ФРАНЦУЗЬКА ШКОЛА ГЕОГРАФІЇ ЛЮДИНИ



 

Представники – Реклю, Відаль де Лабланш, Жан Брюн, Анрі де Монжом.

 

Реклю. Історична географія вивчає людей як таких, що своєю працею перемагають навколишнє середовище. Вивчаючи простір, потрібно мати на увазі ще один, не менш важливий, елемент людської історії – час.

 

Відаль де Лабланш. Географія людини не є протиставленням до географії без людини. Завдання географії людини – це вивчення впливу географічного чинника на людину і навпаки. Вводить поняття «вся країна» – сукупність всіх елементів географічного середовища, в тому числі, людської діяльності.

 

Концепція посибілізму – простір це лише можливість, а перетвориться вона на дієвий політичний фактор чи ні, залежить від людей, що населяють цей простір.

 

Жан Брюн. Вирізняє широке і вузьке розуміння географії людини.

1. Вивчення олюдненої, окупованої поверхні Землі, тобто, всіх фактів земної поверхні, які своїм існуванням завдячують людській діяльності. Поділяється на власне географію людини і географію історії.

2. Географія історії, яка вивчає економічний, соціальний і політичний вплив деяких основних із зазначених фактів на розвиток людського суспільства (історії).

 

Географія історії включає наступні складові:

- Географія населення (статистика населення та географія його руху);

- Економічна географія (географія транспорту та обміну);

- Політична географія;

- Соціальна географія (географія цивілізації – вивчає нації, раси, релігії, а також способи мислення, які переважають в даному типі суспільства);

- Регіональна географія як підсумок всього попереднього вивчення;

 

Два основні принципи географії людини:

- Принцип діяльності (географічні фактори є динамічними і цю динаміку привносить людська діяльність);

- Принцип взаємопов’язаності;

 

На підставі другого принципу вводить поняття – «Земне ціле». Земне ціле – це регіон, окремі частини якого впливають одна на одну.

 

Розрізняє географічні та історичні регіони. Географічні регіони (землі в нім.) – природні просторові єдності, які в цілому є однорідними і виокремлюються на підставі геоморфологічних характеристик. Історичні регіони (геополітичний регіон) – утворюються елементами, які різнорідними в природному відношенні. Їх Єдність створена волею людини і не лише узгоджується з географічною різнорідністю, а навіть опирається на неї.

 

Анрі де Монжом. Вводить поняття «живого образу місцевості».Це відображення єдності характерних для кожної області ґрунту, клімату, рослинності та людського життя.

 

НІМЕЦЬКА ГЕОПОЛІТИЧНА ШКОЛА

 

- Концепція «Серединної Європи» Фрідріха Наумана;

- Концепція континентального блоку К.Хаусхофера;

- Основні німецькі геополітичні концепції після Другої світової війни;

 

Отримала свій розвиток між двома світовими війнами. Апогей розвитку.

 

Концепція «Серединної Європи» Фрідріха Наумана (1918 р. – видана в СРСР). Робота написана наприкінці першої світової війни і містить теоретичне обґрунтування основ нової формації (нового світового порядку), які мають бути закладені у новий повоєнний час. Що таке Серединна Європа? З географічної точки зору - Середньоєвропейська площа яка простягається від Північного та Балтійського морів до Альп, Адріатичного моря та південної смуги Придунайської долини. Ця площа повинна сприйматися як єдина політична величина, єдиний оборонний союз і як єдина економічна область. Чому? Бо всі великі та малі держави на цій площі утворюють єдиний організм. Суто географічний термін «Серединна Європа» має трансформуватися у політичне утворення. Причини такої необхідності:

- Верховна влада, як влада приймати світові рішення, сьогодні зосереджена в трьох місцях земної кулі – Нью-Йорк, Лондон і Москва. Це означає, що з часом дрібні і середні держави втратять будь-яке значення для світової політики, а майбутнє буде належати державним союзам. Не можна залишатися захищеним, не перебуваючи у якомусь союзі чи блоці. Головне питання світової політики після закінчення війни – чи зможе утриматися між Росією та Англією самостійний Середньоєвропейський центр.

