Загальні відомості про Інтернет.



Інтернет- це всесвітня комп'ютерна мережа, яка зв’язує десятки мільйонів абонентів у більш як 150 країнах світу.

Поштовхом для створення Інтернету було запуск СРСР у 1957 р. першого штучного супутника Землі. Міністерство оборони США зібрали науковців і вже через 18 місяців запустили свій супутник. В разі ядерної атаки зі сторони СРСР США вирішила створити мережу, яка б складалась з рівноправних вузлів.

Інтернет започаткований в 1969 р Агентством з наукових досліджень Міністерства оборони США (ARPАNet), як проект розробки надійних цифрових комунікацій для військових потреб. Перед розробниками була поставлена задача створити мережу, яка змогла б працювати безвідмовно у випадку виходу з ладу окремих її ланок. (У ті роки вважалось, що вірогідність ракетно-ядерного удару є доволі високою.) Спочатку ця мережа існувала для обміну інформацією між комп'ютерами військових (науково-дослідних та навчальних) закладів. У 80-і роки її вже використовували в державних (навчальних, наукових) та комерційних цілях.

У 1983 р. ­­– ARPАNet перейменований на Інтернет з використанням протоколу ТСР/ІР.

У 90-і роки Інтернет вийшла за межі США і до неї приєдналися країни всіх континентів світу.

Основні послуги, що надаються Інтернетом:

1. е-mаil (електронна пошта) - що забезпечує обмін поштовими повідомленнями з будь-яким абонентом мережі.

2. UseNet· (телеконференції) - дозволяють обмінюватися інформацією деякій кількості зацікавлених осіб, для цього виділяється спеціальна ділянка пам'яті на машині-сервері, яка обслуговує телеконференцію;

3. FTP (File Transfer Protocol) - служба передачі файлів на основі FTP-протоколу;

4. IRC (Intenet Relay Chat) - групові дискусії, які забезпечують обмін текстовими повідомленнями в режимі реального часу;

5. голосове спілкування та відеоконференції - декілька абонентів можуть обмінювати голосовими повідомленнями і бачити один одного. Для цього потрібно мати відповідне програмне і апаратне забезпечення;

6. WWW (World Wide Web - «всесвітня павутина») - служба, яка дозволяє передавати мультимедійні документи (Web-сторінки), пов'язані між собою системою гіпертекстових посилань. Гіпертекстове посилання - це виділений фрагмент тексту, при активізації якого здійснюється перехід до інших документів, на інші розділи того ж самого документу або виконання певних дій.

Протоколи ТСР/ІР

Взаємодія всіх об'єктів мережі забезпечуються використанням спільного мережевого протоколу - своєрідної мови спілкування комп'ютерів між собою. Протокол є стандартом, який задає порядок обміну повідомленнями на рівні електричних сигналів.

Загальноприйнятим протоколом в мережі Інтернет є ТСР/ІР (Transmission Control Protocol/ Internet Protocol).

Протокол ТСР відповідає за те, як документи розбиваються на пакети і як потім збираються докупи, а протокол ІР відповідає за те, як пакети досягають адресата.

Згідно з протоколом ТСР/ІР дані розділяються на невеликі пакети, кожний зі своїм номером. До кожного пакета додається інформація, необхідна для його передавання: адреса комп'ютера-відправника, адреса комп'ютера-одержувача тощо. Далі пакети надсилаються, причому вони можуть йти різними маршрутами (тими, які на даний момент вільні). Спеціальні комп'ютери-маршрутuзаторu визначають шлях, яким той чи інший пакет має переходити від одного комп'ютера до іншого.

Після доставки пакета до комп'ютера-одержувача перевіряється цілісність пакета. Якщо передача пакету була невдалою, то вона повторюється.

Адреси в Інтернеті.

Для точної доставки пакетів через мережу Інтернет кожному комп'ютеру присвоюється своя адреса.

ВІнтернет використовуються два типи адрес: ІР-адреси і доменні.

ІР-адреса є послідовністю з чотирьох чисел, розділених крапками, кожне з яких приймає значення від 0 до 255. Ліва частина ІР-адресивизначає адресу (номер) конкретної мережі і називається мережним ідентифікатором. ПравачастинаІР-адреси визначає конкретний комп'ютер в мережі та називаються ідентифікатором комп'ютера (host ID).

Для зручності серверам Інтернету присвоюють символьні адреси з використанням так званої доменної системи імен (Domain Name System, DNS).

Доменні адреси – це унікальні імена комп’ютерів в Інтернет, що складається із частин (доменів), які розділені крапками.

Система доменів має деревоподібну структуру. Імя кожного комп’ютера має вигляд:

Імя комп’ютера… Домен 2-го рівня . Домен 1-го рівня

Домен 1-го рівня визначає країну або тип організації, до якого належить комп’ютер (ua, us, ru, fr, com, edu, org). Домен 2-го рівня визначає організацію, компанію або місто. Останнім записується ім'я комп'ютера, групи комп'ютерів або користувача.

Перелік доменів найвищого рівня та їх значення.


com – комерційні організації;

edu – освітні заклади;

gov – урядові організації;

int – міжнародні організації;


mil – військові установи;

net – організації, що працюють з мережею;

org – некомерційні організації;

tv – телевізійні компанії.


 

Приклади доменних адрес: Microsoft.сom, education.gov.ua, my_computer.kiev.ua

 

Для ідентифікації ресурсів мережі використовується адреса URL (Uniform Resource Locator- уніфікований покажчик ресурсу), що складається з 3 частин:

1) Назва протоколу в інформаційному просторі, двокрапка і 2 косі риски; н-д http:// ,ftp://, news://, file://.

2) Зазначення DNS імені комп’ютера; http://www.itl.net.ua.

3) Зазначення повного шляху доступу до файлу , коса риска; н-д http://www.yahoo.com/sport можна отримати доступ до каталогу sport на сервері yahoo.


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 328; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!