Правила продуктивного слухання

⇐ ПредыдущаяСтр 23 из 24Следующая ⇒

Уміння слухати є критерієм комунікабельності. Дослідження показують, що уміють вислухати співрозмовника спокійно і цілеспрямовано не більше 10% людей. У процесі слухання реалізуються дві найважливіші комунікативні функції: сприйняття інформації та здійснення зворотного зв'язку (передача тому, хто говорить повідомлення про те, як слухаючий сприймає його поведінку і мову).

Намагайтеся стримувати спробу перервати співрозмовника. Перш ніж відповісти, дайте йому можливість висловитися. Своєю поведінкою підкресліть, що вам цікаво його слухати. Якщо вам недостатньо отриманої інформації, попросіть повторити або пояснити те, що не зовсім зрозуміло. Постійно оцінюйте своє розуміння повідомлення.

Дайте співрозмовнику час висловитися. Багато людей думають вголос, і "навпомацки" йдуть до формування власного погляду, тому первісне висловлювання часто є лише наближенням до основної їхньої думки. Щоб людина відкрила й висловила свою думку до кінця, ви повинні представити їй час і можливість вільно говорити.

Ні в якому разі не давайте співрозмовнику зрозуміти, що його важко слухати. Навпаки, виявляйте стосовно нього повну увагу й доброзичливість. Випадкового кивка, вигуку або зауваження буде досить, щоб підкреслити зацікавленість.

Повторюйте висловлювання людини, яка говорить. Якщо співрозмовник уже висловився, відтворіть головні моменти його монологу своїми словами і поцікавтеся, чи саме це він мав на увазі. Це підстрахує вас від будь-яких непорозумінь.

Уникайте поспішних висновків. Це один з головних бар'єрів ефективного спілкування. Утримуйтеся від поспішних оцінок і постарайтеся зрозуміти точку зору співрозмовника чи хід його думок до кінця.

Не загострюйте увагу на мовних особливостях співрозмовника. "Який повільний!", "Який монотонний суб'єкт!", "Який докучливий" – такі думки інший співрозмовник може викликати в нас, тому в розмові з ним ми занадто нетерплячі. Якщо ви вважаєте себе гарним співрозмовником, вас не повинні відволікати манери і виразні засоби, які використовує партнер.

Спокійніше реагуйте на висловлювання. Якщо один зі співрозмовників надмірно збуджений, то це впливає на сприйняття іншого. У такому випадку спрацьовують емоційні бар'єри. Слухач напружено підбирає контраргументи, щоб захиститися, і знаходить собі моральну підтримку в повному запереченні усього, що говорить партнер. Гарний слухач завжди стримує хвилювання, не розкидається по дріб'язках, а шукає і знаходить головну думку, суть висловлення, основний зміст повідомлення.

Не лицемірте. Не прикидайтеся. Коли вже ясно, що безпристрасна, докучлива і нецікава мова співрозмовника начисто позбавлена корисної інформації, ми часто починаємо прикидатися: висловлюємо підкреслену увагу до нього, водночас ми стаємо розсіяними. Варто партнеру помітити це, його думки плутаються, і він утрачає суть висловлювання.

Не відволікайтеся. Поганого слухача усе відволікає: звуки з вулиці, телефонний дзвінок, ходіння людей, яких видно через відкриті двері. Гарний слухач або сяде так, щоб не відволікатися, або сконцентрує свою увагу тільки на словах партнера.

Шукайте справжній зміст слів співрозмовника. Пам’ятайте, що не всю інформацію вдається вкласти в слова. Слово доповнюється зміною тональності та нюансів голосу, мімікою, жестами, рухами і нахилами тіла.

Стежте за головною думкою. Гарний слухач аналізує, які факти є побічними, другорядними, а які – головними, основними. Він зважує їхню інформаційну цінність, порівнює один з одним, щоб зрозуміти, яка думка криється за ними. Не монополізуйте розмову. Співрозмовник, що прагне зайняти домінуюче положення в будь-якій ситуації – найчастіше поганий слухач.

