Ботаніко-біологічна характеристика, розмноження, агротехніка та використання різних видів сенеціо, седумів та товстянок

⇐ ПредыдущаяСтр 17 из 19Следующая ⇒

Крестовник (лат. Senécio) - величезний за кількістю видів рід сімейства Айстрові, самий великий рід серед усіх квіткових рослин. За різними даними, в нього входять від 1000 до 3000 видів, що зустрічаються по всьому світу і мають найрізноманітніші життєві форми - від однорічних трав до дерев. Плід - сім'янка. Багато видів крестовника виробляють алкалоїди, нерідко їх зміст достатньо високо, а тому може викликати отруєння у людей і тварин. Однорічні види крестовника розмножують насінням (нерідко використовується осінню посадку), багаторічні види - діленням весною, чагарники - влітку за допомогою живців.
Седум. Голі або опушені простими або залозистими волосками, м'ясисті, прямі або піднімають, часто утворюють дерновинки або моховидні подушки, однорічники, трав'янисті багаторічники і чагарники. Листя різноманітні за формою, розмірами і забарвленням, чергові, супротивні або кільчасте, цілокраї або малозубчатие по краю. Суцвіття зазвичай верхівкові, рідше бічні, в основному щитковидні, рідко квітки поодинокі, білі, жовті або рожеві, рідко червоні або блакитні (S. coeruleum), двостатеві.
Товстянка — досить крупна сукулентна декоративно-листяна рослина. Стебло цієї рослини крупне, соковите, прямостояче, покрите щільно прилягаючою темно-коричневою корою. Листя товстянки невелике, м'ясисте, щільне, яйцевидне або овальної форми, розташовані супротивно, інколи зібрані в невеликі розетки. В різних видів листя бувають забарвлені в яскраво-зелений або темно-зелений колір. Листкові пластинки плавно переходять в товстий коричневий черешок. Товстянка відноситься до родини товстянкових (Crassulaceae). У природі ця рослина виростає в Південній Африці.Пересаджувати молоді рослини слід щорік. Дорослі екземпляри потребують пересадки 1 раз в 2-3 роки. Підживлювати товстянку слід 1-2 рази в місяць спеціальними добривами для кактусів. Взимку внесення добрив потрібно припинити. Розмножується рослина листковими і стебловими черенками, які перед посадкою слід підсушити протягом 1-2 днів в злегка затіненому місці, а потім висадити в грунт. Грунтова суміш для висадження товстянки повинна складатися з 3 частин дернової, 1 частини листяної, 1 частини перегнійної землі і 1 частини піску, дренаж.

Дайте порівняльну характеристику евхаріса та зефірантеса, запропонуйте агротехніку розмноження та вирощування, їх використання.

використовують неширокі ємності, високі і вузькі. На дно насипають товстий шар дренажу з керамзиту і черепків. У ємність висаджують по 3-5 цибулин, занурюючи їх у землю на глибину 4-5 см. Групова посадка в порівняно тісному посуді - неодмінна умова гарного цвітіння. Розсаджені поодинці, цибулини не зацвітають до тих пір, поки не розмножаться в достатній кількості. Переважні субстрати з хорошою вологоємністю. Субстрати готують на основі листової землі (4 частини), додаючи компост (2 частини), крупнозернистий пісок або інший розпушувач (2 частини) і суглинок (1 частина). Суміш можна скласти з 3 частин листяної, 2 частин вересковой і по 1 частини дернової землі та піску. Вересову землю можна замінити торф'яний. Рослинам потрібен хороший дренаж. Еухаріс рясно цвіте за умови, що йому тісно в горщику. Розмноження дітками, тобто цибулинками, у березні квітні.

Зефірантес. Родина Амарилісові. Зефірантес — багатолітня декоративноцвітуча цибулевидна рослина. Цибулина невеликих розмірів, в діаметрі складає 4-6 см. Тонке коричневе лушпиння захищає її від пошкоджень. З цибулини зростають декілька листків 15-20 см в довжину. Колір листя темно-зелений, вони тонкі, із загостренням наверху. Листкові пластинки ніжні, опускаються вниз. Весною з'являється короткий квітконіс, на якому розташовані воронковидні квітки рожевого або білого кольору. Діаметр квітки досягає, як правило, 8 см. Розмножується рослина дітками, які утворюються на материнській цибулині.Використовують звичайну ґрунтосуміш.

