Розвиток психіки в філогенезі
У психології найбільшого визнання одержала гіпотеза щодо еволюційного розвитку психіки, яка належить О.М. Леонтьєву. Вчений розрізняє в філогенезі три стадії розвитку психіки: 1) стадія елементарної сенсорної психіки; 2) стадія перцептивної психіки; 3) стадія інтелекту.
На стадії елементарної сенсорної психіки тварини здатні відображувати лише окремі властивості зовнішніх впливів. До тварин із такою психікою належать найпростіші, черв'яки, равлики, деякі інші безхребетні. Типовим прикладом цього різновиду відображення, за О.М. Леонтьєвим, є поведінка павука. Щойно якась комаха потрапляє до павутини, павук відразу прямує до неї і вбиває. Для павука важлива лише одна ознака – вібрація, яку спричиняють крила комахи, що передається по павутині. Як тільки вібрація крил припиняється, павук перестає рухатися до жертви, оскільки не вбачає в ній поживи.
Стадія перцептивної психіки полягає у здатності тварин відображувати комплекс подразників, предмет у цілому. На цій стадії знаходяться хребетні, починаючи з риб і закінчуючи ссавцями, членистоногі. Тварина починає орієнтуватися в сукупності ознак, реагуючи не тільки на біологічно значущі подразники, але й на нейтральні.
Складнішу будову діяльності у представників перцептивної психіки О.М. Леонтьєв пояснює за допомогою ідеї виокремлення операцій, що можливе тільки при відображенні цілісних предметів і ситуацій. Наприклад, собака здатний сприйняти як незалежні предмети їжу і перешкоду на шляху до неї, і якщо перешкода виявиться іншою, то тварина відразу зреагує. Цей спосіб (тобто операція) забезпечується відображенням окремо їжі і окремо перешкоди як цілісних предметів.
|
|
|
Стадія інтелекту полягає у відображенні складних відносин між окремими предметами. Наприклад, щоб поласувати термітами, мавпа «виготовляє» знаряддя, відщипуючи смужку від широкого листка шпажної трави, якою зондує отвір термітника, витягуючи її вже з поживою.
Пізніше гіпотеза О.М. Леонтьєва була розроблена в працях радянського психолога К.Е. Фабрі. Вчений розрізняє дві стадії розвитку психіки у філогенезі, у межах яких розрізняються певні рівні: 1) елементарна сенсорна психіка: нижчий рівень (одноклітинні та нижчі багатоклітинні, які живуть у водному середовищі) – наявна подразливість як здатність реагувати на значущі сигнали підвищенням рівня активності; чутливість відсутня; активність не має' цілеспрямованого характеру); вищий рівень (черви, молюски) – з'являються елементарні відчуття, чутливість (реакція на біологічно нейтральні подразники, безумовні рефлекси, слабка здатність до формування умовно-рефлекторних зв'язків; рухова активність набуває характеру цілеспрямованого пошуку); 2) перцептивна психіка: нижчий рівень (членистоногі й головоногі молюски, комахи, риби та інші нижчі хребетні): виникає сприйняття, оформляються інстинкти, посилюється цілеспрямований характер поведінки; вищий рівень (птахи і деякі ссавці) – високорозвинені інстинктивні форми поведінки, здатність до научіння, виявляються елементарні форми мислення; найвищий рівень (собаки, дельфіни, мавпи) – сприймання має образний характер, научіння відбувається через наслідування і перенесення, з'являється «мова» та елементарний інтелект; у діяльності є орієнтовно-дослідницька фаза.
|
|
|
Отже, стадія інтелекту, за К.Е. Фабрі, розчиняється в стадії перцептивної психіки. У своїх дослідженнях учений дійшов висновку, що ті форми інтелекту, які вважалися притаманними людиноподібним мавпам, властиві не тільки всім приматам, але й більш низькоорганізованим тваринам. Тому важко розділити «інтелектуальну» і «неінтелектуальну» форму поведінки вищих ссавців.
Подальший розвиток психіки відбувається на рівні людини, в основному завдяки пам'яті, мовленню, мисленню й свідомості, які розвиваються внаслідок ускладнення діяльності й вдосконалення знарядь праці, широкого використання знакових систем. Це спричинило такі зміни в психіці: сприймання набуло таких якостей, як предметність, константність, осмисленість, структурність; увага стала довільною; пам'ять набула логічності; мислення стало вербальним і абстрактним; регулятором людських учинків стало слово як носій культури, головний чинник виховання та навчання.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 275; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!