Глава 14. БУДОВА ТА ЗАПОВНЕННЯ ОБОЛОНОК СКЛАДНИХ АТОМІВ. ТЕОРІЯ ПЕРІОДИЧНОЇ СИСТЕМИ ЕЛЕМЕНТІВ



Д.І. МЕНДЕЛЄЄВА

Послідовність заповнення електронних

Оболонок атомів

Видатний російський учений Д.І. Менделєєв (1834-1907), почесний професор (1880 р.) Київського університету св. Володимира емпірично відкрив періодичну залежність зміни властивостей елементів від їх атомної ваги. Ці властивості надзвичайно красиво наводяться у вигляді таблиці елементів Д.І. Менделєєва (рис.14.1).

 

Усі відомі елементи утворюють 8 вертикальних стовпчиків – груп елементів. Номер групи відповідає найвищій позитивній валентності елемента. Групи складаються з двох а і б підгруп. Наприклад, а-підгрупа лужних металів і б-підгрупа  і  або а–підгрупа  і б-підгрупа галогенів. Елементи однієї підгрупи мають подібні властивості, але у залежності від того, у якій підгрупі вони знаходяться по різному змінюють свої властивості при збільшенні атомного номера . Так у а-підгрупі збільшення  супроводжується збільшенням хімічної активності елементів, тоді як у б-підгрупі - навпаки зменшенням. Горизонтальні рядки таблиці називаються періодами й позначаються арабськими цифрами. Всередині кожного періоду спостерігається плавна зміна властивостей від активних металів до неметалів і інертних газів. У періодах, починаючи з 6-го, знаходяться близькі за властивостями групи з 14 елементів, які називаються лантаноїдами  і актиноїдами

 

З розвитком атомної фізики стали відомі факти, які свідчать, що властивості атомів залежать від кількості електронів у його складі і їх розподілу між окремими оболонками атомів:

· атомний номер  у періодичній системі елементів характеризує заряд ядра або кількість електронів в атомі;

· спостерігається чергування мультиплетності від парної до непарної при збільшенні ;

· властивості іонів  подібні до властивостей атома  з атомним номером на одиницю меншим.

Скористаємося тепер моделлю атомів, у якій знехтуємо спін-орбітальною взаємодією. У цьому випадку стаціонарний стан електрона в атомі визначається квантовими числами . Послідовність заповнення електронних станів атома визначається двома принципами:

· принципом виключення Паулі, згідно якого в атомі може бути лише один електрон із даним набором чотирьох квантових чисел;

· принципом мінімуму енергії, згідно якого при заданому числі електронів в атомі заповнюються стани з мінімальною енергією.

Вони допомагають знаходити розподіл електронів між електронними оболонками атома – станами з однаковими квантовими числами - головним  і орбітальним ,  який    називається електронною конфігурацією. Для раціонального наведення електронної конфігурації користуються відповідними квантовими числами , біля яких вказують кількість електронів на оболонці, наприклад, , тощо.

Спочатку повинні заповнюватись стани з найменшими квантовими числами, бо абсолютні значення енергії цих стаціонарних станів найбільші. Кількість станів при заданих квантових числах обмежена:

(1) у стані з 4-ма квантовими числами  за принципом Паулі може знаходитись лише один електрон;   

(2)у стані з 3-ма квантовими числами  за принципом Паулі може знаходитись лише 2 електрони з різними магнітними спіновими числами

(3) на оболонці- стані із двома квантовими числами  знаходиться  електронів. Залежно від квантового числа l оболонки називаються  На кожній з оболонок може бути скінченне число електронів, яке визначається кількістю можливих значень магнітного орбітального числа  та магнітного спінового числа . Максимально кількість станів на оболонках та їхня електронна конфігурація наведені в таблиці 14.1.

Таблиця 14.1. Максимальна кількість електронів на оболонках

 

l 0 1 2 3 4
Оболонка s p d F g
максимальна кількість станів 2 6 10 14 18
електронна конфігурація заповненої оболонки s2 p6 d10 f14 g18

 

Повністю заповненим оболонкам відповідають нульові значення сумарних орбітальних і спінових моментів  Тому при визначенні термів для незаповнених оболонок усі повністю заповнені електронами оболонки атома можна не враховувати.

(4) При даному  може бути  станів із різними квантовими числами , бо

.

Електронний стан із головним квантовим числом  називається шаром. У таблиці 14.2 наведені значення максимальної кількості станів у  шарах.

