Питання друге. Будівельний ринок його суть, структура та завдання.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЛУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ЕКОНОМІКА БУДІВНИЦТВА
Конспект лекцій для студентів будівельних спеціальностей
денної та заочної форм навчання
РЕДАКЦІЙНО-ВИДАВНИЧИЙ ВІДДІЛ
ЛУЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
ЛУЦЬК 2012
УДК 658
Економіка будівництва: конспект лекцій для студентів будівельних спеціальностей денної та заочної форм навчання. – Луцьк: ЛНТУ, 2012. – 92с.
Укладач: к.е.н., доц. Н.М. Галазюк.
Рецензент: к.е.н., доц. О.М. Зелінська.
Відповідальний за випуск: к.е.н. доц. Л.В. Савош.
Затверджено науково-методичною радою ЛНТУ, протокол
№ від . .2013 р.
Рекомендовано до друку радою факультету бізнесу, протокол № 4 від 21.11. 2012 р.
Затверджено на засіданні кафедри економічної теорії та міжнародної економіки, протокол № 4 від 11.11. 2012 р.
ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………..4
Тема 1. Будівельна індустрія в
системі народногосподарського комплексу……………..6
Тема 2. Основні фонди будівельних організацій..………15
Тема 3. Оборотні кошти будівельного підприємства…..26
Тема 4. Організація праці та її оплата в
будівельній організації……………………………….........37
|
|
|
Тема 5. Узагальнюючі економічні показники
діяльності будівельних організацій.....................................45
Тема 6. Система кошторисних норм, цін і
ціноутворення в будівництві................................................52
Тема 7. Економіка будівельного проектування
та кошторисна справа в будівництві...................................63
Тема 8. Економічне обгрунтування
інвестиційної діяльності будівельних підприємств..........76
Тема 9. Реконструкція і санація будівельної організації..82
Бібліографія....……………………………………………..90
ВСТУП
В умовах ринку підприємства самостійно здійснюють весь комплекс економічної роботи. Надання самостійності підприємствам означає відмову від певної регламентації зверху всієї діяльності та отримання широких прав у формуванні та реалізації виробничої програми, обгрунтуванні плану з трудових показкиків, собівартості продукції, прибутку та реалізації резервів щодо підвищення показників рентабельності господарської діяльності. Кожне підприємство прагне мати прибуток, одержання якого потребує знань та досвіду з економіки підприємства.
Економіка в буквальному перекладі з грецької мови означає мистецтво ведення господарста. Тому будь-яку діяльність, спрямовану на виготовлення певного продукту, називають господарською діяльністю, а підприємства, в яких відбувається така діяльність, – суб’єктами господарювання.
|
|
|
Економічна наука – це сукупність законів, понять, визначень, що стосуються раціонального ведення господарства, це набуття досвіду та його адаптація до умов повсякденного використання.
Економіка будівництва – це галузь економічної науки, яка вивчає закономірності та тенденції розвитку капітального будівництва; фактори, які сприяють підвищенню його ефективності; форми та методи економічної роботи в будівельних корпораціях, концернах, проектно-розвідувальних установах та підприємствах замовниках. Вивчення економіки будівництва дає можливість з’ясувати основні принципи формування і використання виробничого потенціалу будівельного підприємства, опанувати форми і методи господарювання і на цьому грунті розробити конкретні рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності діяльності будівельних підприємств в сучасних ринкових умовах.
Мета вивчення курсу – оволодітисистемою спеціальних знань і практичних навичок у галузі економіки будівництва, планування показників виробничо-господарської діяльності, використання економічних методів управління будівельною організацією з урахуванням чинників зовнішнього і внутрішнього середовища.
|
|
|
Предмет курсу: економічний механізм функціонування будівельної організації в ринкових умовах, формування та раціональне використання її ресурсного потенціалу з метою отримання високих фінансових результатів.
Кожна тема містить перелік питань, які є обов’язковими для вивчення, короткий виклад основних теоретичних положень.
ТЕМА 1. БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ В СИСТЕМІ НАРОДНОГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ
1. Техніко-економічні особливості продукції будівництва.
2. Будівельний ринок його суть, структура та завдання.
