Орієнтовна структура змісту навчальної дисципліни
Та розподіл навчального часу
| Модулі | Назва теми | Лекції (год.) | Семінарські (год.) | Самостійна робота студента (год.) |
| ЗМ 1 | Когнітивна психологія | 10 | 20 | 24 |
| ЗМ 2 | Комунікативна психологія | 8 | 16 | 12 |
| Всього | 18 | 36 | 36 |
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
Тема 1. Психологія як наука
Тема 2. Психологія особистості.
Тема 3. Психічні властивості людини.
Тема 4. Пізнавальні психічні процеси.
Тема 5. Мислення як вища форма пізнання об’єктивної реальності. Пам’ять.
Тема 6. Емоційно-вольова сфера особистості.
Тема 7. Спілкування.
Тема 8. Людина в групі.
Тема 9. Соціальні відносини
ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ
Модуль I. Когнітивна психологія
Тема 1. Психологія як наука
Предмет і завдання психології як науки. Основні етапи становлення психологічної науки. Методи психологічного дослідження: спостереження, експеримент, тестування, анкетування, метод вивчення продуктів діяльності.
Специфіка сучасного етапу розвитку психології. Сучасні напрями психології: гуманістична психологія, гештальтпсихологія, психоаналіз.
Зв’язок психології з іншими науками: філософією, педагогікою, етикою. Сучасні галузі психологічної науки: загальна психологія, психологія управління, вікова психологія, юридична психологія, економічна психологія, соціальна психологія.
Тема 2. Психологія особистості
Поняття “індивід”, “особистість”, “індивідуальність”. Істотні характеристики та рушійні сили розвитку особистості. Структурні компоненти особистості: спрямованість, підготовленість (знання, вміння, навички), індивідуальні особливості психічних процесів, темперамент, статеві і вікові особливості. Саморегуляція особистості.
|
|
|
Направленість особистості: світогляд, інтереси, установки, переконання, тощо. Їх формування і розвиток в онтогенезі. Мотиви і потреби людини.
Самооцінка особистості, особливості її формування.
Тема 3. Психічні властивості людини
Поняття темпераменту і його фізіологічна основа. Концепція І.П. Павлова про фізіологічні основи та механізми функціонування вищої нервової діяльності. Види темпераменту: холерик, меланхолік, сангвінік, флегматик. Їх психологічна характеристика.
Зв’язок темпераменту і характеру. Поняття та структура характеру.
Здібності людини. Здібності та задатки. Умови формування здібностей
Тема 4. Пізнавальні психічні процеси
Загальна характеристика процесів і станів. Класифікація психічних процесів.
Увага, природа, види, властивості.
Відчуття, поняття, види, рефлекторна природа, загальні властивості.
Сприймання: поняття, види, властивості. Основні властивості сприймання.
|
|
|
Уява: види, процес створення образів.
Тема 5. Мислення як вища форма пізнання об’єктивної реальності. Пам’ять.
Мислення: поняття, види, логічні операції та форми мислення. Індивідуальні та вікові особливості мислення.
Пам’ять: поняття, теорії пам’яті, індивідуальні властивості та види пам’яті. Мнемотехнічні прийоми запам’ятовування.
Модуль IІ. Комунікативна психологія
Тема 6. Емоційно-вольова сфера особистості.
Особливості емоційної сфери людини. Види емоцій. Почуття: поняття, характерні особливості, види. Вольові якості особистості. Структура вольової поведінки.
Психічні стани людини: настрій, стрес, фрустрація, афект. Попередження стресу та його профілактика. Актуальність проблеми саморегуляції психічних станів у професійній діяльності бухгалтера.
Тема 7. Спілкування
Поняття і види спілкування. Маніпулятивне та діалогічне спілкування. Структура спілкування. Сторони спілкування: комунікація, взаємодія, передача інформації. Невербальні компоненти спілкування. Бар'єри спілкування. Особливості професійного спілкування.