 

 

Таблиця 14.2. Максимальна кількість електронів у шарі

N 1 2 3 4 5
назва шару K L M N O
Кількість станів 2n2 2 8 18 32 50

 

З таблиці 14.2 видно, що найбільша кількість електронів на шарі з даним значенням головного квантового числа  може збігатися з кількістю елементів у періодах періодичної системи елементів, принаймні, при малих . Тому ймовірно, що періодичність властивостей елементів зі зміною атомного номера може бути зв’язана з періодичною зміною заповнення електронних оболонок при зростанні .

Періодична система елементів

Розглянемо зміни електронної конфігурації при збільшенні атомного номера . Енергія електронів у атомі залежить від квантових чисел , причому вона зростає як при збільшенні  так і .

Правило заповнення електронних оболонок було сформульовано Маделунгом,яке виконується в основному в загальних рисах . Заповнення оболонок іде в порядку зростання суми квантових чисел , причому для кожного значення суми  в міру зростання квантового числа . Чим менше головне квантове число , тим більша енергія зв’язку, тобто тим нижче на шкалі енергії знаходиться електрон, бо , коли . Тому спочатку будуть заповнюватись шари  і  із квантовими числами  і 2, що відповідає першому та другому періодам періодичної системи елементів.

У першому періоді знаходиться 2 елементи  і , бо заповнюється К-шар з , у якому є лише одна  оболонка з станами.

У другому періоді заповнюється -шар з  з двома  і  оболонками, у якому може бути лише  станів. Тому другий період містить 8 елементів: 2 стани на  оболонці й 6 станів на  оболонці ( ). Згідно принципу Паулі, в цих станах, принаймні, одне із квантових чисел  або  повинно бути для двох станів різним.

Нажаль, точно не можливо вказати, які із цих станів дійсно заповнені електронами, бо модель атома дуже наближена. Вона не враховує тонкощі у взаємодії електронів багатоелектронних атомів, що не дозволяє використовувати принцип мінімуму енергії. Тому для визначення електронної конфігурації, як і у випадку встановлення енергетичної ієрархії термів (розділ 11.3), використовують емпіричні правила Хунда (Гунда). Згідно правилам Хунда, найменшу енергію мають стани з найбільшим сумарним спіновим числом  і сумарним орбітальним числом . Число  набуває значень, що дорівнюють , коли оболонка заповнена менше ніж наполовину, і , коли вона заповнена більш ніж наполовину та  коли рівне половиніі. На рис.14.2 наведена схема послідовності заповнення електронами оболонки .

Спочатку заповнюються стани з і різними  а потім стани з  і різними значеннями

Рис.14.2. Заповнення станів 2р оболонки з конфігурацією 2рn, n=1…6.

 Основні стани атомів визначаються за емпіричними правилами Хунда, наприклад, основний стан атому вуглецю, у якого на р оболонці 2 електрони має сумарне спінове число  і основний стан становить . В атомі азоту  і основний стан . Якщо оболонка заповнена більше чим на половину для визначення основних станів можна використовувати правило еквівалентних електронів. Наприклад, для атома кисню, у якого на р оболонці 4 електрони, потрібно використати 2 еквівалентних електрони, що призводить то терму . Електронні конфігурації елементів перших двох періодів періодичної системи елементів наведені в таблиці 14.3.

Таблиця 14.3. Електронні конфігурації елементів перших двох періодів таблиці Менделєєва.

Пе- ріод Елемент

електронна конфігурація

Основний стан Потенціал іонізації eVi
    К

L

   

1

1 H водень 1s1     2S1/2 13,54 еВ
2 He гелій 1s2     1S0 24,58
  3 Li літій 1s2   2s1   2S1/2 5,37
  4 Be берилій 1s2    2s2   1S0 9,32
  5 B бор 1s2 2s2 2p1 2P1/2 8,4
2 6 C вуглець 1s2   2s2 2p2 3P0 11,22
  7 N азот  1s2   2s2 2p3 4S3/2 14,53
  8 О кисень 1s2   2s2 2p4 3P2 13,61
  9 F фтор 1s2   2s2 2p5 2P3/2 17,42
  10Ne неон 1s2   2s2 2p6 1S0 21,56