- Після закінчення війни всі країни світу будуть міркувати про засоби оборони, тобто готуватися до нової війни. Із нинішньої війни (Перша світова) можна зробити наступний висновок про те, що в майбутньому бої будуть розгортатися вздовж довгої лінії фронтів, а основою системи оборони стануть окопи. Тому після війни прикордонні загорожі виникнуть всюди, де будуть мати місце шанси військових зіткнень. Тому кожна держава повинна з’ясувати – які кордони в першу чергу вона перетворить на лінії окопів. Європу, скоріше перетнуть дві лінії загорож з півночі на південь – від Рейну до Альп і від Курляндії в правлячий лівий бік Румунії. Середньоєвропейське питання полягає в тому, чи потрібна буде проміжна лінія між цими двома?

 

Першим кроком до створення Серединної Європи має бути союз трьох держав – Німеччини, Австрії та Угорщини. Франція не може розглядатися як складова такого блоку. Керівна роль відводиться Німеччині – через чисельність її населення, згуртованість та військову потужність.

 

З політико-правової точки зори – це має бути союз держав. В першу чергу, цей союз повинен мати воєнно-економічний характер.

 

ШМІТТ

З часу великих географічних відкриттів суша і море протистоять одне одному як два принципово відмінні способи впорядкування людського життя, як два номоси, які втілені в образі бегемота і левіафана.

 

Що таке номос – спосіб впорядкування простору елементами якого є – захоплення простору, розподіл (визначення кордонів) і використання.

 

Теорія географічного роздвоєння світу представлена ще одним вченим – Е. ван Лоен. Європа – це той простір, який може усунути опозицію суші і моря, але для цього вона має бути організована як велика Європа (великоєвропейський простір).

 

 

КОНЦЕПЦІЇ ВЕЛИКОГО ПРОСТОРУ

 

- Європейські народи не можуть вже існувати самі по собі як окремі державні одиниці, вони мають бути підпорядковані вищій організаційній одиниці, що має стати уособленням спільної європейської вітчизни більшого масштабу;

- Ідея наднаціональних великих просторів. Вирізняють наступні «великі простори». Хаусхофер – паніде великих просторів. Панамериканський, Євроафриканський, радянсько-російський, Східно-Азіатський, Південно-Азіатський, Австралійсько-Новозеландський;

- Боротьба за простір на тому етапі, коли вже нема простору, який можна було би поділити є боротьбою за більш високий рівень життя. Той, хто в цьому відношенні отримає лідерство, тому завтра буде належати світ;

 

 

БІОЛОГІЧНІ КОНЦЕПЦІЇ ДЕРЖАВИ

 

Проблеми тиску на кордони сусідніх держав (в перенаселених країнах). Вивели формулу, за допомогою якої можна було обчислити силу такого тиску:

Кількість жителів всіх сусідніх держав, з якими існує спільний сухопутний кордон, ділиться на кількість жителів власної держави.

 

 

ПОНЯТТЯ ВАКУУМУ

 

Поняття простору без народу. Центральна теза – пустий простір приваблює людей.

 

 

КОНЦЕПЦІЇ ГЕОГРАФІЧНОЇ ОБУМОВЛЕНОСТІ НІМЕЦЬКОГО ФАШИЗМУ

 

Німецький фашизм – це вираження вузького німецького життєвого простору, відповідно, націонал-соціалізм – це революційна мобілізація сил з метою звільнити Німеччину від географічних обмежень і дати простір географічно скутим силам німецької нації.

 

Доля Німеччини як центру виховувала її в дусі підвищеної пильності, порівняно з тією, яка вимагається від європейців, що живуть на окраїнах Європи. Народ, який протягом своєї історії мав 19 сусідів, був змушений лягати спати з мечем напоготові, така готовність іншими тлумачилася як мілітаризм.

 

 


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 942; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!