Організаційно-правові форми бірж в Україні

 

Товарна біржа у класичному розумінні є однією із форм організованого ринку, де відбувається оптова торгівля масовими якісно однорідними та взаємозамінними сировинними і продовольчими товарами.

З організаційного боку — це добре обладнане «ринкове місце», що надається учасникам біржового торгу.

В економічному тлумаченні — це організований у певному місці регулярно діючий за встановленими правилами оптовий ринок, на якому укладають угоди купівлі-продажу товарів за зразками й стандартами і контрактів на їхню поставку в майбутньому за цінами, офіційно встановленими на основі попиту і пропозиції.

В юридичному аспекті — це організація, що об’єднує фізичних і юридичних осіб, які володіють відокремленим майном і мають відповідні права та обов’язки.

Закон України «Про товарну біржу» № 1956-ХІІ від 10.12.1991 року визначив, що «товарна біржа є організацією, що об’єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність і має за мету надання послуг в укладанні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозиції на товари, вивчення, впорядкування і полегшення товарообігу і пов’язаних з ним торговельних операцій».

Історія розвитку біржової діяльності свідчить, що перші біржі були суто товарними, а значення їх полягало в тому, що вони створили умови для переходу від базарної торгівлі «з рук до рук» до купівлі за зразками, описами, через замовлення.

Швидке зростання обсягів суспільного виробництва, ускладнення структури товарного обігу й торговельно-економічних зв’язків зумовили диверсифікацію біржової діяльності та врізноманітнення видів бірж.

Для характеристики діяльності бірж їх класифікують за такими основними ознаками: видом біржового товару; організаційно-правовою формою біржі; формою участі в біржових торгах; регіоном дії; об’єктом біржового торгу тощо (рис. 5.2). Найпоширенішим у світовій практиці є поділ бірж за видом бір­жового товару на товарні, фондові, валютні, фрахтові та біржі праці.

Товарна біржа — організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється оптова торгівля товарами зі стандартизованими вимогами щодо його якості та кількості, умов і термінів поставки.

Фондова біржа спеціалізується на організації укладання угод купівлі та продажу цінних паперів та їхніх похідних, що випускаються урядом, місцевими органами влади, господарськими товариствами й приватними підприємствами. Головною метою функціонування та розвитку фондових бірж є залучення інвестиційних ресурсів для спрямування їх на відновлення та забезпечення стабільного зростання суспільного виробництва.

Валютна біржа — це постійно діючий центр з проведення операцій купівлі-продажу іноземної валюти та цінних паперів, номінованих у валюті. На неї покладено підготовку пропозицій до Національного банку України щодо встановлення єдиного валютного курсу та функції валютного контролю.

Фрахтова біржа — це організований ринок фрахтованих суден, де концентрується вся інформація стосовно попиту на тоннаж та його пропозицію, щодо рівня фрахтових ставок, умов угод фрахтування тощо.

Біржа праці являє собою організацію, яка надає посередницькі послуги на ринку праці з приводу здійснення роботодавцями та найманими працівниками угод купівлі-продажу робочої сили, зай­мається працевлаштуванням безробітних, а також осіб, які бажають змінити роботу, вивчає попит і пропозицію робочої сили, веде облік безробітних.

За організаційно-правовою формою біржі можуть бути зареєстровані як акціонерні товариства або як товариства з обмеженою відповідальністю.

За формою участі в біржових торгах розрізняють відкриті (пуб­лічні) та закриті біржі:

§ у біржових торгах відкритих (публічних) бірж мають право брати участь, окрім її членів, також і відвідувачі торгів (постійні та разові);

§ у закритих біржах укладання біржових угод здійснюють лише члени цієї біржі, або уповноважені брокери.

 

Рис. 5.2. Основні види бірж

 

За регіоном дії виокремлюють:

міжнародні біржі, на яких операції здійснюють представники різних країн. Котировки цін на таких біржах являють собою світові ціни на товари, що реалізуються на них.

