Функціональна асиметрія головного мозку



Хоча великі півкулі схожі між собою, вони виконують різні функції, тобто не дублюють одна одну. Обидві півкулі певним чи­ном здатні отримувати й переробляти інформацію як у вигляді образів, так і у формі слів. Розподіл психічних функцій між пів­кулями назвали функціональною асиметрією головного мозку.

X. Джексоном сформульована концепція домінантності пів­куль, згідно з якою за лівою півкулею закріпилася роль мовлен­нєвої, що безпосередньо пов'язана з мовленням, письмом, читан­ням, вербальним мисленням, лічбою, тобто переважно оперує зна­ковою інформацією (словами, символами, цифрами тощо). Вона стала трактуватися як провідна (домінантна) в організації психічної діяльності. Ліва півкуля забезпечує можливість логічних конструкцій, без яких неможливе аналітичне мислення. Уражен­ня лівої півкулі спричиняє порушення мовлення (афазію), твор­чих форм мислення, блокує можливість нормального спілкуван­ня. При глибокому ураженні нервової тканини призводить до серйозних дефектів мисленнєвої діяльності.

Завдяки роботі правої півкулі здійснюється впізнавання об­лич людей, сприймання музики, різних невербальних звуків (на­приклад, шум дощу, шелест листя тощо), орієнтування в просторі, розпізнавання складних образів, емоційне ставлення до сприйня­тих об'єктів та ін.

Людина з ураженою правою півкулею втрачає здатність не тільки до малювання, але й до перемальовування за зоровим зразком, тобто порушуються образні компоненти, різко збіднюється емоційна сторона життєдіяльності. Клінічні дослідження пока­зали провідну роль правої півкулі в немовленнєвих процесах.

Обидві півкулі функціонують у взаємозв'язку, проте в їхній роботі є принципова відмінність, що полягає в способі сприйман­ня, переробки й відтворення інформації. Завдяки правій півкулі реалізується здатність до одномоментного сприймання предметів, зображень, ситуацій, тоді як завдяки лівій півкулі сприймають­ся окремі деталі, частини, елементи. Відмінності стратегії сприй­мання інформації півкулями полягають у використанні різної логіки і мисленнєвих операцій.

Права і ліва півкулі відрізняються загальною площею (права півкуля більша за ліву), об'ємом сірої речовини (ліва півкуля переважає праву внаслідок глибини борозен). У лівій півкулі часто­та альфа-ритму більша, ніж у правій, а амплітуда, навпаки, мен­ша (така асиметрія характерна тільки для людей, у яких провід­ною є права рука).

Функціональна асиметрія притаманна тільки людині. Вона формується в процесі спілкування, у якому може скластись від­носне переважання функціонування лівої або правої півкулі, що впливає на її індивідуально-психологічні характеристики.  

5. Психікаі свідомість

 

Найвищим рівнем її розвитку є властива людині свідомість.

Психіка – це здатність високоорганізованої матерії нервової системи мозку відображати об’єктивну дійсність: предмети, явища, властивості, ознаки у формі відчуттів, уявлень, думок та інших суб’єктивних образів.

Характерні риси психіки:

1.Єдність фізичного і психічного– у рефлекторній діяльності мозку психічне невіддільне від фізичного, але воно не виводиться прямо з фізіологічного і не зводиться до нього (психіка людини залежить від особливостей роботи мозку) ;

2.Єдність об'єктивного і суб'єктивного - психіка відбиває індивідуальні особливості суб'єкту, нічиєї психіки не існує;

3. Змістом, джерелом психічних явищ є об'єктивна реальність, що існує поза свідомістю людини, незалежно від неї і відображається у формі "Об’єктивних образів об'єктивного світу";                                       

4. За своєю природою психіка носитьрефлекторний характер, психічна діяльність здійснюється умовно-рефлекторними мозковими механізмами, які прижиттєво виробляються в ході взаємодії людини з зовнішнім світом;

5. Психіка назовні проявляється у вигляді рухів, дій, поведінки; внутрішнім відображенням її є інтереси, мотиви, ідеали, почуття, переживання, спонукання. Психіка характеризується різними видами прояву : несвідоме, свідомість, самосвідомість.

Особливості психіки: 1. Психічне відображення має активний характер, пов'язане з пошуком та добором способів дій, що відповідають умовам середовища. 2. Психічне відображення має випереджальний характер, забезпечує функцію передбачення в діяльності та поведінці. 3. Кожний психічний акт є результатом дії об'єктивного через суб'єктивне, через людську індивідуальність, що накладає відбиток своєрідності на її психічне життя. 4. У процесі активної діяльності психіка постійно вдосконалюється й розвивається.

 

Свідомість  це вища, зв'язана з мовленням, властива тільки людині функція мозку, яка полягає в узагальненому відображенні дійсності і регуляції цілеспрямованою діяльністю (Рубінштейн С.Л.). Свідомість – особлива форма психічної діяльності, орієнто­вана на активне відображення і перетворення дійсності.

Суть свідомості та її структурні елементи :

1. Свідомість властива тільки людині, є продуктом тривалої еволюції матерії, вона склалася як властивість високоорганізованої матерії – мозку;

2. Свідомість людини маєсуспільний характер, оскільки сама людина є суспільною істотою;

3. Свідомість людини єісторично зумовленою категорією, вона змінюється під впливом трудової діяльності і практики пізнання;

4. Змістом свідомості єсистема знань; свідомість знаходить свій вияв у знаннях;

Знання про навколишню дійсність, природу, суспільство. Рівень свідомості безпосередньо залежить від рівня засвоєння знань і досвіду особистості. У процесі суспільно-історичного розвитку в людини розвину­лася потреба в знаннях, яка є найважливішою її спонукою, мотивом пізнавальної діяльності.

5. Свідомість – це такі знання, які можуть бути передані іншому;

6. Свідомість забезпечує цілепокладання в діяльності людини, її здатності формувати цілі, накреслити їх і передбачити наслідки; цілеспрямова-ність, планування власної діяльності та поведінки, передбачення її результатів. Цей бік свідомості виявляється в самоконтролі та коригуванні власних дій, їх перебудові, у змісті стратегії і тактики, якщо цього потребують обставини.

7. Свідомість включає відображення діяльності за допомогоювідчуттів і абстрактного мислення. Вища форма вияву свідомості понятійне мислення. Структурними елементами свідомості є також емоції, воля, інтуїція;

8. Свідомість характеризуєтьсяусвідомленням значень об'єктів, які передаються в мові;

9. Свідомість- церозрізнення суб'єкту і об'єкту, "Я" людини і його "не-Я". Самопізнання, свідома самооцінка, відокремлення "я" від "не-я" - є вищим рівнем свідомості самосвідомістю.

Виокремлення людиною себе у предметному світі як суб'єкта пізнання, розрізнення суб'єкта "Я" та об'єкта "не Я", протиставлення себе як особистості іншому об'єктивному світові. Характерним щодо цього є самопізнання, що стало підґрунтям для самосвідомості, тобто усвідомлення власних фізичних і морально-психологічних якостей.

 

6. Самосвідомістьлюдини

Самосвідомість – це усвідомлення себе самого (власного Я), свого ставлення до природи, до інших людей, своїх дій і вчинків, власних думок, переживань і різноманітних психічних якостей, що може бути виражено за допомогою мови.

Розвиток самосвідомості людини виявляється в :

1. Самоспостереженні; 2. Критичному ставлення до себе; 3. Оцінюванні своїх позитивних і негативних якостей; 4. Самовладанні; 5. Відповідальності за свої вчинки.


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 342; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!