Функціональна асиметрія головного мозку
Хоча великі півкулі схожі між собою, вони виконують різні функції, тобто не дублюють одна одну. Обидві півкулі певним чином здатні отримувати й переробляти інформацію як у вигляді образів, так і у формі слів. Розподіл психічних функцій між півкулями назвали функціональною асиметрією головного мозку.
X. Джексоном сформульована концепція домінантності півкуль, згідно з якою за лівою півкулею закріпилася роль мовленнєвої, що безпосередньо пов'язана з мовленням, письмом, читанням, вербальним мисленням, лічбою, тобто переважно оперує знаковою інформацією (словами, символами, цифрами тощо). Вона стала трактуватися як провідна (домінантна) в організації психічної діяльності. Ліва півкуля забезпечує можливість логічних конструкцій, без яких неможливе аналітичне мислення. Ураження лівої півкулі спричиняє порушення мовлення (афазію), творчих форм мислення, блокує можливість нормального спілкування. При глибокому ураженні нервової тканини призводить до серйозних дефектів мисленнєвої діяльності.
Завдяки роботі правої півкулі здійснюється впізнавання облич людей, сприймання музики, різних невербальних звуків (наприклад, шум дощу, шелест листя тощо), орієнтування в просторі, розпізнавання складних образів, емоційне ставлення до сприйнятих об'єктів та ін.
Людина з ураженою правою півкулею втрачає здатність не тільки до малювання, але й до перемальовування за зоровим зразком, тобто порушуються образні компоненти, різко збіднюється емоційна сторона життєдіяльності. Клінічні дослідження показали провідну роль правої півкулі в немовленнєвих процесах.
|
|
Обидві півкулі функціонують у взаємозв'язку, проте в їхній роботі є принципова відмінність, що полягає в способі сприймання, переробки й відтворення інформації. Завдяки правій півкулі реалізується здатність до одномоментного сприймання предметів, зображень, ситуацій, тоді як завдяки лівій півкулі сприймаються окремі деталі, частини, елементи. Відмінності стратегії сприймання інформації півкулями полягають у використанні різної логіки і мисленнєвих операцій.
Права і ліва півкулі відрізняються загальною площею (права півкуля більша за ліву), об'ємом сірої речовини (ліва півкуля переважає праву внаслідок глибини борозен). У лівій півкулі частота альфа-ритму більша, ніж у правій, а амплітуда, навпаки, менша (така асиметрія характерна тільки для людей, у яких провідною є права рука).
Функціональна асиметрія притаманна тільки людині. Вона формується в процесі спілкування, у якому може скластись відносне переважання функціонування лівої або правої півкулі, що впливає на її індивідуально-психологічні характеристики.
|
|
5. Психікаі свідомість
Найвищим рівнем її розвитку є властива людині свідомість.
Психіка – це здатність високоорганізованої матерії нервової системи мозку відображати об’єктивну дійсність: предмети, явища, властивості, ознаки у формі відчуттів, уявлень, думок та інших суб’єктивних образів.
Характерні риси психіки:
1.Єдність фізичного і психічного– у рефлекторній діяльності мозку психічне невіддільне від фізичного, але воно не виводиться прямо з фізіологічного і не зводиться до нього (психіка людини залежить від особливостей роботи мозку) ;
2.Єдність об'єктивного і суб'єктивного - психіка відбиває індивідуальні особливості суб'єкту, нічиєї психіки не існує;
3. Змістом, джерелом психічних явищ є об'єктивна реальність, що існує поза свідомістю людини, незалежно від неї і відображається у формі "Об’єктивних образів об'єктивного світу";
4. За своєю природою психіка носитьрефлекторний характер, психічна діяльність здійснюється умовно-рефлекторними мозковими механізмами, які прижиттєво виробляються в ході взаємодії людини з зовнішнім світом;
|
|
5. Психіка назовні проявляється у вигляді рухів, дій, поведінки; внутрішнім відображенням її є інтереси, мотиви, ідеали, почуття, переживання, спонукання. Психіка характеризується різними видами прояву : несвідоме, свідомість, самосвідомість.
Особливості психіки: 1. Психічне відображення має активний характер, пов'язане з пошуком та добором способів дій, що відповідають умовам середовища. 2. Психічне відображення має випереджальний характер, забезпечує функцію передбачення в діяльності та поведінці. 3. Кожний психічний акт є результатом дії об'єктивного через суб'єктивне, через людську індивідуальність, що накладає відбиток своєрідності на її психічне життя. 4. У процесі активної діяльності психіка постійно вдосконалюється й розвивається.
Свідомість – це вища, зв'язана з мовленням, властива тільки людині функція мозку, яка полягає в узагальненому відображенні дійсності і регуляції цілеспрямованою діяльністю (Рубінштейн С.Л.). Свідомість – особлива форма психічної діяльності, орієнтована на активне відображення і перетворення дійсності.
Суть свідомості та її структурні елементи :
1. Свідомість властива тільки людині, є продуктом тривалої еволюції матерії, вона склалася як властивість високоорганізованої матерії – мозку;
|
|
2. Свідомість людини маєсуспільний характер, оскільки сама людина є суспільною істотою;
3. Свідомість людини єісторично зумовленою категорією, вона змінюється під впливом трудової діяльності і практики пізнання;
4. Змістом свідомості єсистема знань; свідомість знаходить свій вияв у знаннях;
Знання про навколишню дійсність, природу, суспільство. Рівень свідомості безпосередньо залежить від рівня засвоєння знань і досвіду особистості. У процесі суспільно-історичного розвитку в людини розвинулася потреба в знаннях, яка є найважливішою її спонукою, мотивом пізнавальної діяльності.
5. Свідомість – це такі знання, які можуть бути передані іншому;
6. Свідомість забезпечує цілепокладання в діяльності людини, її здатності формувати цілі, накреслити їх і передбачити наслідки; цілеспрямова-ність, планування власної діяльності та поведінки, передбачення її результатів. Цей бік свідомості виявляється в самоконтролі та коригуванні власних дій, їх перебудові, у змісті стратегії і тактики, якщо цього потребують обставини.
7. Свідомість включає відображення діяльності за допомогоювідчуттів і абстрактного мислення. Вища форма вияву свідомості– понятійне мислення. Структурними елементами свідомості є також емоції, воля, інтуїція;
8. Свідомість характеризуєтьсяусвідомленням значень об'єктів, які передаються в мові;
9. Свідомість- церозрізнення суб'єкту і об'єкту, "Я" людини і його "не-Я". Самопізнання, свідома самооцінка, відокремлення "я" від "не-я" - є вищим рівнем свідомості –самосвідомістю.
Виокремлення людиною себе у предметному світі як суб'єкта пізнання, розрізнення суб'єкта "Я" та об'єкта "не Я", протиставлення себе як особистості іншому об'єктивному світові. Характерним щодо цього є самопізнання, що стало підґрунтям для самосвідомості, тобто усвідомлення власних фізичних і морально-психологічних якостей.
6. Самосвідомістьлюдини
Самосвідомість – це усвідомлення себе самого (власного Я), свого ставлення до природи, до інших людей, своїх дій і вчинків, власних думок, переживань і різноманітних психічних якостей, що може бути виражено за допомогою мови.
Розвиток самосвідомості людини виявляється в :
1. Самоспостереженні; 2. Критичному ставлення до себе; 3. Оцінюванні своїх позитивних і негативних якостей; 4. Самовладанні; 5. Відповідальності за свої вчинки.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 342; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!