Пристосовуйте темп мислення до мови. Швидкість мислення в 3-4рази випереджає швидкість мови. Коли ми слухаємо співрозмовника, ми не пасивні: наш мозок посилено працює. Поки говорить партнер, намагайтеся підготувати контраргументи: підсумовуйте все сказане, запитаєте себе, чи ті факти ви вибираєте для аналізу, чи об'єктивна ваша точка зору, чи дійсно партнер говорить вам головне.

Умови успіху комунікації.

1. Комунікативні навички набуваються, а не успадковуються. Ви народжуєтесь і одразу ж плачете, а не розмовляєте. Ви навчилися говорити, наслідуючи інших, це навчання ніколи не повинно закінчуватись.

2. Пізнайте себе як комунікатора. При кожній нагоді намагайтесь контролювати свою мову, інтонацію голосу, настрій.

3. Формуйте у себе навички слухання. Більшість людей говорять із середньою швидкістю 120 слів за хвилину. Середня здатність сприймати інформацію становить приблизно 480 слів за хвилину, тобто в 4 рази більша. Через це в той час, коли інша людина говорить, наша увага розсіюється. Якщо ми приділятимемо співбесіднику трохи більше уваги, підтримуючи контакт очей, зосереджуючи увагу на тому, що було сказано, запитуючи, увага не буде розтікатись.

4. Уважність до партнерів по спілкуванню, спостережливість. Вислуховуючи людину, ми виховуємо в ній самоповагу. Якщо ви припиняєте займатися своєю справою, щоб вислухати співбесідника, ви таким чином йому говорите: "Я ціную тебе і те, що ти збираєшся сказати". Це один з надійних засобів підвищити самоповагу в будь-якій людині.

5. Демонстрація доброзичливого ставлення одного до іншого. Намагайтеся сконцентруватись на людині, з якою спілкуєтесь. Спробуйте оцінити, яке враження ви справляєте на інших людей. Постарайтеся побачити себе зі сторони слухача: який ви маєте вигляд (зачіска, одяг, хода, вираз обличчя тощо).

6. Розвинута комунікативна пам'ять (пам'ять про тональність спілкування з різними людьми).

7. Прагнення передбачити реакцію співрозмовника. Покажіть тому, хто з вами говорить, що ви його розумієте. Це можна зробити, якщо повторити зміст сказаного.

8. Не тільки уважно слухайте слова, а й спостерігайте за всією поведінкою співбесідника. Фактично 90% того, що ви передаєте, сприймається завдяки інтонації вашого голосу і рухам вашого тіла. Лише приблизно 10% інформації передає зміст повідомленого.

9. Вміння сприймати і вірно інтерпретувати "психологічні сигнали" по зовнішньому малюнку поведінки партнера. 87% інформації можна отримати, подивившись людині в очі.

10. Підвищення і посилення голосу на початку кожної послідуючої фрази порівняно з попередньою.

11. Відкрита демонстрація своїх намірів. Якщо ваші слова входять у протиріччя з вашими вчинками, ваш співбесідник повірить останнім.

12. Демонстрація компетентності.

13. Логічне викладення думки, переконливість. Не бійтесь, що ви висловлюєтесь просто, краще думайте про те, щоб вас правильно зрозуміли.

14. В своїх зауваженнях торкатися поведінки, а не особистості.

15. Говорити про свої спостереження, а не про висновки.

16. Висловлюватись в описовій, а не в оціночній формі. Не висловлюйте оцінок.

17. Не вживати слів "завжди", "ніколи", які затрудняють спілкування, а вживати "вчасно", "іноді".

18. Менше давати порад, а ділитися своїми міркуваннями. Оцінки і поради, навіть якщо вони даються з найкращих побажань, обмежують свободу висловлювань, заважають виділити суттєві моменти.

19. Слідкувати за кількістю інформації.

Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 255; Мы поможем в написании вашей работы!
Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 15 16 17 18 19 20 21 222324 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!