3. Будівельна організація як основний суб’єкт господарювання.
Питиння перше. Техніко-економічні особливості продукції будівництва.
Капітальне будівництво – галузь народного господарства, яка створює нові і реконструює діючі основні фонди.
Економіка будівництва – це наука, яка вивчає систему управління будівництва і його господарчі механізми, виявляє умови і фактори ефективної господарської діяльності на всіх стадіях будівельного процесу.
Економіка будівництва тісно пов’язана, з однієї сторони, з науковими дисциплінами, що вивчають економічні закони суспільного виробництва, розподіл, обмін та споживання матеріальних благ на різних етапах його розвитку, а з іншої, вона будується на досягненні спеціальних наукових дисциплін, що вивчають речовинні фактори виробництва, такі як “Організація і технологія будівельного виробництва”, “Будівельні конструкції”, “Основи та фундаменти”, “Обчислювальна техніка” ті інші.
|
|
|
“Економіка будівництва” є теоретичною основою для соціально-економічних дисциплін – “Фінансування та кредитування будівництва”, “Економіка праці в будівництві”, “Планування капітального будівництва”.
Складність вивчення економічних аспектів капітального будівництва полягає в різноманітності організаційних та господарських форм процесу будівельного виробництва, великій кількості учасників, які мають різні мету та задачі. В процесі будівництва, як правило приймають участь – інвестор – замовник – проектувальник – підрядник – спеціалізовані субпідрядні організації.
Задачі економічного будівництва:
1. Удосконалення організаційних форм в усіх рамках управління
2. Розробка економічних методів управління:
- економічне стимулювання;
- розробка оціночних показників;
- економічно-правові акти.
3. Планування капіталовкладень у організацію виробництва з метою найбільш повного використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.
4. Дослідження економічності ефективності інвестицій.
5. Розробка основ будівельного проектування обґрунтування проектних і організаційних рішень.
6. Створення базисних взаємопов’язаних вартісних натуральних і відносних нормативів для техніко-економічного регулювання будівельного виробництва на всіх його етапах і для контролю за ним.
7. Вивчення ресурсів капітального будівництва (люди, машини, механізми, ефективність їх використання).
Для ефективного вирішення різних господарчих задач інженер будівельник повинен бути добре підготовленим теоретично та методично.
Для цього необхідно:
- засвоїти основні поняття по курсу;
- вивчити галузеві особливості і їх вплив на діяльність будівельної організації;
- ознайомитись з основними законодавчими і нормативними актами будівельної організації;
- розвиток виробничих навичок в роботі з нормативною, спеціальною і законодавчою літературою;
- вивчення основ інвестиційної діяльності і принципи ефективності використання капітальних вкладень;
- вивчити формування і шляхи найбільш ефективного використання основних ресурсів будівельного виробництва (людей, матеріалів, техніки);
- обґрунтування найбільш ефективних проектних рішень в будівництві об’єктів;
- вірно оцінювати економічну ситуацію і прогнозувати можливі зміни на ринку будівельних послуг;
- мати уявлення о методах розробки бізнес-плану, тендерної документації, інших фінансових документів, необхідних для участі в торгах з метою отримання замовлення на виконання.
Продукцієюгалузі будівництва – є закінчені будівництвом і здані в експлуатацію заводи і фабрики, залізничні та автошляхи, електричні станції, судоходні канали, порти, житлові будинки та інші об’єкти, які представляють основні фонди країни.
Створенням основних фондів займається галузь капітального будівництва. Крім утворення основних фондів (ОФ) до функцій капітального будівництва відносяться: реконструкція та технічне переобладнання існуючих ОФ. Тому основна задача капітального будівництва – це розширене відтворення та прискорене оновлення основних фондів народного господарства.
Будівельний процес складається з трьох етапів:
1. Підготовка будівництва: техніко-економічне дослідження доцільності будівництва об’єкта, проектування об’єкта та інженерно-технічна підготовка до будівництва.
2. Будівництво: на будівельному майданчику відбувається з’єднання усіх технологічних елементів будівельного процесу, в результаті функціонування яких утворюється будівельна продукція; на даному етапі формуються сукупні фактичні витрати будівельного виробництва, матеріально-речовинні елементи будинків і споруд, їх архітектурно-будівельна виразність і якість.
