Організація господарства Августа Льоша
Головна праця нім. вченого А. Льоша «Просторова організація господарства» (1940).
Льош розширює склад чинників і умов які впливають на розміщення підприємства: транспортні витрати, природні відмінності, технічний прогрес, особисті якості підприємства, ефект монополій, податки, конкуренція на ринку. Правильно обране місце розміщення підприємства забезпечить отримання максимального прибутку.
Основними елементами рівнянь моделі рівноваги є функції попиту і витрат. Стан рівноваги характеризується такими умовами:
1) місцезнаходження кожної фірми має переваги для виробників і споживачів;
2) фірми розміщуються так, що територія повністю використовується;
3) існує рівність цін і витрат (немає надлишкового доходу);
4) усі ринкові зони мають мінімальний розмір;
5) межі ринкових арен проходять по лініях байдужості.
Теорія полюсів зростання
Родоначальником теорії полюсів зростання і центрів розвитку вважається французький учений Ф. Перру. Він обґрунтував класифікацію галузей виробництва за тенденціями їх розвитку, виокренивши:
- галузі, які розвиваються повільно (текстильна, вугільна, суднобудівна та ін.),
- галузі, які розвиваються, але не здійснюють істотного впливу на розвиток інших галузей (виробництво предметів споживання),
-галузі, які швидко розвиваються і втягують у процес розвитку інші галузі (верстатобудування).
Місце розташування комплексу галузей, які динамічно розвиваються, Перру назвав полюсом розвитку.
|
|
|
ЗНАЧЕННЯ: В основі ідеї полюсів зростання лежить уявлення про провідну роль галузевої структури економіки, і у першу чергу пріоритетних галузей, що створюють нові товари та послуги. Ті центри і ареали економічного простору, де розташовуються підприємства галузей, що лідирують, стають полюсами тяжіння чинників виробництва, оскільки забезпечують найбільш ефективне їх використання. Це веде до концентрації підприємств і формування полюсів економічного зростання.
Закономірності у розміщення продуктивних сил та формуванні економіки регіонів.
Закономірності рпс-своєрідне розміщення виробництва на території країни.
Соц. спрямованість як закономірн. розвитку РПС.
Соц. спрямованість економіки передбачає таке просторове РПС, за якого досягається найб. соц. ефект.
- інтенсивний розвиток інфраструктури;
- створення сприятливих умов праці;
- забезпеч. зниження антропогенного навантаження;
- формування раціональної системи розселення.
Планомірність і керованість.
Одним з інструментів забезпечення планомірного розвитку є прийняття Держ. програм соц.-економ. розвитку регіонів. Можуть бути:
|
|
|
- короткострокові (на 1 рік);
- сердньострокові (до 5 років);
- довгострокові (10 – 15 – 30 років).
Економічно ефективне рпс:найбільш. Ефект має досяг. За рахунок найменших витрат. Еф=ефект/витрати.
Ефект розгляд на 3 рівнях: 1.Державний(ВВП),2.Регіональний(ВРГ),3.Локальний(рівень підприємств).
Витрати= L(експлуатац. Витрати)+Ен(Норм коеф.)*К(капіталовкладення). Ен=1/Т, Т-термін окупності витрат.
Територіальний поділ праці:передбачає відбір виробництв, що до яких склалися найкращі передумови(форми спеціалізації).
Закономірності рпс та формування економіки регіонів: сталого розвитку виробництва,комплексного розвитку і рпс, забезпечення нац. Безпеки, глобалізація і регіоналізація.
Закономірності рпс-своєрідне розміщення виробництва на території країни.
Сталий розвиток виробництва.
- це досягнення збалансованості економічної, соціальної та екологічної складових господарської системи Концепція Сталого розвитку проголошена на Всесвітній конференції глав держав та урядів у Ріо-де-Женейро в 1992р.В Україні розробл. концепція сталого розвитку:
-шляхи виходу з економічної кризи;
- відтворення природно-ресурсного потенціалу;
|
|
|
- раціональне розселення населення
- формування ефективної еколого-економічної політики.
Забезпечення нац. безпеки країни.
Нац. безпека, включає в себе: економічну, соціальну, демографічну, продовольчу, енергетичну, науково-технічну, інформаційну, оборонну безпеки. Національна безпека визначається:
- просторовим розміщенням і ступенем розвитку ПС;
- галузевою і виробн. структурою госп. комплексів;
- завершеністю технологічних процесів;
- розвитком військово-промислового комплексу;
- розвитком транспортної і комунікативної системи;
- інтегрованістю у світовий простір.
Глобалізація і регіоналізація.
Глобалізація проявляється через світовий ринок, який стирає межі між країнами. Регіоналізація – проявляється в межах країни ( підвищується роль певного регіону: зростання регіонального самоуправління; збільшення господарської самостійності).
Україна має певні конкурентні переваги у світогосподарській системі:
- унікальний природно-ресурсний потенціал (залізні і марганцеві руди);
- високий людський потенціал;
- наявність виробн. комплексів (металург., машинобуд., хім.);
- міжнародне значення мають рекр. ресурси (приморський, Карпатський).
- Лісостепова,Степова зони мають унікальні агроклім. умови та зем. рес..;
- роль України, як транзитної держави
Комплексного розвитку і рпс:враховує найбільш повне використання ресурсів регіону,раціональну галузеву і територіальну структуру господарства,стор ефект зв’язків між підприємствами, стор єдиної інфраструктури.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 135; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!