У процесі діяльності міжнародні біржі обов’язково дотримуються законодавчо-правового, податкового, валютного режимів, поширених у країнах їх розміщення. Міжнародні товарні біржі забезпечують: обслуговування конкретного світового товарного ринку, залучення до біржових операцій контрагентів із різних країн світу; вільний переказ прибутків, які отримують контрагенти з біржових операцій; проведення арбітражних операцій, тобто спекулятивних угод для отримання прибутку від різниці котирувальних цін на біржах різних країн;

§ національні біржі забезпечують здійснення біржових операцій у межах однієї країни;

§ міжрегіональні біржі регіоном своєї дії мають кілька адміністративно-територіальних формувань;

§ регіональні надають можливість здійснювати біржові операції суб’єктам господарювання певного регіону (області, великого міста тощо).

За об’єктами біржових торгів вирізняють біржі, які спеціалізуються на обслуговуванні ринків певних груп біржових товарів: сировинних ресурсів, фінансових ресурсів, нерухомості тощо.

За даними Держкомстату України на початок 2001 року в Україні зареєстровано 386 бірж, з них універсальних — 97; товар­них і товарно-сировинних — 157; агропромислових — 31; фондових та їхніх філій — 27; інших — 74.

Наведені дані свідчать, що найбільша питома вага в загальній кількості бірж припадає на товарні біржі. Окрім загальної класифікації товарні біржі доцільно додатково типізувати за такими ознаками: за широтою асортименту товарів, що реалізуються на біржах; за типом біржових угод, що тут укладаються; за технологією проведення торгів (рис. 9.3).

За широтою асортименту товарів, що реалізуються на товарних біржах, вирізняють:

§ вузькоспеціалізовані, де предметом біржових торгів є один вид товару (сира нафта, кава, пшениця тощо);

§ спеціалізовані, де об’єктом біржових торгів є однотипні групи товарів (кольорові метали, хутро, нафта і нафтопродукти, зерно тощо);

§ універсальні, на яких торги ведуть за широким колом різноманітних біржових товарів (сільськогосподарські товари, паливно-енергетичні ресурси, дорогоцінні метали тощо).

Рис. 5.3. Типізація товарних бірж

 

 

За типом біржових угод виокремлюють такі види товарних бірж:

§ реального товару, де здійснюється купівля-продаж реального товару, який є в наявності або буде виготовлений у визначений термін;

§ ф’ючерсні, де ведеться торгівля не реальними товарами, а ф’ючерсними контрактами. В них зафіксовані права і зобов’язання сторін щодо стандартного товару, який постачатиметься в майбутньому за цінами, що визначаютьсям на момент укладання угоди;

§ опціонні, де предметом торгів є лише права на закупівлю або продаж реальних товарів чи контрактів на них у майбутньому;

§ комплексні, на яких укладаються всі види угод — від спотових на реальний товар до опціонних.

За технологією біржового торгу розрізняють:

§ товарні біржі з простою формою біржового аукціону (англійський, голландський);

§ товарні біржі із заочним або аукціоном «натемну»;

§ товарні біржі із подвійним (безперервним) біржовим аукціоном.

Під час аукціону за наявності конкуренції покупців ціна послідовно зростає крок за кроком (розмір кроку встановлюється до початку торгів), поки не залишиться один покупець, і товар продається за найвищою ціною пропозиції. За голландського аукціону торги починаються з максимальної ціни продавця. Маклер, що веде торги, послідовно пропонує меншу. Товар продається першому покупцеві, котрого влаштовує запропонований рівень ціни.

Біржі з формою заочного аукціону (або «натемну») дають змо­гу всім покупцям одночасно пропонувати свою ціну за виставлений на продаж товар. Товар дістається тому, хто зробив найвищу пропозицію.

На товарних біржах, де торги відбуваються у формі подвійного аукціону, потрібна достатня кількість товару, продавців і покупців. Ця форма торгу передбачає конкуренцію між продавцями і покупцями одночасно. Подвійний аукціон — це збільшення пропозиції покупців за одночасного зниження пропозиції продавців. Коли пропозиції ціни покупця і продавця збігаються, укладається угода. Різновидом форми подвійного аукціону є безперервний аукціон. За такої форми аукціону брокери збираються біля маклера, який веде торги і лише оголошує товар, а потім самостійно проводять торг — вигукують ціни і відшукують контрагента. Один покупець може укласти угоди з різними продавцями за різними цінами.

Технологія й організація біржової торгівлі на товарних біржах України побудована за типом англійського аукціону.