Третій період починається з лужного металу натрію, в якому 11-й електрон починає заповнювати 3-й період, тобто М-шар із головним квантовим числом . На трьох  оболонках цього шару може бути розміщено 18 електронів, бо найбільша кількість можливих станів цього шару є . Проте третій період включає, як це видно з таблиці Менделєєва, лише 8 елементів. Тут уперше зустрічається розбіжність між експериментом і моделлю атома. Основною причиною цієї розбіжності є те, що в моделі не врахований енергетичний внесок орбітального руху електронів. Він залежить від - «відцентрової енергії електронів», де  - відстань електрона від ядра. Кулонівська й «відцентрова» енергії мають різні знаки (дивись радіальну частину рівняння Шредінґера формула (8.48)), тому внесок «відцентрової» енергії може порушити плавне зменшення енергії електронів зі збільшенням . Він відіграє більш важливу роль при більших зарядах ядра , бо при більших  можливі стани з більшими орбітальними квантовими числами . Ця обставина є причиною того, що після заповнення оболонки 3p у атомі аргону , наступний 19-й електрон в атомі калію починає заповнювати оболонку , а не  оболонку. Електронна конфігурація елементів третього періоду наведена в таблиці 14.4.

Таблиця 14.4. Електронна конфігурація елементів 3-го періоду

Період

Елемент

електр.конфігур. Ne

Основний  
K

L

M

стан

Vi еВ

1s 2s 2p

3s

3p 3d
  11 Na натрій 1s2 2s2

2p6

3s1     2S1/2 5,14
  12 Mg магній 1s2 2s2

2p6

3s2     1S0 7,61
  13 Al алюміній 1s2 2s2

2p6

3s2 3p1   2P1/2 5,96
3 14 Si кремній       (сіліцій) 1s2 2s2

2p6

3s2 3p2   3P0 8,15
  15 P фосфор 1s2 2s2

2p6

3s2 3p3   4S3/2 10,48
  16 S сірка 1s2 2s2

2p6

3s2 3p4   3P2 10,36
  17 Cl хлор 1s2 2s2

2p6

3s2 3p5   2P3/2 13,01
  18 Ar аргон 1s2 2s2

2p6

3s2 3p6   1S0 15,76
                       

Четвертий період. Дев’ятнадцятий електрон починає заповнювати  - шар із квантовим числом  з  4-ми оболонками 4s, 4p, 4d, 4f, на яких може розміститись 32 електрона. Проте, залишилась ще незаповненою  - оболонка, на якій може розміститись ще 10 електронів. Тому 4-й період розпочинається заповненням  - оболонки (це   і )), а потім після її заповнення починає забудовуватися незаповнена  – оболонка, яка утворює групу з 10-ти перехідних елементів (від  до  і, нарешті, після її забудови починає заповнюватись  оболонка (елементи від до  Період закінчується утворенням симетричної замкненої структури електронних оболонок інертного газу криптону. На цьому закінчується 4-й період, хоча залишилися ще незаповнені  і  оболонки. Електронна конфігурація атомів 4-го періоду наведена в таблиці 14.5.

 

 

Таблиця 14.5. Електронна конфігурація елементів 4-го періоду.

Пер

елемент

Електронна конфігурація

Основ. стан

Vi еВ

 

M

N

конфіг. Ne 3p

3d

4s
  19 K калій 1s22s23s23p6  

 

4s1 2S1/2 4,32
  20 Ca кальцій (................)  

 

4s2 1S0 6,11
  21 Sc скандій (................)  

3d1

4s2 2D1/2 6,54
  22 Ti титан (................)       

3d2

4s2 3F2 6,82
  23 V ванадій (................)  

3d3

4s2 4F3/2 6,74
4 24 Cr хром (................)  

3d5

4s1 7S3 6,76
  25 Mn марганець (................)

3d5

4s2 6S5/2 7,43
  26 Fe залізо (................)    

3d6

4s2 5D4 7,87
  27 Co кобальт (................)  

3d7

4s2 4F9/2 7,86
  28 Ni нікель (................)  

3d8

4s2 3F4 7,63
  29 Cu мідь (................)   

3d10

4s1 2S1/2 7,72
  30 Zn цинк (................)  

3d10

4s2 1S0 9,39
  31 Ga галій 32 Ge германій (................) (................) 4p1 4p2

3d10

3d10

4s2 4s2 2P1/2 3P0 5,27 7,88
  33 As арсен (................) 4p3

3d10

4s2 4S3/2 9,81
  34 Se селен 35 Br бром 36 Kr криптон (................) (................) (................) 4p4 4p5 4p6

3d10

3d10

3d10

4s2 4s2 4s2 3P2 2P3/2 1S0 9,75 11,84 14
                 

 

З 37-го елемента починається 5-й період періодичної системи елементів. 37 елемент утворюється при заповненні О-шару із квантовим числом . Цей шар має 4 оболонки , на яких можна розмістити 50 електронів.

