Puc. 2.6. Структура буxгaлmеpcького баладу за оcновнuмu cmammямu
8.Процеси здійснення господарської діяльності складаються з окремих господарських операцій. Під їх впливом відбуваються різноманітні зміни у активах, зобов’язаннях та власному капіталі підприємства та їхніх структурах.
Залежно від характеру цього впливу господарські операції поділяються на 4 типи.
Для їх розгляду використаємо такі умовні позначення:
А — актив балансу,
П — пасив балансу,
Z — загальна сума змін.
І тип.
Приклад: на поточний рахунок надійшли гроші від дебітора в сумі 10 000 грн.
Результат: сума коштів на поточному рахунку збільшилася на 10 000 грн; дебіторська заборгованість зменшилась на 10 000 грн.
А+Z–Z=П.
Зміни відбуваються лише в структурі активу балансу (одна стаття збільшується, друга — зменшується), загальна сума активу залишається без змін.
ІІ тип.
Приклад: через відсутність вільних коштів зобов’язання перед постачальником за отримані товари (кредиторська заборгованість) в сумі 50 000 грн була оплачена за рахунок кредиту банку.
Результат: поточні зобов’язання перед банком збільшилися на 50 000 грн; кредиторська заборгованість перед постачальником зменшилась на 50 000 грн.
А = П + Z – Z.
Зміни відбуваються лише в структурі пасиву балансу (одна стаття збільшується, друга — зменшується), загальна сума пасиву залишається без змін.
ІІІ тип.
Приклад: підприємство придбало основні засоби — автомобіль на суму 20 000 грн, але гроші за нього ще не сплатило.
|
|
|
Результат: основні засоби збільшилися на 20 000 грн; заборгованість перед продавцем автомобіля збільшилася на 20 000 грн. На цю ж суму збільшилась і валюта балансу.
А + Z = П + Z.
Відбулося збільшення статей активу і пасиву балансу.
ІV тип.
Приклад: з поточного рахунка у банку погашена заборгованість перед бюджетом з податку на прибуток в сумі 1000 грн.
Результат: грошові кошти на поточному рахунку зменшилися на 1000 грн, заборгованість перед бюджетом зменшилася на 1000 грн. На цю ж суму зменшилась і валюта балансу.
А – Z = П – Z.
Відбулося зменшення статей активу і пасиву балансу.
Висновок:
· кожна операція змінює не менше ніж дві статті балансу;
· при будь-якому типі операцій рівність загального підсумку активу та пасиву не порушується.
9.
Документ — це безперечне письмове свідчення про здійснення господарської операції або письмове розпорядження на право її здійснення. Термін «документ» походить від латинського documentum і буквально означає свідоцтво, доказ. У теорії і практиці під документом розуміють матеріальний носій, на якому зафіксована інформація за допомогою різних засобів і способів.
Бухгалтерський документ — це документ певної форми і змісту, що містить інформацію про господарську операцію та юридично підтверджує факт її здійснення або розпорядження на право її проведення.
|
|
|
Первинний документ — це документ, який складено безпосередньо в процесі ведення господарської операції або відразу після її завершення.
Дані первинних бухгалтерських документів є основою первинної облікової інформації, а первинна документація — першим етапом облікового процесу.
Зведений обліковий документ — це документ, складений на підставі декількох первинних документів для використання їх для контролю та впорядкування оброблення даних.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити:
¾ назву документа (форми);
¾ дату і місце складання;
¾ назву підприємства, від імені якого складено документ;
¾ зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
¾ посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення;
¾ особисті підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
|
|
|
Залежно від характеру операцій і технології опрацювання облікової інформації до первинних документів можуть бути внесені й інші додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства; номер документа; підстава для здійснення
операцій; дані про документ, що засвідчує особу одержувача, тощо.
Документи складаються на бланках типових форм, затверджених Державним комітетом статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами та відомствами України, або виготовлених самостійно бланках, які повинні обов’язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм. Нижче наведено перелік типових форм які використовують на підприємствах України для документації господарських явищ і процесів (табл. 4.1.1).
Головною складовою документа є інформація. Інформація може бути не документальною — не закріпленою, та документальною — закріпленою на відповідному носії (папері, магнітній стрічці, дискеті, лазерному диску тощо), який призначений для її зберігання та передавання в просторі та часі.
Матеріальний об’єкт, спеціально призначений для запису, зберігання та передачі інформації, називають матеріальним носієм або носієм інформації.
|
|
|
Оволодіння новими методами неможливо без удосконалення інформаційної системи і використання сучасних персональних комп'ютерів — необхідного інструментарію у роботі бухгалтера.