Ботаніко-біологічна характеристика, розмноження, агротехніка та використання гарденії та камелії

Gardenia Гарденія.У природних умовах гарденія зустрічається в тропічних і субтропічних районах Азії і Південної Африки. 250 видів цієї рослини. Гарденія відноситься до родини маренових (Rubiaceae).Гарденія відноситься до світлолюбних рослин. Її бажано захищати від попадання сонячних променів. Поливати гарденію слід регулярно. Для зволоження грунту використовують теплу відстояну воду. Крім того, повітря в кімнаті має бути вологим, для цього можна поряд з рослиною поставити ємність з водоюУ зимовий період температура в кімнаті повинна складати приблизно 16-20°С. Для здобуття більш пишного і міцного екземпляра гарденію необхідно підживлювати 2 рази в місяць добривами, які не містять вапна.Розмножується гарденія черенками, що одеревіли, які добре укоріняються у вологому грунті. Камелії з’явилися з В'єтнаму, Японії і Китаю, де вони ростуть у передгірських і прибережних лісах. За своєю формою квіти можуть бути: простими, напівмахрових, анемоновіднимі, піоновіднимі, розовідний махровими і симетричними (формальними) махровими. Їх розмір варіюється від 6 до 12 см в діаметрі. Камелії воліють помірний і вологий клімат, розріджену, легку тінь або тіньовий розташування в регіонах з жарким літом, є досить зимостійкими (гібриди Вільямса - до -20 С). Щоб рослини успішно утворювали бутони і цвіли, їм необхідні прохолода і короткий світловий день. Тому камелії квітнуть з пізньої осені до середини весни, що залежить від виду. Квітучі камелії не лякають нічні заморозки, але дуже шкодить швидке відтавання квіток, що відбувається через яскраве ранкового сонця

29) Запропонуйте агротехніку родини Комелінових.

Традесканція - TradescantіaL. Трав'яниста рослина з повзучими стеблами, що утворюють куртини. Стебла голі, з короткими волосками. Листки майже сидячі, з короткими трубчастими піхвами, яйцеподібні або широколанцетні, гострі 5 см (до 7,5 см) довж., 2,5 см шир., голі. Уся рослина яскраво-зелена, на відміну від двох нижчеподаних видів. Квітки білі, цвіте вкрай рідко. Батьківщина - Бразилія. Догляд загальний. Рекомендується щорічне омолоджування шляхом живцювання. Черешки висаджують по декілька штук у горщик, поливають помірно, але часто обприскують. Використовують як ампельні і ґрунтопокривні рослини, а також для озеленення балконів

Ціанотіс сомалійський. Батьківщина - Сомалі. Багаторічна слабка рослина. Стебла ламкі, повзучі, які піднімаються. Листки щільно покривають рослину. Вони досить м'ясисті, злегка загострені, лінійними, ясно-зелені, покриті дрібними сріблистими волосками. Цвіте рідко ніжно-блакитними квітами. З віком втрачає декоративність, тому через 1-2 року його варто відновляти. Любить світлі місця, але не прямі промені сонця. Узимку поливають мало і вирощують при температурі 13-15°С. погана переносить обприскування - загниває. Рослину розмножують черешками, що легко і швидко укореняються в різних субстратах. Укорінені черешки найкраще висаджувати в неглибокі, але широкі плошки, ящики, кашпо. У підживленні не має потреби.Ґрунт підбирають легкий: листова земля, торф, пісок, перегній (1:1:1:1). Якщо перегною більше, ніж потрібно, у ціанотісу не утворюється опушення.

Ціанотіс кьюський. Батьківщина - Індія. Невисока багаторічна рослина, сукулент. Утворює розетки. Опушені пагони червоно-коричневого кольору. М'ясисті листки покриті дрібними волосками, знизу фіолетового кольору. Квітки невеликі, блакитно-фіолетового кольору. Вимоги до вирощування такі ж, як і для ціанотісу сомалійського.

Дата добавления: 2018-05-13; просмотров: 169; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 10 11 12 13 14 15 161718 19 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!