Спочатку в 5-тому періоді починає заповнюватись  - оболонка, утворюючи лужний  і лужноземельний  елементи. Потім, як і в попередньому 4-му періоді, починає заповнювати 10 станів незаповненої  оболонки, утворюючи підгрупу перехідних -металів із 10-ти елементів до  й лише після цього забудовується  оболонка, утворюючи елементи . П’ятий період закінчується 54 елементом ксеноном.

Усього п’ятий період має, як і попередній 4-й період, 18 елементів. Електронна конфігурація елементів 5-го періоду наведена в таблиці 14.6.

 

 

Таблиця 14.6. Електронна конфігурація елементів 5-го періоду

період

Елемент

електрон. конфіг.

Основний стан

Vi еВ

конфіг.

Kr

N

О

4d 5s 5p
  37 Rb рубідій     5s1   2S1/2 4,18
5 38 Sr стронцій     5s2   1S0 5,69
  39 Y ітрій         4d1 5s2   2D3/2 6,22
  40 Zr цирконій   4d2 5s2   3F2 6,84
  41 Nb ніобій   4d4 5s1   6D1/2 6,88
  42 Mo молібден   4d5 5s1   7S2 7,10
  43 Tc технецій   4d5 5s2   6S5/2 7,28
  44 Ru рутеній   4d7 5s1   5F5 7,36
  45 Rh родій   4d8 5s1   4F9/2 7,46
  46 Pd паладій   4d10     1S0 8,33
  47 Ag срібло   4d10 5s1   2S1/2 7,57
  48 Cd кадмій   4d10 5s2   1S0 8,99
  49 In індій   4d10 5s2 5p1 2P1/2 5,76
  50 Sn олово   4d10 5s2 5p2 3P0 7,37
  51 Sb сурма(стибій)   4d10 5s2 5p3 4S3/2 8,64
  52 Te телур   4d10 5s2 5p4 3P2 9,01
  53 I йод   4d10 5s2 5p5 2P3/2 10,44
  54 Xe ксенон   4d10 5s2 5p6 1S0 12,13

 

Після ксенону починається 6-й період. Він починається з 55 елемента лужного металу цезію, у якого заповнюється  оболонка - шару із квантовим числом . Наступним елементом за нам є лужноземельний елемент , у якому заповнюється оболонка . Після цього починає, так як і в 5-му періоді забудовуватись незаповнена  оболонка, на якій може бути 10 електронів. Проте електрону, починаючи з Z=58, енергетично вигідніше займати незаповнену  оболонку, на якій може розміститись 14 електронів. Таким чином, утворюються елементи, що отримали назву лантанідів. Лише після заповнення  оболонки продовжує забудовуватись оболонка , після заповнення якої, починаючи з  (талій), забудовуватись 6p – оболонка . З 87 елементу починає заповнюватись -шар з квантовим числом  (таблиця 14.8).Починається 7-й період системи елементів. Спочатку в ньому заповнюються стани  і .При цьому утворюються елементи лужний метал францій і лужноземельний метал радій. З  починає заповнюватись 6d1 оболонка , а з торію , іде заповнення  оболонки, і утворюється група з 14 елементів, що отримала назву актинідів ( ).

 

Таблиця 14.7. Електронна конфігурація елементів 6-го періоду

пе-рі-од

Елемент

електрон. конфіг.

основний стан

Vi еВ

N O

P

Xe +

4f

5d

6s 6p

 

 

 

55 Сs цезій

 

 

 

6s1

2S1/2

3,89

 

56 Ba барій

 

 

 

6s2

1S0

5,2

 

57 La лантан

 

 

5d1

6s2

2D3/2

5,61

 

58 Ce церій

 

4f2

 

6s2

3І4

6,91

 

59 Pr празеодим

 

4f3

 

6s2

4Н9/2

5,76

 

60 Nd неодим

 

4f4

 

6s2

5I4

6,31

 

61 Pm прометій

 

4f5

 

6s2

6H5\2

6,3

 

62 Sm самарій

 

4f6

 

6s2

7F0

5,7

 

63 Eu європій

 

4f7

 

