ГЕОПОЛІТИЧНА КОНЦЕПЦІЯ Р.ЧЕЛЕНА



 

Швед, географ, державознавець. Автор терміну «геополітика». Головна праця – «Держава як форма життя». Прирівнює держави до організму. Існування для держави – це боротьба за простір. Щоб бути життєздатною, держава має підпорядкуватися наступному категоричному політичному імперативу – розширювати свої території шляхом колонізації, об’єднання чи загарбання. Держава в своїй діяльності підпорядкована двом чинникам – закону і силі. Пріоритет належить силі, бо будь-який закон може бути підтриманий лише силою. Сила – це крайній і головний аргумент.

 

Складові сили держави. Термін «геополітика» виникає саме в контексті аналізу складових сили держави. Складові:

1. Геополітика – фізико-географічні ознаки держави;

2. Екополітика – господарська активність держави (зараз це називається геоекономікою);

3. Демополітика – народ зі своїми етно-національними характеристиками;

4. Соціополітика – соціальна спільнота різних класів і професій;

5. Кратополітика – форма державного правління, конституція і адміністративна структура.

 

Сформулював закон автаркії (закон рівноваги). Згідно з цим законом: виробництво в державі – не повинно бути, а ні суто аграрним, а ні суто індустріальним. В противному випадку – держава буде потребувати мирних стосунків з іншими державами. Держава, яка потребує миру, не зможе вести війну за нові джерела сировини та ринки збуту. Крайній протекціонізм.

 

Три фактори, які будуть відігравати ключову роль в глобальній політиці:

- Розширення;

- Територіальна монолітність;

- Свобода пересування.

 

 

Концепція морської могутності Альфреда Мехена

 

Протистояння двох концепцій могутності - теласократії і телурократії. Мехен – основоположник таласократичної геополітики. Сам був американським адміралом. Основна праця «Вплив морської сили на історію. 1660-1783 роки» (1890). Теласократія виникла перою за телурократію (1904). Мета роботи – дослідити історію Європи та Америки з точки зору впливу морської сили на її хід. Вихідне положення – володіння морем (контроль над ним і користування ним) є великим фактором в історії світу (фактори, які рухають світом). Історія морської сили включає в себе – військово-морську історію і морську торгівлю. Це те, що дозволяє стати нації великою через морю.

 

Намагається знайти різницю між морською стратегією і сухопутною.

Морська стратегія – має своєю метою досягнення, підтримку і нарощування морської могутності країни, як в часи війни, так і в часи миру. Морська стратегія – здатність перетворювати на постійну таку окупацію, яка спочатку була лише тимчасовою. Морська сила визначається наступними умовами:

- Географічне положення. Найбільш вигідне положення – острівне (типу Великобританії). Така держава має значні переваги порівняно з державою, яка має навіть невеликий кордон на суші. Географічне положення може вимагати або збереження або розпорошення військових сил. Географічне положення країни може дати державі базу для військових операцій. Доступ до великих океанічних шляхів (торгових).

- Фізична будова. Включає – обриси берегів та ступінь легкості доступу моря; клімат; продуктивність, яка перевищує потреби населення. Форму материка можна також віднести до фізичної сили.

- Розмір території. Означає не її площу, а довжину берегової лінії та характер гаваней. За однакових фізико-географічних умов протяжність берегової лінії може бути як джерелом сили так і джерелом слабкості, залежно від чисельності населення країни. Блокада з моря є можливою біля берегів, населення яких не лише є незвичним до моря, а ще й – мало чисельним;

- Чисельність населення. Означає не просто кількість, а врахування того – яка частина населення знайома з морем або ж може бути залучена до морської справи (за необхідності). Закономірність – якщо держави є рівноцінними за своєю матеріальною підготовкою до війни і особистим складом, то на сцену виступає резервна сила.

- Характер народу. Дві особливості національного характеру – схильність до комерційної діяльності та здатність нації засновувати життєздатні колонії.

- Характер уряду. Впливає на морську силу по-різному – не має прямої залежності між характером уряду та морською силою.

 

Сухопутна стратегія– обмежуються військовими операціями виключно на театрі бойових дій.

 

Вводить поняття «бази». База – це територія, звідки виходять всі ресурси; тут поєднуються лінії сполучень між сушею та водою; тут знаходяться арсенали та озброєні пости.

 

Формула морської могутності нації:

військовий флот + торговий флот + військово-морські бази = морська могутність

 

 


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 806; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!