Відповідно до ст. 278 цього Кодексу, товарна біржа утворюється спеціально для надання послуг суб’єктам господарювання у здійсненні ними торговельних операцій. Кодексом визначено, що «товарна біржа є особливим суб’єктом господарювання, який надає послуги в укладанні біржових угод, виявленні попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов’язаним з ним торговельним операціям».

Товарна біржа проходить державну реєстрацію та як суб’єкт господарювання набуває статусу юридичної особи. Вона діє на засадах самоврядування й господарської самостійності, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням. Діє товарна біржа на підставі статуту, який затверджується засновниками біржі. Вона не займається комерційним посередництвом і не має на меті отримання прибутку.

Головними принципами діяльності товарної біржі є рівноправ­ність учасників біржових торгів, публічне проведення їх, застосування вільних (ринкових) цін.

Товарна біржа має право:

§ встановлювати відповідно до законодавства власні правила біржової торгівлі та біржового арбітражу, які є обов’язковими для всіх учасників торгів;

§ встановлювати вступні та періодичні внески для членів біржі, розмір плати за послуги, що надаються біржею; встановлювати інші грошові збори;

§ встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі, штрафи та інші санкції за порушення статуту біржі та біржових правил;

§ створювати підрозділи біржі та затверджувати положення про них;

§ засновувати арбітражні комісії для розв’язання спорів у торговельних угодах;

§ розробляти власні стандарти і типові контракти з урахуванням державних стандартів;

§ укладати угоди з іншими біржами, мати своїх представників на біржах, зокрема й розташованих за межами України;

§ видавати біржові бюлетені, довідники та інші інформаційні й рекламні видання;

§ вирішувати інші питання, передбачені законом.

До обов’язків товарної біржі належать:

§ створення умов для проведення біржової торгівлі;

§ регулювання біржових операцій;

§ регулювання цін на підставі співвідношення попиту і пропозиції на товари, що допускаються до обігу на біржі;

§ надання членам і відвідувачам біржі організаційних та інших послуг;

§ збирання, обробка і поширення інформації, пов’язаної із кон’юнктурою ринку.

Організація біржових торгів

 

Організація біржової торгівлі та її ефективність залежить від багатьох чинників — об’єкта біржового торгу, спеціалізації біржі, механізму ведення торгів.

Під організацією біржової торгівлі розуміють сукупність взає­мопов’язаних операцій, які виконуються брокерами та уповноваженими працівниками біржі в певній послідовності, зумовленій правилами біржової торгівлі та регламентом торгів цієї біржі.

На товарних біржах України здійснюється торгівля реальним товаром за умовами негайної поставки або поставки в конкретні терміни в майбутньому, а також ф’ючерсними угодами та опціонами.

Кожна біржа, відповідно до законодавства, затверджує регламент торгів, який містить норми і процедури, що визначають дату, місце, періодичність і порядок проведення торгів відповідним товаром і тривалість торгової сесії.

Під торговою сесією розуміють час, визначений для проведення безпосередньо біржових торгів.

Біржові торги на сучасних товарних біржах проводять за такими формами:

§ голосові торги (торги «з голосу»);

§ електронні торги.

При цьому використовують певні методи ведення торгів:

§ безперервного подвійного аукціону (за цією технологією укладають угоди в біржовій електронній системі торгів);

§ одностороннього аукціону з проведенням торгів за формою «з голосу»;

§ фіксингу з проведенням торгів за формою «з голосу»;

§ у режимі «обговорення умов» угоди (за цією технологією укладають угоди в біржевій електронній системі торгів у разі проведення електронних торгів);

§ «за домовленістю» (за цією технологією укладають угоди в біржовій електронній системі торгів під час проведення голосових торгів).

На успішне здійснення біржового торгу істотно впливають ширина, глибина, опірність ринку та величина різниці між максимальною ціною покупця та мінімальною ціною продавця.

