Етапи калькуляційних розрахунків

Процес постачання (придбання) – стадія кругообігу, на якій гроші перетворюються в засоби виробництва і ресурси праці. Об`єкти обліку – витрати на придбання засобів й ресурсів, також розрахункові операції, обсяги поставок.

Для обліку процесу постачання використовують систему синтетичних та аналітичних рахунків. Операції з придбання матеріальних цінностей обліковують безпосередньо на рахунках обліку запасів: 20 «Виробничі запаси», 21 «Поточні біологічні активи», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 28 «Товари» та ін.

Облік розрахунків з постачальниками за отримані від них матеріальні цінності та іншими організаціями за надані послуги (транспортно-експедиторські, страхування тощо) здійснюють на рахунках: 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 62 «Короткострокові векселі видані», 64 «Розрахунки за податками й платежами», 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках», 33 «Інші кошти», 60 «Короткострокові позики» та ін.

Основними документами, які оформлюють процес придбання матеріальних засобів, є: договір купівлі-продажу, рахунок (рахунок-фактура), накладна, товарно-транспортна накладна, податкова накладна, акт прийому – передачі, прибутковий ордер, довіреність, платіжне доручення, виписка банку та ін.

23

Основною метою обліку виробництва є своєчасне, повне, вірогідне відображення фактичного розміру і складу витрат та контроль за використанням усіх видів виробничих ресурсів, а також обсягу виробленої продукції (наданих робіт чи послуг) у натуральних та грошових вимірниках.

витрати виробництва знаходять своє відображення на рахунку 23 "Виробництво", де узагальнюється інформація про виробничі витрати підприємства. Сальдо за рахунком 23 означає незавершене виробництво і відображується в активі балансу, саме тому цей рахунок включено до 2-го класу "Запаси". Це ж можна віднести до рахунку 24 "Браку виробництві".

Деякі витрати, частково пов'язані з виробничою діяльністю, обліковуються також на рахунку 39 "Витрати майбутніх періодів". На цьому рахунку узагальнюється інформація про витрати, що здійснено в звітному році, але які підлягають віднесенню до витрат майбутніх періодів. Крім рахунків виробництва витрати з цього рахунка розподіляють на рахунки, пов'язані зі збутом продукції, організацією і управлінням підприємством загалом (адміністративні витрати), іншою операційною, а також інвестиційною діяльністю.

Подальша ж деталізація даних про витрати та вихід продукції основних та інших галузей виробництва здійснюється в розрізі цілої системи субрахунків та об'єктів аналітичного обліку

На аналітичних рахунках виробництва в поточному обліку протягом місяця відображають лише прямі витрати, а в кінці місяця на них відносять і непрямі витрати в порядку їх розподілу. Отже, на дебеті рахунків виробництва відображають всі витрати, пов'язані з виробництвом продукції. На кредиті цих рахунків відображають витрати, які ввійшли в собівартість закінченої продукції, тобто випуск продукції за її фактичною собівартістю. Сальдо цих рахунків може бути лише дебетовим і воно показує витрати, що відносяться до незакінченої продукції, тобто відображає вартість незавершеного виробництва.

24. Процес реалізації (збуту) – стадія кругообігу, на якій відбувається реалізація виготовленої продукції, робіт чи послуг і підприємство знову отримує грошові кошти. Об`єкти обліку – витрати на збут, обчислення доходу та прибутку, обсяг відвантаженої продукції, розрахунки з покупцями та замовниками, з бюджетом.

Для обліку процесу реалізації планом рахунків бухгалтерсь­кого обліку передбачено використання наступних рахунків: 26 «Готова продукція», 28 «Товари», 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках», 34 «Короткострокові векселі одержані», 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)», 64 «Розрахунки за податками й платежами», 70«Доходи від реалізації», 79 «Фінансові результати», 90 «Собівартість реалізації», 93 «Витрати на збут».

Основними документами, які оформлюють процес реалізації , є:

  – договір, укладений з покупцями чи замовниками;

– товарно-транспортна накладна або накладна;

– акта виконаних робіт (наданих послуг);

– податкова накладна;

– акт прийому – передачі;

– форми розрахункових документів ( платіжні доручення, вимоги – доручення, розрахункові чеки, акредитиви та ін.);

– виписка банку;

– прибуткові та видаткові касові ордери;

– рахунок (рахунок-фактура).

Загальна схема обліку процесу реалізації:

1) відображення доходу (виручки) від реалізації продукції;

2) списання з балансу виробничої собівартості реалізована продукції;

3) списання собівартості реалізованої продукції на фінансові результати;

4) відображення витрат, пов'язаних із збутом (реалізацією) продукції протягом звітного періоду;

5) нарахування податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету, за рахунок доходу від реалізації (розділ 5 Податкового кодексу України);

6) списання чистого доходу від реалізації (за вирахуванням податку на додану вартість) на фінансові результати;

7) списання витрат на збут на фінансові результати;

8) списання прибутку від реалізації;

9) списання збитку від реалізації.

Фінансовий результат – показник, який обчислюється шляхом зіставлення доходів і витрат від різних видів діяльності.

Порівнюючи одержані доходи та понесені витрати визначають фінансовий результат: перевищення суми одержаних чистих доходів над валовими витратами показує прибуток, а перевищення валових витрат над чистими доходами показує збиток. Наприкінці звітного періоду (місяця, кварталу) сальдо рахунка 79 "Фінансові результати" переносять на рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" і рахунок 79 "Фінансові результати" при цьому закривають.

Досить важливим є той факт, що рівень ефективності господарської діяльності будь-якого підприємства характеризують фінансові результати, одержані внаслідок цієї діяльності, якими можуть бути як прибутки, так і збитки. Категорія «фінансові результати» враховує обидві сторони інтегрованого завдання: скільки отримано і якою ціною досягнуто.

Так, в П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» передбачений розподіл фінансових результатів на два види: фінансовий результат від звичайної діяльності та фінансовий результат від надзвичайних подій. У свою чергу, фінансовий результат від звичайної діяльності поділяється на фінансовий результат від операційної та іншої діяльності. Операційна діяльність має додатковий розподіл на основну та іншу операційну, а інша діяльність - на інвестиційну та фінансову.

Мы поможем в написании ваших работ!