Доступ користувачів до мережі Інтернет.
Для роботи в мережі необхідно:
o Фізично під єднати комп’ютер до одного з вузлів мережі Інтернет;
o Одержати ІР-адресуна постійній чи тимчасовій основі;
o Встановити і настроїти програмне забезпечення.
Організаційно доступ до мережі користувачі дістають через провайдери.
Провайдер — організація, що надає послуги приєднання користувачів до мережі Інтернет. (UkrSat-м.Київ, UARNet-зх.Україна).
Провайдер має постійно ввімкнений продуктивний сервер, сполучений з іншими вузлами мережі інформаційними каналами з достатньо високою пропускною здатністю.
Існує три основних способи підключення до провайдера:
1. Через телефонну лінію (комутоване). При цьому способі підключення модем з'єднується з телефонною лінією. Для підключення до Інтернету модем дзвонить за номером провайдера (часто це звичайний абонентський номер) і після того як модем провайдера «бере слухавку», встановлюється зв'язок. Цей спосіб підключення є відносно дешевим, але дуже повільним та ненадійним, тому що звичайно встановлюється така нестабільна схема зв'язку: комп'ютер - телефонна станція - телефонна станція провайдера - провайдер.
2. Через «виділену лінію» - кабель, який з'єднує комп’ютер-клієнт з провайдером. Цей спосіб вважається найнадійнішим, але він може бути дуже дорогим, якщо провайдер знаходиться від комп'ютера-клієнта на великій відстані.
3. Через радіозв'язок. Цей спосіб дешевший за виділену лінію, якщо провайдер знаходиться далеко, але не такий надійний, бо радіозв'язок залежить від атмосферних явищ (наприклад, якість зв'язку під час грози значно погіршується).
|
|
|
Провайдери надають свої послуги на договірній основі, найчастіше орієнтуючись на час роботи користувача або обсяг даних, які пересилаються по мережі. При укладенні договору провайдер повідомляє клієнту всі атрибути, необхідні для підключення та параметри з’єднання (ідентифікатори, паролі, номери телефонів, порти тощо). Зазвичай користувачі навчальних закладів, великих організацій, фірм, підприємств приєднуються до Інтернет через свою локальну обчислювальну мережу. На один із комп'ютерів локальної мережі покладається виконання функцій proxy-сервера – управління локальною мережею і "посередництво" між комп'ютерами користувачів та мережею Інтернет (Proxy – представник, довірена особа).
Всі технічні й організаційні питання щодо взаємодії з провайдером вирішує адміністратор мережі. Для користувачів розробляється інструкція з переліком дій, які треба виконати для приєднання до мережі Інтернет. Комп'ютери провайдера можуть виконувати функції хост-машини або звертатися до потужніших хост-машин для доступу до глобальних ресурсів Інтернету через високопродуктивний канал передавання даних – магістраль.
|
|
|
Хост-машина (від англ. host – господар) – це комп'ютер, що виконує мережеві функції, реалізуючи повний набір протоколів мережі, або завдання користувача (програми, розрахунки).
Деякі хост-машини можуть бути шлюзами – апаратними і програмними засобами для передавання даних між несумісними мережами, наприклад між Інтернетом та мережами FidoNet, BitNet, CompuServe та ін.
Основні сервіси Інтернет.
Сервіси мають різні прикладні протоколи. Для того, щоб скористатися службами Інтернету, необхідно встановити на комп'ютері клієнтські програми, здатні працювати за протоколом відповідних служб. Програми для перегляду Web- сторінок називаються оглядачами, або програмами-браузерами, наприклад Microsoft Internet Explorer, Opera, Netscape Communicator, Netscape Navigator.
Електронна пошта (е-mаil).
Це один з найпоширеніших сервісів Інтернет, що забезпечує обмін поштовими повідомленнями з будь-яким абонентом мережі. Сьогодні свою адресу в системі електронної пошти мають сотні мільйонів чоловік. Вартість пересилання лита електронною поштою значно нижча за пересилання звичайного листа, швидкість пересилання - кілька хвилин.
|
|
|
Послуги електронної пошти надають так звані поштові сервери.
На них користувачам виділяються "поштові скриньки", які ідентифікуються поштовими іменами користувачів і накопичують повідомлення, що надходять на відповідні адреси. Для зв’язування з сервером достатньо ввести його адресу і у вікні браузера внести свої дані (ім’я та пароль). Користувач повинен час від часу приєднуватися до сервера для отримання і відсилання повідомлень.
Перед першим зверненням до своєї "поштової скриньки" необхідно заповнити невелику електронну форму, в якій слід вказати своє ім’я та прізвище. Усі сервери пропонують вказати деяке питання та відповідь на нього, яку знає тільки користувач, відповідь, яку не можна забути. Це робиться для того, щоб можна було відкрити скриньку, навіть якщо користувач забув пароль. В якості нового пароля якраз і буде вказана відповідь. Щоб відправити повідомлення, необхідно, крім написання самого тексту листа, вказати адресу отримувача та тему повідомлення.
Поштова адреса в Інтернеті складається з 2-х частин, розділених знаком @ (читається «ет», чи «собака» в країнах СНД): «Імя користувача@імя комп’ютера», н-д: Володя@rambler.ru
|
|
|
Розроблено достатньо багато програм, що дають змогу працювати з електронною поштою: Microsoft Outlook Express, The Bat, Eudora. Програми дають змогу створювати, надсилати, одержувати та читати повідомлення і вкладки, а також виконувати дії, що спрощують процес роботи з поштою. Cервіс WWW
Найбільш поширений і особливо активно розвивається за останні роки такий сервіс Інтернет як WWW.
World Wide Web (WWW) — всесвітня павутина. Це єдиний інформаційний простір, який складається із сотень мільйонів взаємопов'язаних гіпертекстових електронних документів, що зберігаються у web-серверах. Документ всесвітньої павутини називається гіпертекстовою чи web-сторінкою. Одна тема може знаходитись на різних сторінках. Від однієї сторінки до іншої можна переходити за допомогоюгіпертекстових посилань. Група тематично об'єднаних web-сторінок утворюють web-вузол (інші назви — web-сайт, сайт). Для створення таких документів розроблена спеціальна мова гіпертекстової розмітки HTML (Hyper Text Markup Language).
Сторінка може мати не тільки форматований текст, а й графічні, аудіо та відео об’єкти. Найважливішою особливістю web-сторінок є гіпертекстові посилання –це підкреслений та виокремлений іншим кольором текст у документі. Клацнувши на ньому, можна відкрити деякий інший текстовий, звуковий та відео файл.
Отже, сукупність величезної кількості гіпертекстових електронних документів, які зберігаються на серверах WWW, утворює своєрідний гіперпростір документів, між якими можливе переміщення. Для передавання інформації у WWW використовується протокол http. Перегляд web-сторінок і переміщення через посилання користувачі здійснюють за допомогою програм браузерів. Найпопулярнішими в Україні web-браузерами є Microsoft Internet Explorer, Netscape Communicator та Opera.
До основних можливостей програм – браузерів слід віднести:
1. завантаження та відображення Web-сторінок за заданою адресою або після активізації гіперпосилань;
2. робота із Web- сторінками (перегляд у повноекраному режимі, настройка кольорів, вибір шрифтів за замовчуванням
3. збереження і відкриття файлів різних типів - наприклад; графічних файлів;
4. відправлення повідомлень електронною поштою;
5. використання каналів для періодичного отримання інформації із Інтернету;
6. пошук Web-сторінок за контекстом (панель Поиск);
7. Прослуховування радіопередач (панель Радио).
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 1060; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!