Ширина ринку визначається кількістю на ньому продавців та покупців. Глибину ринку характеризує обсяг товару (кількість лотів), що пропонуються на продаж. Лот — мінімальний стандар­тний обсяг біржового товару, що пропонується до продажу/купівлі на біржі. Під опірністю ринку (опір ринку) розуміють діапазон цін, в якому учасники торгів висловлюють готовність укладати угоди. Величина різниці між максимальною ціною покупця та мінімальною ціною продавця дістала назву спред. Наб­лиження ціни продавця до ціни покупця здійснюється поступово, крок за кроком у процесі торгу. Крок (тік) — мінімально допустима зміна ціни, так званий ліміт мінімальної зміни ціни.

Успіх біржового торгу значною мірою залежить від підготовчої роботи, яку проводять брокери за межами біржі. Вони вивчають ринок окремих товарів, попит і пропозицію на ньому, здійснюють пошук продавців/покупців, з’ясовують їхні потреби, узгод­жують з ними умови продажу/купівлі, укладають договори на брокерське обслуговування.

Учасники біржового ринку — продавці та покупці, беруть участь у біржових торгах через уповноважених брокерів, які діють відповідно до договорів-доручень на здійснення біржових угод. У них зазначено точні дані щодо назви, умов поставки та кількості товару або контрактів на термін поставки. Ціну визначає брокер під час біржових торгів.

Процес біржової торгівлі передбачає виконання таких послідовних етапів:

§ підготовку біржових торгів;

§ проведення біржових торгів (торгових сесій);

§ реєстрацію та оформлення угод на біржі.

На першому етапі брокер, згідно з отриманим дорученням, подає до інформаційно-довідкового відділу письмову заяву встановленої форми на продаж чи купівлю товару. Термін подання та кількість товару в одній заявці регламентується правилами біржової торгівлі.

На підставі поданих заявок на продаж товарів біржа формує біржовий бюлетень про товари, що виставляються для реалізації на біржових торгах, та оприлюднює його не пізніше визначеного у регламенті терміну до початку торгів у засобах масової інформації. Бюлетень містить інформацію про місце, дату і час проведення торгів, перелік товарів, що виставляються на продаж, кількість і розміри лотів, початкову ціну за одну одиницю товару, номер брокерської контори, яка подала заявку.

Учасник, який хоче взяти участь у торгах, подає на біржу заявку на придбання товару згідно із бюлетенем. Зміст заявок на купівлю заносять до інформаційних листків, які роздають брокерам, розміщують на стендах у торговельній залі, а також розсилають біржовими інформаційними каналами брокерським конторам, іншим зацікавленим підприємствам.

Брокери, допущені до торгів, повинні мати при собі реєстраційну картку (ідентифікатор) відповідної форми та змісту, визначеними правилами біржі.

Біржовий торг проводить ведучий маклер, який призначається біржею. Про початок торгу повідомляють, як правило, потрійним звуковим сигналом, третій сигнал означає початок біржового тор­гу. Маклер починає торги з оголошення умов про ведення торгів, номера позиції біржового бюлетеня, номера брокера продавця, кількості лотів, обсягу товарів, що містяться в одному лоті, початкової ціни та кроку ціни. Якщо на позицію, яка міститься в біржовому бюлетені, у встановленому порядку не було подано жодної заяви на купівлю, така позиція до торгу не оголошується і торги за нею не проводять.

У процесі торгу:

ціна підвищується за пропозиціями покупців;

зниження ціни нижче за початкову може відбутися лише за рішенням продавця, яке оформляється за встановленим зразком і оголошується ведучим маклером під час ведення торгів;

зниження ціни не нижче за початкову (згідно з бюлетенем) покладається на ведучого маклера.

Брокер-покупець повідомляє про готовність купити лот за оголошеною ціною підняттям своєї реєстраційної картки.

У разі, коли після оголошення маклером запропонованої ціни кілька брокерів-покупців одночасно підіймають свої реєстраційні картки, маклер називає нову ціну, збільшену на крок.

Якщо за послідовного збільшення вартості лота кілька брокерів-покупців залишають постійно піднятими свої реєстраційні картки, маклер може запропонувати одному з них назвати свою ціну (кратну кроку ціни).

Ведучий маклер називає реєстраційний номер брокера-по­купця, який запропонував найвищу вартість лота, і оголошує його ціну.

Торги з продажу лота вважаються завершеними після триразового оголошення ведучим останньої ціни та удару молотка. Пе­реможцем вважається брокер-покупець, реєстраційний номер якого ведучий назвав останнім.

