Порівняльна характеристика форвардних і ф’ючерсних контрактів



Умови контракту Форвардний Ф’ючерсний
Сторони контракту Два конкретні контрагенти Знеособлені партнери та розрахункова палата
Вид зобов’язань Непереуступний Вільнозамінюваний
Гарант Частково біржа Розрахункова палата
Товарне покриття Реальної якості Базової якості
Обсяг поставки Погоджується сторонами Стандартизований біржею
Якість Погоджується сторонами Стандартизований біржею
Час поставки Договірний Стандартизований
Розмір застави Визначається біржею Визначається рівнем зміни ціни
Спосіб виконання Реальна поставка Ліквідація угоди у формі заліку, або реальна поставка
Ціна товару Визначається в процесі біржового торгу після виконання контракту Визначається в процесі біржового торгу
Розрахунки за контрактом Після виконання контракту Щоденно
Місце поставки Погоджується сторонами Визначається біржею
Поширення інформації про угоду Обмежене Обов’язкове

 

Різниця у вартості контракту на момент його укладення і ліквідації становить або прибуток учасника, або його збиток.

Продовженням процесу еволюції біржового товару стали опціони, які передбачають торгівлю не реальним товаром чи ф’ючерс­ним контрактом, а тільки правом купити чи продати певну кількість форвардних або ф’ючерсних контрактів упродовж пев­ного терміну в майбутньому за ціною, встановленою на момент придбання опціону. Таким чином, об’єктом опціонної угоди стає зобов’язання відступу прав на майбутнє передання прав і обов’яз­ків щодо біржового товару або контракту на його поставку.

Придбавши опціон, його покупець дістає право, але не обов’я­зок, купити/продати ф’ючерсний контракт за спеціальною ціною в будь-який час упродовж строку дії цього опціону.

Більшість опціонів припиняють дію в зазначений час упродовж місяця, що передує даті настання ліквідації ф’ючерсного контракту.

Ціна опціону, так звана опціонна премія складається в процесі біржового торгу в біржовій ямі за умов ринкової конкуренції. Опціонна премія — сума грошей, яку сплачує покупець опціону продавцю за право гарантії, що діє в опціоні.

Ціна, за якою утримувач опціону на купівлю (або продаж) може використати своє право купити (або продати) відповідний ф’ючерс­ний контракт, називається базисною, або ціною виконання.

Економічний механізм опціонних угод передбачає знання цін на певний товар у минулому і дає змогу прогнозувати й визначати ціни на майбутнє.

 


ТЕМА 5. Оптова і роздрібна торгівля в системі інфраструктури аграрного ринку

1. Сутність оптової торгівлі та її основні функції

2. Форми оптової торгівлі в залежності від місця розміщення.

3. Основні особливості оптових агропродовольчих ринків.

4. Сутність роздрібної торгівлі.

5. Форми роздрібної торгівлі.

 

 

Сутність оптової торгівлі і її основні функції

 

Економічна діяльність суб’єктів інфраструктури аграрного ринку є направлена на здійснення товарного обігу, забезпечення функціонування ринкового механізму та задоволення потреб споживачів.

Під економічною діяльністю розуміють процес поєднання дій, що вможливлюють отримання відповідного результату – продуктів чи послуг. Вид діяльності має місце тоді, коли трудові ресурси та речові чинники поєднують для створення виробництва конкретної продукції або надання послуг. Таким чином, вид діяльності характеризується використанням ресурсів, виробничим процесом, випуском продукції або наданням послуг.

Видом діяльності, спільним для переважної більшості суб’єктів інфраструктури аграрного ринку, є торговельна діяльність, яка проводиться у вигляді внутрішньої та зовнішньої торгівлі.

Зовнішня торгівля — це торгівля однієї країни з іншими країнами зарубіжжя товарами та послугами включно із оплачуваним вивезенням (експорт) та ввезенням (імпорт) їх.

Внутрішня торгівля — це діяльність, яка пов’язана із здійсненням реалізації товарної продукції на внутрішньому ринку країни суб’єктами господарювання всіх форм власності. Вона охоплює як товари виробничо-технічного призначення, так і особистого споживання. Внутрішня торгівля включає оптову торгівлю та посередництво в торгівлі, роздрібну торгівлю та торговельно-виробничу діяльність.

Серед цих трьох складових найбільша питома вага в загальному обсязі товарообігу припадає на оптову торгівлю.

Для характеристики сутності оптової торгівлі в сучасному ринковому процесі важливим є визначення її місця в сфері товарного обігу (рис. 6.1).

Оптова торгівля започатковує сферу товарного обігу, вона вис­тупає торговим посередником між виробниками товарів і роздрібною торгівлею, іншими виробниками і споживачами товарів. На початковій фазі товарного обігу товари зі сфери виробництва надходять до сфери обігу для подальшого розподілу та просування їх до покупця. Кінцева фаза опосередковується роздрібною торгівлею і є завершенням товарного обігу, коли товар реалізується безпосередньо кінцевим споживачам для їхнього власного некомерційного використання.

 

Рис. 6.1. Фази товарного обігу

 

Дещо інше визначення оптової торгівлі дає теорія маркетингу, в якій під нею розуміють будь-яку діяльність, пов’язану з продажем товарів та послуг для подальшого перепродажу чи комерційного використання їх.

Оптову торгівлю можна визначити як підприємницьку діяльність з продажу, перепродажу із відповідними перетвореннями товарів підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам підприємницької діяльності для подальшого перепродажу чи професійного використання їх.

Як економічна категорія оптова торгівля — це сукупність економічних, організаційних і правових відносин між суб’єктами товарного ринку стосовно купівлі-продажу (поставки, обміну) великих партій товару для його подальшої реалізації або професійного використання.