Тема 8. Людина в групі
Поняття про групи. Колектив. Відносини між особистостями в групі. Спілкування в групі. Модель групи. Розвиток групи в колектив. Основи згуртованості колективу. Сумісність людей.
|
|
|
Соціальні ролі. Соціальне пізнання. Соціальна поведінка людини.
Тема 9. Соціальні відносини
Соціальна ідентифікація. Конформізм. Дружба. Симпатія і кохання. Альтруїзм.
Масова культура. Вплив засобів масової інформації на поведінку.
Девіація як соціально-психологічна проблема. Девіація і соціальні норми. Соціальний контроль.
ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ
Модуль I. Когнітивна психологія
Тема 1. Психологія як наука
Термін «психологія» в перекладі з грецької означає «вчення про душу» (psyche — душа та logos — вчення, слово).
Психіка людини — це особлива властивість, функція мозку, яка полягає у здатності особливим чином відображати об'єктивну дійсність; вона є продуктом суспільно-історичного розвитку, результатом і умовою трудової діяльності та спілкування. Психіка як відображення дійсності визначається різними рівнями, причому вищою, інтегруючою формою її розвитку є свідомість і, з цієї позиції, вона — усвідомлення буття.
Психічні процеси — це діяльність психічного відображення. До них належать відчуття, сприймання, пам'ять, мислення та уява. Психічні процеси забезпечують зв'язок особистості з дійсністю. За їх допомогою формуються властивості особистості, які здійснюють зворотний вплив на функціонування психічних процесів.
|
|
|
Психічними станами називаються своєрідні тимчасові вияви психіки залежно від об'єктивних умов. Це, наприклад, стан радощів або горя, гніву або співчуття, сну або неспання.
На ґрунті психічних процесів виникають психічні властивості — типові для конкретної людини, стійкі особливості її психіки. До таких властивостей належать: спрямованість, ідеали, характер, потреби, мотиви,
Психологія — це наука про явища, закономірності та механізми психіки як властивості головного мозку створювати суб'єктивні образи об'єктивної реальності, на основі і за допомогою яких відбувається управління діяльністю особистості.
Предметом психологічної науки є факти, закономірності та механізми психічних явищ, які нею вивчаються.
Об'єкт вивчення психології — жива істота як носій певних психологічних особливостей та якостей.
Основними методами наукового вивчення психіки є спостереження, експеримент, вивчення продуктів (результатів) діяльності, тестування (анкетування) та експертне оцінювання.
Між психологією та іншими науками існує двосторонній зв'язок: в одних випадках психологія використовує досягнення інших наук для вирішення своїх проблем, а в інших — науки використовують психологічні знання для пояснення або розв'язання певних питань.
Психологія в розробці питань спирається на дані біології, зокрема анатомії та фізіології, на вчення про вищу нервову діяльність. У свою чергу, дані психології широко використовуються в медицині, зокрема у психіатрії.
Педагогіка широко використовує психологічні закономірності навчання та виховання. Окремі галузі психології (педагогічна і вікова психологія зокрема) пов'язані з розділами теорії та методики педагогіки, дидактикою, методиками викладання окремих навчальних предметів. Тісним є взаємозв'язок психології з філософією, етикою, літературою, мовознавством, історією, мистецтвом, кібернетикою та іншими науками.
Залежно від спрямованості наукового вивчення якостей об'єкта і методів дослідження, психологічна наука постає як система самостійних галузей наукового знання, які можна класифікувати:
Ø за принципом розвитку — вікова психологія (дитяча, підлітка, юності, дорослої людини, людей похилого віку — геронтопсихологія); психологія аномального розвитку (патопсихологія, олігофренопсихологія, сурдопсихологія); порівняльна психологія (психіка людини та тварини);
Ø за видами діяльності людини — педагогічна, медична, військова, космічна, психологія праці, спорту, торгівлі, творчості, мистецтва, релігії тощо. У цьому переліку чільне місце займає юридична психологія, яка розглядає питання, пов'язані з психологічними аспектами реалізації системи права.
Література:[5, 13, 15, 21, 23]
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 178; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!