Зафіксована біржовим маклером усна згода між брокером-продавцем і брокером-покупцем оформляється й реєструється на біржі відповідно до правил біржової торгівлі.

У разі, коли після триразового оголошення початкової ціни товару присутні брокери-покупці не виявили бажання купити його, ведучий має право зменшити її до мінімального рівня, який задовольняє брокера-продавця. Якщо після такого зниження ціни немає охочих придбати товар, торги за цим лотом припиняють.

Так здійснюється біржовий торг за методом одностороннього аукціону, коли в торгах бере участь один учасник-продавець і кілька учасників-покупців. Форма проведення — публічні, голосові торги.

Голосові торги можуть проводиться методом фіксингу, за якого в торгах одночасно беруть участь кілька брокерів-продавців та покупців.

На підготовчому етапі всі учасники можуть подавати заявки і на продаж, і на купівлю. Здійснюється накопичення заявок за відповідним товаром.

У заявці на продаж товару брокери-продавці обов’язково вста­новлюють початкову (стартову) ціну, яка реєструється біржею та вказується в біржовому бюлетені.

Безпосередньо перед початком біржових торгів брокери-по­купці, які хочуть придбати товари за стартовою ціною, подають біржовому реєстратору попередні заявки на купівлю.

Біржовий маклер до початку торгів оголошує стартову ціну торгів, сумарний обсяг поданих заявок на продаж, сумарний обсяг поданих заявок на купівлю, різницю між обсягом пропозиції та попиту. Ця різниця між пропозицією та попитом є відправною для відкриття торгів.

Після відкриття біржових торгів маклер збирає додаткові заявки за стартовою ціною. Брокери мають право подавати в процесі торгів додаткові заявки, збільшуючи або зменшуючи раніше заявлені ними обсяги купівлі/продажу товару. Подані додаткові заявки обов’язково мають зменшувати абсолютне значення різниці між пропозицією і попитом. Знак різниці в процесі торгів змінюватися не може.

Якщо сукупний обсяг поданих заявок на продаж більший від сукупного обсягу заявок на купівлю, тобто знак різниці між ними додатний (+), маклер знижує ціну; якщо обсяг заявок на купівлю більший за обсяг запропонований на продаж, різниця між ними від’ємна (–), маклер підвищує ціну.

Після оголошення нової ціни маклер проводить чергове збирання додаткових заявок та оголошує нове значення ціни. Процедура збирання додаткових заявок і відповідно зміни ціни триває доти, доки сукупні обсяги поданих заявок на продаж та купівлю не зрівняються (різниця між пропозицією та попитом — 0).

Момент, коли сукупна вартість заявок на продаж дорівнює сукупній вартості заявок на купівлю, називається фіксингом. Усі заявки на продаж/купівлю задовольняються за єдиною ціною, яка сформувалася в процесі публічних, голосових торгів на момент фіксингу. Маклер реєструє досягнену згоду.

Брокери після досягнення згоди, упродовж 30 хвилин мають здати свої картки із записами про угоди на контроль до розрахун­кової палати, яка перевіряє їх на наявність помилок. Досягнено між брокерами-продавцями та брокерами-покупцями усна згода є підставою для укладання угоди, яка оформляється і реєструється відповідно до регламенту торгів.

Якщо в процесі біржового торгу усна згода брокерів досягнута і зафіксована біржовим маклером, проте одна зі сторін чи обидві сторони відмовляються оформити чи зареєструвати угоду, на них накладають штрафні санкції за порушення правил тор­гівлі.

Санкції застосовують також до брокерів-продавців, яких не було біля біржового кільця («ями») в момент оголошення їхньої пропозиції на торги біржовим маклером. Запропонований ними товар знімають з торгів, що проводяться в цей день, а брокерська контора відшкодовує витрати біржі, пов’язані із підготовкою тор­гів за зазначеною пропозицію.

Брокери-покупці реального товару мають право переконатися в наявності та якості запропонованого товару, а продавці — у платоспроможності покупця. Для цього брокер-продавець надає довідку про наявність та обсяги виставленого на продаж товару, а також сертифікат якості, а брокер-покупець — довідку банківської установи про підтвердження наявності на розрахунковому рахунку покупця необхідних коштів або гарантію про оплату від банку.

