Торговий дім як суб’єкт інфраструктури ринку
Одним із основних елементів ринкової інфраструктури є агроторгові доми. Агроторговий дім – це організація, яка здійснює регулярну торгівлю сільськогосподарською продукцією. На відміну від бірж, агроторгові доми торгують реальним товаром, а також можуть закуповувати невеликі за розмірами партії товарів.
Агроторговий дім, на відміну від товарної біржі, є підприємством, створеним у формі господарського товариства. Засновниками агроторгового дому можуть бути будь-які суб'єкти аграрного права, зокрема обслуговуючі кооперативи, сервісні центри, аграрні банки та страхові установи. В агроторговому домі може передбачатися дійсне й асоційоване членство. Основними завданнями міжрегіонального га районного агроторгових домів є:
- організація аграрних ринків у зоні дії агроторгових домів та забезпечення їх взаємодії з міжрегіональними ринками сільськогосподарської продукції;
- координація дій товаровиробників регіону (району) з накопичення, та реалізації сільськогосподарської продукції через систему аграрних бірж України, формування лотів сільськогосподарської продукції і переробки, що виставляються на торги;
- сприяння товаровиробникам в одержанні максимальних прибутків від реалізації сільськогосподарської продукції, сировини та продукції їх переробки;
- вивчення та аналіз ринкової ситуації з широкого переліку товарних груп, які можуть бути продані або куплені сільськогосподарськими, переробними, агросервісними, торговельними та іншими підприємствами на внутрішньому та зовнішньому ринках;
|
|
|
- узгодження цін та інших умов, забезпечення організації заготівлі продукції, її зберігання та відвантаження покупцям;
- забезпечення розрахунків із постачальниками агроторгового дому з урахуванням інтересів товаровиробників і споживачів сільськогосподарської продукції та постачальників матеріальних ресурсів для села;
- організація та контроль за місцевими товарообмінними операціями на компенсаційній основі з дотриманням паритету цін на продукцію сільського господарства і промисловості;
- надання підприємствам агентських послуг щодо реалізації або придбання товарів і послуг на внутрішньому та зовнішньому ринках;
- вивчення стану організації виробництва агропромислової продукції в зоні дії агроторгового дому, підготовка пропозицій що до кооперації, інтеграції виробництва та реалізації такої продукції;
- вивчення стану фінансово-кредитного обслуговування під приємства та розробка пропозицій щодо його поліпшення;
- зниження витрат на маркетинг, рекламу та збут продукції на підприємствах району.
|
|
|
Створення системи агроторгових домів в Україні проходило без достатнього науково-методичного обґрунтування, тому не досягнуто передбачуваного економічного ефекту. Вони не стали поки що крупними конкурентоздатними операторами на оптовому ринку сільськогосподарської продукції та продовольства. Нині агроторгові доми не забезпечують реалізацію належних обсягів сільськогосподарської продукції за прийнятними для сільськогосподарських товаровиробників цінами, недостатньо зменшують маркетингові витрати останніх. Із 388 зареєстрованих агроторгових домів фактично працює половина.
Розвиток агроторгових домів стримує відповідне економічне середовище: оскільки нині сільськогосподарські товаровиробники не мають достатніх оборотних ресурсів, трейдери, постачаючи їм пально-мастильні матеріали та укладаючи компенсаційні форвардні угоди, наперед законтрактовують значні обсяги сільськогосподарської продукції. Тобто агроторгові доми працюють фактично по залишковому принципу.
Однією з причин неефективної роботи агроторгових домів є недосконалість нормативно-правових актів, що регулюють діяльність агроторгових домів. Документи розроблялись без належного врахування світового досвіду створення ринкової інфраструктури, особливостей вітчизняного аграрного виробництва та ринків сільськогосподарської продукції та продовольства.
|
|
|
Агроторгові доми як посередницькі структури мають необхідні передумови для розширення діяльності на внутрішньому ринку та в зовнішньоторговельних операціях. Це потребує зміцнення їх матеріальної бази, підтримки з боку місцевих органів виконавчої влади та галузевих управлінь у вирішенні питань загального значення. Успішний розвиток системи агроторгових домів, підвищення за їх посередництвом ефективності аграрних ринків потребують посиленої уваги до них з боку Міністерства аграрної політики, Уряду України, зокрема, щодо вирішення проблеми пільгового кредитування діяльності АТД.
Доцільно створити Центральний агроторговий дім, який узагальнюватиме досвід у межах України, аналізуватиме недоліки, виступатиме сполучною ланкою між районними агроторговими домами та центральними органами управління, координуватиме зусилля агроторгових домів для формування конкурентоздатних експортних партій продукції.
Види торгових домів
Основною формою діяльності міжрегіонального та районного агроторгових домів є укладення та виконання агентських правочи-нів. Агент — це агроторговий дім в цілому та окрема фізична особа, яка перебуває в складі найманого персоналу агроторгового дому й реалізує або закуповує продукцію відповідно до замовлень того чи іншого підприємства і за його рахунок. Сільськогосподарське підприємство, що дає доручення агенту, називається принципалом. Агентський правочин — це правочин між принципалом та агентом, який визначає характер та обсяг доручення, розмір агентської винагороди, терміни дії та умови припинення правочину. Крім того, в останньому можуть зазначатися: територія, кількість товару, ціни, момент виникнення права агента на винагороду та терміни її виплати, обов'язки і права сторін. Агентська винагорода — оплата агроторговому дому та агенту за виконання правочину. Вона визначається як частка у відсотках від нетто-суми, що надходить у розпорядження принципала. Агенти, що діють у своїй країні, ймену-ються агентами-резидентами, в інших країнах — імпортними (експортними) агентами. Агенти можуть бути універсальними — з правом виконання операцій лише в межах статутної діяльності принципала, спеціальними — для операцій спеціального характеру. Стосовно закордонних фірм-постачальників засобів виробництва та технологій (консигнантів) міжрегіональний та районній агроторговий дім може виконувати функції консигнатора, який реалізує імпортну продукцію.
|
|
|
Міжрегіональні та районні агроторгові доми обслуговують насамперед позарайонні товарні потоки, тобто реалізують продукцію за межі району та регіону, а також закуповують її на територію району та регіону. Що ж до внутрішньорайонного обігу, то туї агроторговому дому належить роль посередника, що ініціює укладення контрактів. Предметом торгово-посередницької діяльності міжрегіонального та районного агроторгового дому можуть бути ф'ючер-сні контракти та цінні папери. Інформаційно-координаційна його діяльність полягає в акумулюванні, відповідній обробці та поширенні на платній основі знеособленої інформації серед асоційованих членів і разових клієнтів щодо поточної кон'юнктури локального й зовнішніх ринків через систему надання довідок. Крім того, агроторговий дім здійснює рекламно-видавничу діяльність у місцевій мережі радіомовлення й телебачення. Міжрегіональні та районні агроторгові доми можуть бути членами аграрних бірж, на яких, відкриваючи брокерські контори, здійснюють біржову торгівлю від імені та за рахунок клієнта, чи безпосередньо від свого імені та за свій рахунок.
Окрім вищеназваних обов'язкових напрямів, торговий дім може здійснювати й інші передбачені в його статуті види діяльності: фінансово-інвестиційну; надання транспортних послуг; побутове обслуговування; сервісно-ремонтне обслуговування; створення та експлуатація мережі виробництва громадського харчування; надання послуг з організації відпочинку громадян, проведення спортивних і культурно-масових заходів; надання науково-технічних послуг із питань розробки програм, формування та експлуатації інформаційних банків даних з питань економічного, правового, науково-технічного й технологічного характеру тощо.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 620; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!