосередньої реалізації потреби пізнання. Завдяки уяві стають можливими результативна поведінка і діяльність особистості за умов отримання неповної або непевної інформації.
З уявою пов’язане формування морально-психологічних якостей особистості – гуманності, чуйності тощо. Виявити чуйність може лише той, хто, знаючи життя та характер іншої людини, може уявити її душевний стан у певний момент. Самовиховання не можливе без попереднього уявлення прояву у своїй поведінці риси характеру, якої прагнеш.
Створюючи образи предметів, які виявляються безпосередньо пов’язані з емоціями і почуттями особистості, людський мозок може справити регулювальний вплив на периферійні частини організму, змінювати їх функціонування. Ще в стародавні часи було помічено, що у деяких людей, переважно тих, які страждають на істерію, після роздумів про муки, яких, за євангельськими текстами, зазнав Христос, з’являлися “знаки розп’яття“ на долонях, ступнях ніг у вигляді кривавих плям, виразок. Такі сліди мають назву “стигма“ (у перекладі з грецької “рубець“, “знак“).
Відомі випадки, коли люди, маючи яскраву фантазію, могли змінювати температуру руки, усього тіла, уявляючи в ній (на ньому) кригу або розпечений предмет. Відомо, що студенти-медики нерідко помічають у себе або у своїх близьких уявні симптоми тих хвороб, які вони вивчають. Необережно сказане лікарем слово може викликати у вразливого пацієнта реальне відчуття хворобливого стану і вияв відповідних симптомів захворювання. Хвороби такого походження називаються “ятрогенія“. Нетактовне слово вчителя травмує психіку учня, породжує фантастичні страхи, іноді може викликати нервові розлади – дидактогенії.
З механізмами уяви пов’язані проблеми посттравматичного стресу – психічного і фізіологічного стану людини, яка зазнала психотравми навіть у далекому минулому. Психологи і психотерапевти, що працюють з евакуйованими чорнобильцами і ліквідаторами аварії на ЧАЕС, людьми, які пережили землетрус, війни, пожежі, вигнання тощо, зазначають, що їхні пацієнти терплять муки від яскравих уявлень пережитих подій, їхні ейдетичні (дуже яскраві і детальні образи предметів і явищ, які були сприйняті раніше) образи доповнюються постійним страхом повернення у психотравмуючу ситуацію. Відповідні психотерапевтичні впливи базуються саме на роботі з уявою пацієнтів.
Специфічним виявом впливу образів уяви на рухову сферу людини є ідеомоторні акти. Дослідження доводять, що коли людина уявляє рух свого тіла (руки, ноги, тулуба), але не виконує самої дії, то в м’язах, які повинні цей рух здійснити, фіксуються слабкі імпульси, аналогічні тим, які реєструються при реальному виконанні рухів.
На принципі розшифрування ідеомоторних актів основується ефект “читання думок“, коли завдяки надзвичайно тонкій чутливості деякі люди здатні, перебуваючи в контакті з іншою людиною, сприймати слабкі сигнали її ідеомоторних актів і “вгадувати“, який предмет та в кого з присутніх сховано. Прикладом такого явища є життя і діяльність відомого Вольфа Мессінга.
Ідеомоторними актами як засобами ідеального моделювання дій, які належить виконати, широко користуються спортсмени, танцюристи та інші. Тренери рекомендують своїм вихованцям перед виконанням вправи виконати її подумки, уявивши її від початку до кінця. Таке “програмування“ поліпшує результат її реального виконання.
Різновиди уяви. Залежно від участі волі в роботі уяви її поділяють на мимовільну і довільну.
Мимовільною є така уява, коли створення нових образів не спрямовується спеціальною метою уявити певні предмети або явища. У процесі спілкування співрозмовники уявляють ситуації, події, про які йдеться. Читаючи художню або наукову літературу, людина мимоволі спостерігає реальні картини, які породжує її уява під впливом прочитаного. Мимовільне виникнення уявлень тісно пов’язане з почуттями людини. Почуваючи страх, тривогу за близьких для неї людей, людина малює собі образи небезпечних ситуацій, а готуючись до приємної події, уявляє собі атмосферу доброзичливості.
Процес уяви може тривати довільно, коли він спрямовується спеціальною метою - створити образ певного об’єкта, можливої ситуації, уявити або передбачити сценарій розвитку подій.
Залежно від характеру діяльності людини її уяву поділяють на творчу і репродуктивну.
Уява, яка супроводжує творчу діяльність і допомагає людині створювати нові оригінальні образи, називається творчою. Уява, яка супроводжує процес засвоєння вже створеного та описаного іншими людьми, називається репродуктивною. Так, у конструктора-винахідника, який створює нову машину, уява творча, а в інженера, який згідно з описом або кресленням створює образ цієї машини, уява репродуктивна.
Залежно від змісту діяльності уява поділяється на технічну, наукову, художню та інші різновиди. Уяву в художній творчості можна проілюструвати словами К.Паустовського: “Кожна хвилина, кожне кинуте мимохіть слово та погляд, кожна глибока або жартівлива думка, кожний непомітний рух людського серця, так само як і літаючий пух тополі або вогонь зірки в нічній воді, - все це крихти золотого пилу. Ми, літератори, видобуваємо їх протягом десятиріч, ці мільйони крихт, збираємо непомітно для самих себе, перетворюємо на сплав і потім із цього сплаву виковуємо свою “Золоту троянду“ – повість, роман або поему“. Художня уява має переважно чуттєві (зорові, слухові, нюхові та інші) образи – надзвичайно яскраві та детальні. Художникові, письменнику здається, що вони безпосередньо сприймають те, що зображують у своїх творах.
Для технічної уяви характерними є створення образів просторових відношень у вигляді геометричних фігур і побудов. Образи технічної уяви найчастіше об’єднуються у кресленнях, схемах, на підставі яких потім створюються нові машини, нові предмети.
Наукова уява знаходить свій вияв під час створення гіпотез, проведення експериментів, узагальнень для формулювання понять. При побудові наукової системи уява потрібна, щоб доповнити відсутні, не визначені ще ланки в ланцюжку фактів.
Особливою формою уяви є мрія. Мрія – це процес створення людиною образів бажаного майбутнього. Мрія є елементом наукового передбачення, прогнозу та планування діяльності. Яскравою ілюстрацією цього є твори Жуля Верна, в яких він геніально передбачив витвори майбутньої технічної думки – підводний човен, гелікоптер.
Контрольні запитання
1. Дайте визначення термінів “відчуття“ і “сприймання“.
2. Яке місце відчуттів і сприймань у пізнанні людиною навколишнього світу та у трудовій діяльності?
3. У чому виявляється увага людини?
4. Які є види уваги? За якими критеріями їх розрізняють?
5. Що називається мисленням?
6. В яких ситуаціях Вам допоможуть знання про етапи розв’язання будь-якої задачі?
7. Охарактеризуйте поняття “інтелект“.
8. Що таке пам’ять людини?
9. Схарактеризуйте процеси пам’яті.
10.Визначте роль смислової пам’яті у навчанні.
11.Дайте визначення поняття “уява“.
12.Як уява пов’язана з іншими пізнавальними процесами?
Дата добавления: 2018-05-31; просмотров: 288; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!