3. Реалізація будівельної продукції: відбувається введення закінчених будівництвом об’єктів в експлуатацію і передача їх замовнику як основні фонди.
Техніко-економічні особливості будівництва:
1) продукція нерухома, великого розміру, багато детальна, має велику масу, пов’язана з багатьма галузями народного господарства, матеріалоємна;
2) капіталоємка, характеризується довгими строками будівництва та експлуатації;
3) виробництво робіт на свіжому повітрі, залежить від кліматичних умов, інколи роботи носять сезонний характер;
4) будівельне виробництво є рухомим. Це створює труднощі з постійними кадрами, вимагає великих транспортних витрат, вимагає затрат на тимчасові будівлі і споруди;
5) особливий характер заготовок будівельної продукції.
Питання друге. Будівельний ринок його суть, структура та завдання.
Ринок – це складне й багатогранне явище. У широкому розумінні ринок означає певний спосіб організації економічного життя, характерними ознаками якого є: самостійність учасників економічного процесу; комерційний характер їхньої взаємодії; суперництво (конкуренція) господарюючих суб'єктів; формування економічних пропорцій під впливом динаміки цін та конкурентної боротьби; ціни, що складаються на основі попиту та пропонування.
Із мікроекономічної точки зору будівельний ринок – це багатогалузева система виробництва, розподілу, обміну і споживання будівельної продукції та послуг будівельного комплексу.
Будівельний ринок як система до свого складу включає:
• суб'єкти будівельного ринку;
• об'єкти ринкових відносин;
• інфраструктуру ринку будівельного комплексу;
• ринковий механізм;
• державний контроль;
•регулювання та саморегулювання ринку.
Суб'єктами будівельного ринку є:
• інвестори;
• замовники;
• підрядники;
• проектно-дослідні організації та фірми;
• науково-дослідні інститути;
• підприємства промисловості будівельних матеріалів, виробів, конструкцій;
• підприємства будівельного та дорожнього машинобудування;
• підприємства-виготовлювачі технологічного, енергетичного та іншого об-ладнання.
Об'єктами ринкових відносин є:
• будівельна продукція (будови, споруди тощо);
• будівельні машини та механізми;
• транспортні засоби;
• матеріали, вироби, конструкції;
• капітал (інвестиції);
• земельні ділянки;
• інформація та ін.
Інфраструктура ринку будівельного комплексу включає:
• банки – центральний, зовнішньоекономічні, інвестиційні, акціонерні, комерційні, іпотечні тощо;
• біржі – товарно-сировинні, трудових ресурсів, фондові (цінних паперів), нерухомості тощо;
• брокерські контори та фірми;
• інституціональні інвестори – пенсійні фонди, страхові компанії, інвестиційні товариства, фірми відкритого та закритого типів тощо;
• іноземні інвестори;
• агентські, посередницькі, рекламні, інформаційні служби та фірми;
• інженерно-консультаційні центри та фірми;
• венчурні (ризикові) підприємства у будівельному комплексі;
• фонди та програми підтримки малого бізнесу;
• контрольно-інспекційні служби.
Ринковий механізм включає такі важелі ринку:
• попит, пропозиція, ціна;
• форми та відношення власності;
• методи оплати праці;
• способи розподілу доходу;
• податкові ставки.
Основними завданнями інформаційної системи будівельного ринку є:
• знання потреб у будівельній продукції на місцях із боку можливих замовників (інвесторів);
• створення відповідного банку даних;
• володіння інформацією про поточні можливості будівельно-монтажних організацій; про обсяги, номенклатуру, якість, ціну будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що випускаються; про інвестиційні проекти, що мають комерційну самостійність;
• взаємозв'язок із ринком нерухомості;
• створення у центрі та регіонах умов для проведення тендерів (торгів) по проектах, фінансових (інвестиційних) ресурсах, будівельних матеріалах, машинах, механізмах, будівельній продукції;
• взаємодія з центральними відомствами –Міністерством економіки України, Міністерством фінансів України та ін., а також із місцевими адміністративними органами.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 285; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!