Розрахунковий відділ (палата) біржі передає брокерам—сто­ронам угоди платіжні документи на стягнення біржового збору за надану послугу після укладання угоди (у відсотках від суми угоди з обох сторін), а також за реєстрацію угоди. Типовими правилами біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією передбачено, що за реєстрацію укладеної угоди товарна біржа встановлює реєстраційний збір, що не має перевищувати 0,5 % суми угоди з обох сторін із урахуванням податків, виходячи з чинного законодавства України. Після оплати брокерам видають оформлений біржовий контракт, який вони направляють своїм клієнтам для виконання.

Клієнт зобов’язаний виконувати умови біржового контракту, укладеного брокером за його дорученням. За відмову в реалізації затвердженої брокерами і зареєстрованої на біржі угоди продавець чи покупець товару, крім санкцій, передбачених у контракті, може бути позбавлений права здійснювати операції на біржі. Про це прилюдно оголошується на біржі. Якщо брокерська контора після цього надає послуги такому клієнтові, то на неї накладають біржовий штраф.

Відмова клієнта брокера виконати угоду після її реєстрації не звільняє його від сплати біржового збору і посередницької винагороди брокеру.

Розв’язання спорів, що виникають між брокерами, а також під час виконання біржових контрактів чи в разі відмови від них, кон­троль за проведенням біржових торгів покладено, згідно із правилами біржової торгівлі, на біржовий арбітраж і виконавчу дирекцію.

 

 

Біржові товари

 

На вітчизняному товарному ринку в обігу перебувають близько 20 млн найменувань товарних позицій. Проте зовсім невелика частина їх може бути об’єктами біржової торгівлі на товарних біржах.

До торгівлі на товарній біржі допускаються товари, головною рисою яких є простота і стандартизованість асортименту та якості. У процесі розвитку біржової торгівлі сформувалися чіткі вимоги до біржового товару.

До біржового товару, яким здійснюють торгівлю на товарних біржах, належить невилучений з обігу товар певного виду та якості, а також стандартний контракт на зазначений товар, допущений до торгів біржею згідно із правилами біржової торгівлі.

Біржовий товар має відповідати таким вимогам:

§ масовий характер виробництва і споживання, велика кількість виробників і широке коло споживачів;

§ стандартність, тобто відповідність встановленим вимогам щодо якості та інших характеристик, передбачених чинним законодавством;

§ взаємозамінюваність у межах певних груп і видів товарів;

§ транспортабельність;

§ добра збережуваність;

§ незалежність якісних характеристик товару від конкретного споживача;

§ змінність цін під впливом природних, сезонних та інших чинників.

Отже, біржовий товар є масовим, однорідним, кількісно та якісно стандартизованим, взаємозамінним, знеособленим і, з огля­ду на високий рівень попиту і пропозиції, ним торгують у великих обсягах, що дає змогу встановити більш реальну ринкову (рівноважну) ціну.

Стандартні біржові контракти, згідно із правилами біржової торгівлі, містять встановлену біржею кількість товару певного ґатунку, типу, марки (біржова одиниця, партія, лот, які відповідають або місткості транспортних засобів або є традиційними за обсягом та вагою) і регламентують терміни його поставки.

Біржовий товар, як правило, є сировиною або напівфабрикатом, адже основною класифікаційною ознакою при його виокремленні є те, що він має пройти лише первинне технологічне оброблення.

Товари, за якими здійснюються торги на товарних біржах, об’єднують у п’ять груп, що охоплюють понад 70 найменувань товарного асортименту на біржах реального товару, і 148 — на ф’ючерсних біржах. Основний асортимент цих товарів наведено в табл. 5.1.

Понад третин усього товарообороту міжнародних товарних бірж припадає на торгівлю сільськогосподарською продукцією і сировиною, лісоматеріалами та продовольчими товарами. Основними товарами в цих групах є насіння олійних культур та продук­ти їх перероблення і зернові культури, на сукупну частоту яких припадає понад 60% товарообігу сільськогосподарських товарів, приблизно 18% становить торгівля продовольчими товарами і близько двох відсотків — лісоматеріалами.

 

Таблиця 5.1

---

Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 622; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!