Основу діяльності управління будь-якого економічного об'єкту складають інформаційні системи, які мають складну побудову і склад яких залежить від роду діяльності і розміру підприємства, організації, фірми.
Автоматизовані інформаційні системи обліку підрозділяються:
Ø по сфері функціонування об'єкту обліку ;
Ø по рівню управління;
Ø по ступені обхвату задач обліку, контролю і аудиту;
Ø по типу інтерфейсу користувача;
Ø по способу передачі інформації;
Ø по типу організації автоматизованих інформаційних систем обліку
По сфері функціонування ІСО підрозділяються на:
Ø ІСО промислових підприємств;
Ø ІСО підприємств транспорту;
Ø ІСО бюджетних організацій;
Ø ІСО підприємств зв'язку;
Ø ІСО підприємств сільського господарства і т.д.
По рівню управління ІСО підрозділяються на:
Ø галузеві ІСО ;
Ø територіальні ІСО;
Ø корпоративні ІСО;
По ступені обхвату задач обліку, контролю і аудиту ІСО підрозділяють на:
Ø комплексна автоматизація обліку, контролю і аудиту з взаємозв'язком з іншими автоматизованими інформаційними системами;
Ø автоматизація окремих комплексів завдань ( окремих ділянок обліку);
Ø автоматизація окремих задач обліку, контролю та аудиту,
По типу інтерфейсу користувача ІСО підрозділяють на:
Ø пакетні АІСО;
Ø діалогові АІСО;
Ø мережеві АІСО.
По способу передачі інформації ІСО підрозділяють на:
Ø локальні ІСО;
Ø багаторівневі ІСО;
Ø інтегровані ІСО;
Ø розподільчі ІСО.
Нині підприємства потребують автоматизованої інформаційної системи обліку на базі сучасних засобів обчислювальної техніки, яка дає змогу забезпечити:
Ø повне і своєчасне задоволення інформаційних потреб користувачів;
Ø виконання контрольних і аудиторських завдань з метою одержання необхідної інформації про наявні відхилення;
Ø аналіз і прогнозування господарсько-фінансової діяльності підприємства;
Ø одержувати на основі автоматизації управлінські рішення.
10.Особливістю бухгалтерського обліку є суцільне і безперервне спостереження за всіма господарськими операціями, що здійснюються на підприємстві. Для забезпечення такого спостереження кожну господарську операцію оформляють відповідним документом.
Документ (лат. dokumentum) буквально означає свідоцтво, доказ. У широкому значенні під документом розуміють матеріальний носій, що його використовують у процесі спілкування, на якому за допомогою різних засобів і способів зафіксовано в доцільній для сприйняття формі інформацію. Документи складають у різних сферах людської діяльності (науці, освіті, медицині, техніці, економіці тощо).
Бухгалтерський документ – це письмове розпорядження на право виконання
господарської операції або письмовий доказ того, що господарська операція фактично
була здійснена.
Спосіб оформлення господарських операцій документами називається документацією.
Первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, є підставою для бухгалтерського обліку цих операцій. Первинні документи мають бути складені під час господарської операції.
Порядок документального оформлення господарських операцій та вимоги щодо складання документів регламентуються статтею 9 («Первинні облікові документи та регістри бухгалтерського обліку») Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність Україні» від 16 липня 1999 p. № 996-XIV.
Значення документації наступне:
- бухгалтерські документи використовують для передачі розпоряджень від розпорядника виконавцю, тобто для управління господарськими процесами на підприємстві;
- за допомогою документів контролюються правильність здійснення операцій, наявність та стан зберігання матеріальних цінностей, їх рух;
- на основі документів ведеться поточний аналіз виконуваної чи виконаної роботи, фінансовий контроль, аудит і документальні ревізії;
- документи мають правове (юридичне) значення як письмовий доказ здійснення господарських операцій, а тому використовуються судовими органами при розгляді господарських позовів. Судові органи визнають за документом доказову, юридичну силу в тому разі, якщо їх складено своєчасно і належним чином оформлено.
Первинні документи мають бути складені на паперових або машинних (електронних) носіях. Відповідно до цього існують і вимоги до змісту й оформлення документів.
Порядок створення первинних документів, записів у регістрах бухгалтерського обліку та зберігання документів, регістрів і звітів установлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88.
Сучасні інформаційні технології здатні швидко одержувати інформацію і обмінюватися нею. Електронний документ може бути доказом, якщо його складено з дотриманням усіх вимог і можна довести його цілісність і справжність. На сьогодні електронний документообіг і цифровий підпис набули широкого розповсюдження у сфері проведення банківських операцій і комерційних операцій електронної торгівлі.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 273; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!