Тема 4. Соціально-психологічна сфера особистості



1. Соціалізація особистості.

2. Роль дитинства у становленні особистості.

 3. Роль соціальних чинників у розвитку особистості.

 4. Психологія юнацького віку і формування самосвідомості.

Завдання для самостійної роботи:

Підготуйте невеликі повідомлення:

1. Етапи розвитку особистості за теорією Е.Еріксона.

2. Проблема норми та патології в розвитку особистості.

3. Вікові кризи та їхній зміст.

4. Проблеми зони найближчого розвитку.

5. Криза періоду ранньої юності в моєму житті супроводжувалася…

6. На формування моєї особистості вплинули такі чинники…

Література:

1. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія: Підручник. – К., 1995.

2. Максименко С.Д. Загальна психологія. – К.: МАУП, 2001.

3. Семиченко В.А. Психология общения. – К.: Магістр, 1998.

4. Майерс Д. Социальная психология. СПб.: Питер, 2002.

5. Циба В.Т. Системна соціальна психологія. Навч. посіб. – К.: ЦНЛ, 2006.

 

Тема 5. Індивідуально - типологічні властивості особистості

    

1. Поняття про темперамент, його роль у психічній діяльності

та поведінці.

2.  Теорії темпераменту.

3. Типи темпераментів, їх психологічна характеристика та       діагностика.

4. Особливості психологічної взаємодії із людьми різного типу

темпераменту.

 

Завдання для самостійної роботи:

Підготуйте невеликі повідомлення:

1. Психологічна характеристика темпераменту, прояв його основних властивостей: активності, темпу, продуктивності, збуджуваності та ін..

2. Види темпераменту: переваги і недоліки.

3. Зв’язок темпераменту й індивідуального стилю діяльності.

4. Щодо пізнавальних процесів, предметної діяльності і спілкування мій темперамент проявляється в …

Дайте відповіді на запитання:

1. Чим зумовлені екстравертованість та інтровертованість лю­дини за Г. Айзенком?

2. Типологічні теорії особистості (Галль, Ломброзо, Кречмер). На чому вони базувалися?

3. Чи можна стверджувати, що темперамент безпосередньо впливає на формування рис характеру людини?

4. Чи завжди індивідуально-психологічні властивості людини, що виявляються в ранньому дитинстві, зберігаються в подальшому її житті? Чим це можна пояснити?

5. Які поєднання типів темпераменту найчастіше зустрічаються? Чим це можна пояснити психологічно?

6.  Яку роль у діяльності менеджера в системі суб’єктних відносин відіграє знання темпераменту людини?

 

Література:

1.Асмолов А.Г. Психология личности. –М.: Изд-во МГУ, 1990г.

2. Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии. – М.: Просвещение, 1986.

3. Ліфарєва Н.В. Психологія особистості: Навчальний посібник. – К.: ЦНЛ, 2003.

4. Маклаков А.Г. Общая психология. – СПб, 2002.

5. Степанов О.М. Основи психології і педагогіки. – К.: Академвидав, 2003.

6. Трофімов Ю.Л. Психологія. – К.: Либідь, 2000.

 

    

Тема 6. Психосоціальні властивості людини

 

1. Поняття про характер. Зв’язок темпераменту і характеру.

2. Акцентуації характеру.

3. Поняття про здібності. Здібності і задатки.

4. Характеристика видів здібностей. Умови розвитку здібностей.

Завдання для самостійної роботи:

Підготуйте невеликі повідомлення:

1. Формування характеру .

2. Видатні характери.

3. Види здібностей у людини.

4. Здібності та успішність професійної діяльності.

5. Вік і здібності.

 

Дайте відповіді на запитання:

1. У чому може виявлятися вплив характеру на темперамент? В якому напрямі та за яких умов цей вплив може мати місце?

2. Які риси поведінки людини свідчать про силу її характеру? Якими є психологічні умови формування сильного характеру?

3. Чим можна пояснити, що найбільш повно характер людини виявляється в складних, критичних ситуаціях?

4. Чи можна вважати, що соціальний чинник справляє вирішальний вплив на формування характеру?

5. Чи є здібності людини спадковими?

6. Життя має багато прецедентів, коли люди, що мали добрі задатки до розвитку певних здібностей, не реалізували їх. Які причини найчастіше перешкоджають їх розвитку?

Література:

1.Асмолов А.Г. Психология личности. –М.: Изд-во МГУ, 1990г.

2. Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии. – М.: Просвещение, 1986.

3. Ліфарєва Н.В. Психологія особистості: Навчальний посібник. – К.: ЦНЛ, 2003.

4. Маклаков А.Г. Общая психология. – СПб, 2002.

5. Степанов О.М. Основи психології і педагогіки. – К.: Академвидав, 2003.

6. Трофімов Ю.Л. Психологія. – К.: Либідь, 2000.

Тема 7. Пізнавальні психічні процеси

 

1. Відчуття: поняття, види. Рефлекторна природа відчуттів.

2. Загальні властивості відчуттів людини.

3. Сприймання: поняття, види.

4. Властивості сприймання: предметність, цілісність, структурність, константність, апперцепція, вибірковість, осмисленість, ілюзія.

Завдання для самостійної роботи:

Дайте відповіді на запитання:

1. Поясніть, чому відчуття є генетично первинною формоб відображення дійсності.

2. Чи можна стверджувати, що в кожному акті пізнавальної діяльності людини чуттєве пізнання передує абстрактному?

3. Чи згодні ви  з твердженням, що в аналізі подразників, які діють на органи чуттів, беруть усі ланки аналізатора?

4. Чим можна пояснити в кожному конкретному випадку скарги на такі розлади зорових відчуттів: «Погано бачу предмети при яскравому освітленні», «При переході з вулиці в погано освітлену кімнату впродовж тривалого часу нічого не бачу», «Не можу читати: всі літери та рядки в книзі розпливаються»?

5. Чому сприймання не можна звести до простої суми відчуттів? Як розуміти твердження, що сприймання – це результат складної аналітико-синтетичної діяльності?

6. Хмари на небі іноді сприймаються як цілісні предмети, що нагадують тварин, птахів, скелі тощо. Яка важлива особливість сприймання у цьому виявляється?

7. Чим пояснити, що одна і та сам лекція різними слухачами може бути оцінена по-різному: як «інформативна», «популярна», «цікава», «корисна», «нудна», «нецікава».

Література:

1. Дружинин В.Н. Психодиагностика общих способностей. – М.: Академия, 1996.

2. Максименко С.Д. Загальна психологія. – К.: МАУП, 2001.

3. Основи психології / За ред. О.В.Киричука, В.А.Роменця. – К.: Либідь, 1996.

4. Степанов О.М. Основи психології і педагогіки. – К.: Академвидав, 2003.

5. Трофімов Ю.Л. Психологія. – К.: Либідь, 2000.

 

Тема 8. Увага. Уява

 

1. Поняття уваги. Фізіологічне підґрунтя уваги.

2. Основні властивості та види уваги.

3. Поняття уяви.

4. Види уяви.

5. Процеси уяви.

 

Завдання для самостійної роботи:       

     

Дайте відповіді на запитання:

1. Яку людину можна назвати більш уважною:

¨ яка, займаючись діяльністю, перебуває у стані глибокої зосередже­ності й не помічає нічого навколо;

¨ яка за мить здатна помітити всі деталі ситуації й не випускати з поля зору жодної дрібниці;

¨ яка незалежно від того, що робить, здатна бачити й чути все, що так чи інакше пов'язане з діяльністю.

2. Чому в світловій рекламі світло періодично вимикається? З якою метою це роблять?

3. Хижак може впродовж тривалого часу вистежувати свою здобич. Чи можна його увагу схарактеризувати як довільну?

4. Чи є уява у тварин?

5. Чи може бути уява дитини багатшою, ніж уява дорослої людини?

6. Поясніть, чому деякі люди, необізнані з медициною, прочитавши опис того чи іншого захворювання, схильні уявляти, що вони захворіли саме на цю хворобу, що й у них виявляються симптоми цієї хвороби.

7. Чи згодні ви з твердженням, що без уяви неможлива будь-яка практична діяльність людини?

 

Література:

1. Дружинин В.Н. Психодиагностика общих способностей. – М.: Академия, 1996.

2. Максименко С.Д. Загальна психологія. – К.: МАУП, 2001.

3. Основи психології / За ред. О.В.Киричука, В.А.Роменця. – К.: Либідь, 1996.

4. Степанов О.М. Основи психології і педагогіки. – К.: Академвидав, 2003.

5. Трофімов Ю.Л. Психологія. – К.: Либідь, 2000.

 

 


Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 271; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!