6s2

8S7/2

5,66

6

64 Gd гадоліній

 

4f7

5d1

6s2

9D2

5,98

 

65 Tb тербій

 

4f9

 

6H15/2

5,85

 

66 Dy диспрозій

 

4f10

 

6s2

5I8

5,93

 

67 Ho гольмій

 

4f11

 

6s2

4I15/2

6,02

 

68 Er ербій

 

4f12

 

6s2

3H6

6,10

 

69 Tm тулій

 

4f13

 

6s2

2F7/2

6,18

 

70 Yb ітербій

 

4f14

 

6s2

1S0

6,25

 

71 Lu лютецій

 

4f14

5d1

6s2

2D3/2

5,48

72 Hf гафній

 

4f14

5d2

6s2

3F2

7,5

 

73 Ta тантал

 

4f14

5d3

6s2

4F3/2

7,89

 

74 W вольфрам

 

4f14

5d4

6s2

5D0

7,98

 

75 Re реній

 

4f14

5d5

6s2

6S5/2

7,87

 

76 Os осмій

 

4f14

5d7

6s1

5D4

8,7

 

77 Ir іридій

 

4f14

5d7

6s2

4F9/2

9,1

 

78 Pt платина

 

4f14

5d9

6s2

3D3

8,96

 

79 Au золото

 

4f14

5d10

6s1

2S1/2

9,23

 

80 Hg ртуть

 

4f14

5d10

6s2

1S0

10,43

 

81 Tl талій

 

4f14

5d10

6s2 6p1

2P1/2

6,1

 

82 Pb свинець

 

4f14

5d10

6s2 6p2

3P0

7,42

 

83 Bi вісмут

 

4f14

5d10

6s2 6p3

4S3/2

7,29

 

84 Po полоній

 

4f14

5d10

6s2 6p4

3P2

8,43

 

85 At астат

 

4f14

5d10

6s2 6p5

2P3/2

9,5

 

86 Rn радон

 

4f14

5d10

6s2 6p6

1S0

10,75

Таблиця 14.8. Електронна конфігурація елементів

 7-го періоду

Пе-рі-

од

Елемент

конфігурація Xe +

Vi еВ

 87 Fr францій

7s1

2S1/2

3,98

 

 88 Ra радій

7s2

1S0

5.98

 

 89 Ac актиній

7s2 6d1

2D3/2

6,9

 

 90 Th торій

7s2 6d25f1

3F2

5,7

 

 91 Pa протакт.

7s2 6d15f2

4K11/2

5,7

 

 92 U уран

7s2 6d15f3

5L6

4

 

93 Np нептуній

7s2 6d15f4

6L11/2

5,9

7

94 Pu плутоній

7s25f6

7F6

5,71

 

95 Am америц.

7s25f7

8S7/2

5,19

 

96 Cm кюрій

7s25f76d1

9D2

6,09

 

 97 Bk верклій

7s215f86d1

8H17/2

6,3

 

98 Cf каліфор.

7s25f10

5I8

6,41

 

99Esейнштейн.

7s25f11

4I15/2

6,8

 

100 Fm фермій

7s25f12

3H6

6,7

 

101 Md менделевій

7s25f13

2F7/2

6,5

 

102 No нобелй

7s25f14

1S0

6,84

 

103 Lr лоуренцій

7s25f146d1

2D3/2

5,83

 

104 Rf резерфордій

7s25f146d2

3F2

 

 

105 Db дубній

7s25f146d3

4F3/2

 

 

106 Sg сіборгій

107 Bh борій

108 Hs хасій

109 Mt мейтнерій

110  Ds дармштадтій

~7s25f146d4

~7s25f146d5

~7s25f146d6

~7s25f146d7

~7s15f146d9

 

 
                           

 

Ця група елементів аналогічна за своїми властивостями групі елементів, у якій заповнюються  оболонка, і які називаються лантанідами (лантаноїдами). Після 105 елемента стійких елементів у природі не існує. Неможливість стабільного існування важких елементів пояснюється тим, що сили кулонівського відштовхування протонів в атомному ядрі не можуть бути врівноважені ядерними силами притяжіння і ядро стає нестійким. Перевага сил кулонівського відштовхування протонів у ядрі над силами між нуклонами ядра обумовлюється дальнодіючим характером кулонівських сил.