Головним завданням оптової торгівлі є створення найсприятливіших умов суб’єктам товарного ринку для здійснення раціонального товарного обігу з метою якомога повнішого задоволення попиту організованих споживачів та підприємств роздрібної торгівлі в зручний для них час, у необхідній кількості та якості й потрібному асортименті.

Опосередковуючи початкову фазу товарного обігу, оптова тор­гівля забезпечує:

- формування товарних потоків і спрямування їх від виробників до покупців із мінімальним рівнем витрат обігу та максимальною швидкістю товароруху;

- формування, збереження й управління запасами товарів, необхідними для своєчасного забезпечення суб’єктів товарного ринку в разі зміни кон’юнктури;

- стале забезпечення попиту покупців за тимчасової відсутності виробництва чи споживання (наприклад, сезонні
перерви у виробництві, транспортуванні водними шляхами тощо);

- формування попиту на нові товари, просування їх на товар­ний ринок;

- спонукання товаровиробників до виготовлення нових товарів, відповідно до змін запитів та вподобань покупців, підвищення їхньої купівельної спроможності. Оптова торгівля відстежує зміни кон’юнктури ринку, попиту споживачів і справляє тиск на товаровиробників з метою реагування на них;

- професійне обслуговування й консультування покупців, особливо стосовно технічно складних товарів і товарів спеціального призначення.

Оптову торгівлю на товарному ринку здійснюють маркетингові оптові посередники та суб’єкти господарювання, яких у сукупності називають суб’єктами оптової торгівлі.

До них належать:

- комерційні структури промислових, сільськогосподарських та інших підприємств-виробників і постачальників товарів;

- комерційні структури підприємств і організацій, що закуповують товари для професійного використання;

- підприємства та підприємці роздрібної торгівлі, які купують товари для подальшого продажу;

- оптові підприємства з торгівлі товарами виробничо-технічного призначення;

- оптові підприємства, які обслуговують роздрібну торгівлю;

- оптові закупівельні підприємства;

- лізингові фірми.

Для більшості середніх та малих товаровиробників значно дешевше здійснювати збут своєї продукції, особливо виробничо-технічного призначення, через посередників, ніж вкладати кошти у створення власної збутової мережі.

Нерідко й великі виробники, які мають достатній капітал, спрямовують його на розвиток і вдосконалення виробництва, а не на організацію власної оптової торгівлі. Продаж виготовлених товарів вони доручають оптовим посередникам.

Оптові торговці завдяки великому обсягу торговельних операцій, більшій кількості ділових зв’язків у сфері роздрібної торгівлі та виробничого споживання, наявності в них спеціальних знань та вмінь надають фірмам-виробникам гарантії щодо реалізації їхнього товару.

Крім того, роздрібні торговці, невеликі виробничі споживачі, які мають справу з широкою номенклатурою товарів і незначними обсягами закупівлі окремих товарних позицій, вважають за доцільне закуповувати весь необхідний товарний асортимент в одного оптовика, а не частинами у різних виробників.

Доцільність розвитку оптової торгівлі зумовлена тим, що зав­дяки виконуваним нею функціям підвищується споживча цінність товару та його привабливість (рис. 6.2).

 

 

Рис. 6.2. Функції оптової торгівлі стосовно її клієнтів

 

За умов жорсткої конкуренції на товарному ринку товаровиробник зацікавлений у швидкому й ефективному продажу всієї виготовленої ним продукції, відшкодуванні своїх витрат та отриманні максимального прибутку. Але щоб виготовлений товар став доступним для різноманітних споживачів, слід забезпечити зручний час, місце та спосіб придбання цих товарів. Разом із тим важливо виготовити такий товар, який справді очікує споживач.

Оптова торгівля, акумулюючи попит споживачів, формує замовлення на великі партії товару та розміщує їх у товаровиробників. Тим самим досягається оптимізація завантаження виробничих потужностей, поліпшується використання їх та створю­ються гарантії реалізації виготовленого товару.

Оптова торгівля формує товарні запаси на власних підприємствах і в такий спосіб звільняє товаровиробників від ризиків та витрат, пов’язаних зі збереженням готової продукції.

Важливою функцією оптової торгівлі є проведення маркетингових досліджень для товаровиробників, надання різноманітної інформації про стан ринку. Це скорочує витрати товаровиробника на отримання відповідних даних.

Оптова торгівля виконує чимало функцій для підприємств, які купують продукцію для професійного споживання, так званих організованих споживачів та підприємств роздрібної торгівлі.

Вона закуповує в окремих товаровиробників великі партії однорідних товарів, так званий промисловий асортимент. У процесі виконання операцій (розфасовка, сортування, пакування, розподіл за групами великих партій товару, розподіл на дрібні партії тощо), формується торговельний асортимент для підприємств роздрібної торгівлі й товарний асортимент для організованих споживачів. Тим самим створюються сприятливі умови для здійснення останніми закупівлі товарів.

Оптова торгівля, виконуючи притаманні їй операції, забезпечує терміновість та бажаний обсяг і асортимент поставок товарів споживачам, поповнює товарні запаси підприємств роздрібної торгівлі й виробничі запаси організованих споживачів. Завдяки цьому підприємства роздрібної торгівлі та організовані споживачі мають змогу працювати із мінімальними запасами, вивільняти кошти для інших потреб.

Чітке виконання оптовою торгівлею її функцій є головною умовою подальшого розвитку цього виду діяльності, а також забезпечення її прибутковості для суб’єктів оптової торгівлі.

 

 


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 556; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!