Об'єкти бухгалтерського обліку, їх групування за складом і розміщенням, за джерелами утворення та цільовим фінансуванням
Об`єктами бухгалтерського обліку є господарські засоби, джерела їх утворення, використання під час господарської діяльності та результати діяльності.
Об’єкти бухгалтерського обліку дуже різноманітні. Їх можна об’єднати в групи:
· засоби господарства,
· джерела їхнього утворення,
· господарські процеси.
Господарські засоби і кошти групують за двома ознаками:
• складом і розміщенням;
• джерелами формування і цільовим призначенням.
За складом і розміщенням господарські засоби підприємства групують за такими напрямами:
- за формами функціонування;
- за монетарною ознакою;
- за характером участі в господарському процесі, швидкістю їх обігу;
- за ступенем ліквідності;
- за участю у виробничому процесі;
- за видами діяльності;
- за нарахуванням зносу (амортизації)
За джерелами утворення засоби господарства поділяються на власний капітал та зобов’язання.
· Власний капітал включає статутний капітал, резерви, додатковий вкладений капітал, нерозподілений прибуток тощо.
· Зобов’язання складаються з кредитів, кредиторської заборгованості, зокрема перед постачальниками, та зобов’язань перед бюджетом, з оплати праці, страхування тощо.
Метод бухгалтерського обліку, коротка характеристика окремих елементів методу
Метод бухгалтерського обліку — це система прийомів, що забезпечують отримання, обробку та надання облікової інформації.
|
|
|
Основними прийомами бухгалтерського обліку є:
· документація,
· інвентаризація,
· оцінка,
· калькуляція,
· система рахунків,
· подвійний запис,
· баланс.
Всі елементи тісно пов’язані між собою.
Документація — спосіб первинної реєстрації об’єктів обліку. Документ — єдине обґрунтування відображення в обліку.
Інвентаризація — співставлення даних бухгалтерського обліку з фактичною наявністю об’єктів обліку для виявлення відхилень, виправлення помилок та контролю за збереженням цінностей.
Оцінка — відображення у грошовій формі об’єктів обліку для їх узагальнення.
Калькуляція — грошова оцінка об’єктів, вартість яких може бути визначена тільки після відображення всіх витрат.
Система рахунків —це спосіб групування господарських засобів та їх джерел за економічно однорідними ознаками та поточний облік їх змін у кількісному і вартісному параметрах. Для групування господарських засобів використовують активні рахунки, для обліку джерел — пасивні.
Подвійний запис —процес відображення господарських операцій та викликаних ними змін одночасно на двох рахунках бухгалтерського обліку в одній і тій самій сумі.
Баланс —метод групування й відображення в грошовій оцінці на певну дату господарських засобів та їхніх джерел, при якому сума господарських засобів дорівнює сумі їхніх джерел.
|
|
|
6.Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.02.13 № 73 (далі НП(С)БО 1), дає таке визначення: «Баланс — це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає йогоактиви, зобов’язання та власний капітал у грошовому виразі на певну дату».
Це визначення включає три терміни:«активи», «зобов’язання», «власний капітал», які характеризують складові частини балансу. Для правильного складання балансу дуже важливим є розуміння цих термінів.
Поняття про активи, зобов’язання та власний капітал наведено у НП(С)БО 1: «Активи — ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до збільшення економічних вигод у майбутньому».
Як бачимо, головним критерієм відображення певних цінностей в активі балансу є те, що підприємство контролює вигоди, отримані від використання майна, та переймає ризики, пов’язані з активом. Водночас право власності не є істотним при визнанні активу в балансі.
|
|
|
Визначення активів у НП(С)БО містить ряд понять:
1. Виникнення у результаті минулих подій (тобто господарська операція чи інша подія, що забезпечує збільшення прав на вигоду або контроль над нею, вже відбулася). Наприклад: активом є придбання майна за гроші, в кредит, в обмін на інше майно, безкоштовно; в той же час підписання угоди про придбання не приведе до появи активу.
2. Здійснення контролю підприємством випливає з права управління певними ресурсами. Контроль не залежить від права власності, тобто підприємство здійснює контроль не через власність, а через управління.
3. Майбутня економічна вигода, втілена в активі, є потенціалом, що сприяє надходженню грошових коштів чи їх еквівалентів на підприємство. Наприклад: продаж готової продукції забезпечує надходження грошових коштів, в той же час існує ризик неплатоспроможності покупця.
Актив відображається у балансі за умови, що:
· оцінка його може бути достовірно визначена;
· очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов’язаних з його використанням. Наприклад, невідшкодована заборгованість підприємства-банкрута не може бути відображена як актив у балансі його кредитора, оскільки надходження грошових коштів не відбудеться.
|
|
|
Данні, що наводяться в пасиві Балансу, дозволяють визначити, які зміни відбулися в структурі власного і позикового капіталу, скільки залучено в оборот підприємства довгострокових і короткострокових коштів, тобто пасив показує, звідки узялися кошти, направлені на формування майна підприємства.
Необхідність у власному капіталі обумовлена вимогами самофінансування підприємств. Власний капітал - основа самостійності і незалежності підприємства.
Також відомо, наскільки оптимальне співвідношення власного (І і II розділи пасиву) і позикового капіталу (III і IV розділи пасиву), багато в чому залежить фінансове положення підприємства.
У складі забезпечення майбутніх витрат і цільового фінансування відображаються суми забезпечення для відшкодування майбутніх витрат і платежів (на оплату майбутніх відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов'язань і т. ін.), а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень з бюджету і інших джерел. При цьому у зв'язку із змінами, внесеними в п. 13 П(С)БО 11 наказом № 989, в обов'язковому порядку повинні створюватися забезпечення для відшкодування майбутніх операційних витрат на:
- виплату відпускних працівникам;
- додаткове пенсійне забезпечення;
- виконання гарантійних зобов'язань;
- реструктуризацію;
- виконання зобов'язань по обтяжливих контрактах і т. ін., які і підлягають відображенню в рядку 430 Балансу.
У вписуваному рядку 275 "IV. Необоротні активи та групи вибуття" відображається вартість необоротних активів та груп вибуття, які утримуються для продажу, що визначається відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 27 "Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність".
У вписуваному рядку 605 відображаються зобов'язання, пов'язані з необоротними активами та групами вибуття, які утримуються для продажу, що визначаються відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 27 "Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність"З урахуванням вищевикладеного приведемо в таблиці 2.43 порядок заповнення рядків Балансу (форма № 1-м) з використанням залишків бухгалтерських рахунків за спрощеним Планом рахунків (графа 3) і загальним (графа 4).
| АКТИВ | ПАСИВ |
| І. Необоротні активи ІІ. Оборотні активи ІІІ. Необоротні активи, призначені для продажу та групи вибуття | І. Власний капітал ІІ. Довгострокові зобов’язання і забезпечення ІІІ. Поточні зобов’язання і забезпечення IV. Зобов’язання, пов’язані з необоротними активами, утримуваними для продажу, та групами вибуття |
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 787; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!