В 1994р. в Центрі дослідження важких іонів в Дармштадті (Германія) були штучно синтезовані хімічні елементи з =111 та 112. Перший елемент отримав назву рентгеній , другий –копернікий. Елемент з =112 офіційно признаний Міжнародним інститутом теоретичної та прикладної хімії і напевно буде введений в періодичну таблицю Менделєєва Синтез елементів з більше 112 активно розробляється і досліджується в провідних спеціалізованих центрах Росії ( Об’єднаний інститут ядерних досліджень,Дубна), Германії (Центр дослідження важких іонів, Дармштадт) , США(Національна лабораторія Лоренс Лівермор , Каліфорнія).

У таблиці 14.9 зведені дані про кількість електронів, що заповнюють різні шари й оболонки. Стрілками вказана послідовність заповнення оболонок з урахуванням «відцентрової» енергії.

Розгляд заповнення електронних оболонок показує, що він відбувається дуже закономірно. В кожній підгрупі періодичної системи знаходяться елементи з однаковою кількістю електронів на зовнішній оболонці. Вони мають однаковий стан і подібні властивості, що, наприклад, ілюструє таблиця 14.10.

 

Таблиця 14.10. Електронні конфігурації у підгрупах

  s1 s2 s2p1 s2p2 s2p3 S2p4 s2p5 s2p6  
2 3Li 4Be 5B 6C 7N 8O 9F 10Ne 1s1
3 11Na 12Mg 13Al 14Si 15P 16S 17Cl 18Ar 2s22p6
4 19K 20Ca - - - - - - 3s23p6
  29Cu 30Zn 31Ga 32Ge 33As 34Se 35Br 36Kr 3d10
5 37Rb 38Sr - - - - - - 4s24p6
  47Ag 48Cd 51In 52Sn 53Sb 54Te 55I 54Xe 3d10
6 55Cs 56Ba - - - - - - 5s25p6
  79Au 80Hg 81Tl 82Pb 83Bi 84Po 85At 86Rn 4f145d10
7 87Fr 88Ra             6s26p6

Таблиця 14.9. Послідовність заповнення атомних оболонок

  2S1/2 1S0 2P1/2 3P0 4S3/2 3P2 2P3/2 1S0  

 Зі зміною  спостерігається чергування мультиплетності від парної до не парної і має місце подібність властивостей однократно іонізованого атома з атомом, що має атомний номер на одиницю менший  Наприклад, перша група - група водню має один слабко зв’язаний електрон на ns оболонці, а під нею знаходиться  - заповнена симетрична сильно зв’язана оболонка. Ця група елементів має однакові властивості, а саме: дублетні терми, одновалентність по відношенню до водню, водневоподібні спектри тощо.

До другої групи належать  і лужноземельні метали . Вони мають заповнену  оболонку й два електрони на периферійній  оболонці. Вони подібні за своїми хімічними та спектральними властивостями: двохвалентні хімічні зв’язки, синглетні терми тощо. Аналогічний розгляд елементів у групах можна було б і продовжити, розглядаючи групи бора (III), вуглецю (IV), азоту (V), кисню (VI), фтору(VI), інертних газів (VII) тощо. Отже можна дійти до висновку, що елементи однієї групи мають однакову будову периферійної електронної оболонки й однакові властивості.

Таблиця 14.11. Електронна конфігурація підгрупи скандію.

  елемент Ел. конфігурація Основний стан
4 21Sc Ar+ 3d14s2 2D3/2
5 39Y Kr+ 4d15s2 2D3/2
6 57La Xr+ 5d16s2 2D3/2
7 89Ac Rn+ 6d17s2 2D3/2

 

Треба також звернути увагу ще й на те, що в деяких групах єпідгрупи, в якихбільш глибока оболонка  або  заповнена. Наприклад, у першій групі є підгрупа металів , у другій групі є підгрупа, в яку входять , у третій групі є підгрупа, у яку входять  (таблиця 14.11), тощо. Елементи кожної підгрупи мають однакові властивості й мають подібну будову своїх периферійних електронних оболонок. Таким чином, можна дійти до висновку, що періодичний закон Д.І. Менделєєва відображає періодичність у заповненні електронних оболонок. Атоми з подібною будовою (конфігурацією) електронних оболонок мають подібні властивості. У подальшому буде також показано, що будова найбільш глибоких  шарів у всіх елементів подібна й тому вони мають подібні рентгенівські спектри. Усе це і всі інші експериментальні дані свідчать, що квантова механіка задовільно пояснює всі закономірності періодичної системи Менделєєва.


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 414; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!