Призначення та основні елементи електронних таблиць.
Електронні таблиці - це клас прикладних програм, які призначені для опрацювання інформації, поданої в табличній формі. Основним призначенням ЕТ є введення даних до комірок й обробка їх за формулами.
Вони дають змогу виконувати бухгалтерські та різні математичні розрахунки, розв'язувати задачі з планування, прогнозування та оптимізації виробництва. За допомогою електронних таблиць можна нараховувати зарплатню, планувати випуск продукції, вести облік матеріалів на складах, готувати дані для аналізу фінансової діяльності фірми тощо.
Найбільш відомі програми цього класу: MS Ехсеl, Lotus 1-2-3, SuperCalc, Quattro Pro. Ми вивчатимемо таблиці на прикладі програми MS Ехсеl.
Кожен документ у Ехсеl називається робочою книгою, книга складається з пронумерованих аркушів (Лист 1, Лист 2, Лист 3). Книги зберігаються на диску в файлі з розширенням .xls.
Основним елементом електронної таблиці є комірка (клітинка), що має адресу, яка складається з імені стовпця й імені рядка.
Адреса будь-якої клітинки задається літерою та числом, наприклад, А1, С2 тощо.
Рядки в таблиці пронумеровані числами 1, 2, 3, ... , а стовпці позначені англійськими літерами А, В, С, D... . Рядків і стовпців є достатньо багато, щоб розв'язати будь-яку практичну задачу. Оскільки латинських літер є 26, то 27 стовпець називається АА, 28-й - АВ і т.д. Максимальне число стовпців –256, рядків –65536.
Декілька клітинок утворюють діапазон клітинок. Діапазон описують координатами двох діагонально протилежних клітинок, між якими є символ «: », наприклад, Е 1:Е20 - це 20 клітинок зі стовпця Е, А1:D1 - це 4 клітинки першого рядка, А1 :В2 - це прямокутний діапазон з чотирьох клітинок.
|
|
|
Одна з клітинок є поточною (активною, вибраною, виділеною). Поточна клітинка виділена рамкою, яку називають табличним курсором. Над даними в поточній клітинці визначені такі дії: введення, редагування, вилучення, копіювання, форматування тощо. Щоб зробити клітинку поточною, раз клацають по ній мишкою, для редагування даних у вибраній клітинці двічі клацають на ній мишкою, або натискають на клавішу F2.
Є три основні типи даних: тексти, числа та дати. Тексти під час введення вирівнюються до лівого краю клітинки, а числа - до правого.
Загальний вигляд вікна Ехсеl.
Способи запуску процесора Ехсеl:
– через головне меню: Пуск→Програми→Microsoft Оffice→MS Ехсеl;
– через контекстове меню Створити→документ MS Ехсеl тощо.
Структура вікна
1. Рядок заголовка (містить назву документа та кнопки управління вікном).
2. Рядок меню зі списком підпорядкованих команд. Якщо команда закінчується … , то після натискання з’явиться діалогове вікно; якщо справа від команди значок ►, відкривається додатковий список. Поряд з назвами найпоширеніших команд вказані символи клавіатурних скорочень.
|
|
|
3. Панелі інструментів.
4. Рядок формул, що використовується для введення та редагування змісту комірки. Ліворуч – поле імені, що містить ім’я (адресу) виділеної комірки.
Рядок формул містить 2 кнопки :V– кнопка введення (Enter),X– кнопка скасування (Esc).
5. Робоча частина аркуша, що складається з комірок та заголовків рядків і стовпців.
В нижній частині вікна розташовані вкладки аркушів (листів) з кнопками прокручування. Праворуч розміщена горизонтальна смуга прокручування.
Оператори в Ехсеl. Стандартні функції.
В електронних таблицях використовують 4 види операторів:
1. Арифметичніоператори ( +, − , / , * , ^ , % )– додавання, віднімання, ділення, множення, піднесення до степеня, відсоток;
2. Оператори порівняння(=, >, <, >=, <=, <>)– дорівнює, більше, менше, більше або дорівнює, менше або дорівнює, не дорівнює;
3. Текстовийоператор & ( амперсанд) призначений для об’єднання текстів.
4.Адресні оператори (двокрапка-позначення діапазонів, крапка з комою - для об’єднання діапазонів, пробіл-перетинання клітинок, посилається на спільні клітинки, н-д, СУММ(А1:А3_А6:А9).
|
|
|
Функції в Ехсеl являють набір готових вбудованих формул для виконання певних обчислень. Значення, які використовуються для обчислення функцій називаються аргументами.
Категорії функцій:
o Математичні– СУММ, КОРЕНЬ, СТЕПЕНЬ, ОКРУГЛ;
o Статистичні– СРЗНАЧ, МИН, МАКС;
o Логічні– ЕСЛИ, И, ИЛИ, ИСТИНА, ЛОЖЬ, НЕ;
o Фінансові – ПРОЦПЛАТ;
o Дата і час– ГОД, ДАТА, ДЕНЬ, ВРЕМЯ;
o Текстовіта ін.
Аргументи функцій беруть у круглі дужки. Аргументами можуть бути числа, адреси клітинок, адреси діапазонів або їхні списки. Елементи списку записують через розподілювач « ; », н-д: СУММ (А1;В6:С8;20).
Функцію можна вставити командою із пункту меню Вставка→Функція, після чого відкриється вікно Майстер функцій.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 858; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!