ТЕМА 4. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ ТА ЇЇ ОПЛАТА В БУДІВЕЛЬНІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ
1. Поняття та класифікація персоналу будівельного підприємства.
2. Продуктивність праці та фактори її зростання.
3. Економічна сутність оплати праці.
4. Системи оплати праці в будівництві.
Питання перше. Поняття та класифікація персоналу будівельного підприємства.
В ринкових умовах роль трудових ресурсів незмінно зростає і є об’єктом постійної турботи керівників підприємств, в тому числі і будівельних.
Пресонал підприємства – це його головний ресурс, від ефективності використання якого значною мірою залежать результати діяльності підприємства та його конкурентоспроможність.
Істотне значення має класифікація кадрів будівництва за професією, спеціальністю і кваліфікацією.
Професія – це вид трудової діяльності, для здійснення якої потрібен відповідний комплекс спеціальних знань і практичних навичок. Кожна професія об’єднує ряд спеціальностей.
Спеціальність– це вузький різновид трудової діяльності в рамках професії. Так, професія слюсаря включає спеціальності слюсаря-монтажника, слюсаря-складальника, слюсаря-електрика, слюсаря-сантехніка.
Кваліфікація – це сукупність спеціальних знань і практичних навичок, яка визначає ступінь фактичної підготовки працівника для виконання ним професійних функцій певної складності.
Залежно від характеру виконуваних функцій виділяють такі категорії персоналу:
1. Керівники — професії, які пов’язані з керівництвом об’єднаннями підприємств, підприємствами, організаціями та їхніми підрозділами незалежно від форм власності та видів діяльності.
|
|
|
2. Фахівці — професії, які передбачають знання в одній чи більше галузях природознавчих, технічних або гуманітарних наук.
3. Технічні службовці — професії, які передбачають знання, необхідні для підготовки, збереження чи відновлення інформації та проведення обчислень (виконання секретарських обов’язків, касири, діловоди та ін.).
4.Найпростіші професіїпотребують знань для виконання простих завдань з використанням ручних інструментів, у деяких випадках із значними фізичними зусиллями. Для виконання низькокваліфікованих робіт достатньо неповної середньої освіти.
Кваліфікаційний рівень виконуваних робіт та рівень кваліфікації (розряд) робітників встановлює тарифно-кваліфікаційний довідник. Він наводить виробничі характеристики робіт, поділяє їх на групи-розряди залежно від ступеня складності, точності й відповідальності робіт, визначає кваліфікаційні характеристики робітників різноманітних професій і розрядів, встановлює коло і обсяг їхніх знань та умінь, перераховує роботи, які вони повинні вміти виконувати самостійно.
|
|
|
Ця нормативна база служить основою розрахунку планової чисельності та оплати праці персоналу підприємства.
Управління трудовими ресурсами, забезпечення ефективного використання персоналу потребує обов’язкового формування системи оцінок трудового потенціалу будівельних організацій. Розрізняють: явочну, облікову та середньоблікову чисельність працівників.
Явочна чисельність включає всіх працівників, що з’явилися на роботу (постійний, сезонний та тимчасовий персонал).
Облікова чисельність включає постійних, сезонних та тимчасових працівників, яких прийнято на роботу на 1 і більше днів незалежно від того, чи перебувають вони на роботі в даний момент, знаходяться у відпустках, відрядженнях, на лікарняних.
Середньооблікова чисельність включає працівників за певний період, визначається як сума щомісячної чисельності поділена на кількість місяців у розрахунковому періоді.
Питання друге. Продуктивність праці та фактори її зростання.
Продуктивність праціхарактеризує її ефективність, показує здатність працівників випускати певну кількість продукції за одиницю часу. Продуктивність індивідуальної праці відображає затрати лише живої праці, а продуктивність суспільної праці — затрати праці живої і уречевленої.
|
|
|
Продуктивність праці характеризує як виробіток продукції, так і трудомісткість одиниці продукції (робіт).
Продуктивність праці означає її плодотворність і ефективність у процесі виробництва, спроможність конкретної праці створювати за одиницю робочого часу відповідну кількість продукції.
П = Q / Т, (4.1)
де П – показник продуктивності праці;
Q – обсяг будівельної продукції або будівельно-монтажних робіт, шт., м2, м3;
Т – тривалість часу виготовлення даного обсягу будівельної продукції або будівельно-монтажних робіт, год., днів.
Продуктивність праці – важливий якісний показник роботи будівельно-монтажної організації. Зростання продуктивності праці – один із основних резервів зниження собівартості будівельної продукції та будівельно-монтажних робіт.
Основні фактори зростання продуктивності праці в будівельно-монтажних організаціях можна виділити в такі групи:
1. Удосконалення проектних рішень будинків, споруд, інженерних мереж, впровадження ефективних будівельних матеріалів, конструкцій, підвищення рівня їх заводської готовності на будівельних майданчиках.
|
|
|
2. Розширення комплексної механізації будівельно-монтажних робіт і автоматизації окремих процесів і операцій, поліпшення технічної експлуатації будівельних машин і механізмів.
3. Застосування прогресивних технологій та організацій будівельного виробництва, передових методів організації праці та економічного стимулювання робітників, підвищення їх кваліфікації.
4. Комплексне безперебійне матеріально-технічне забезпечення об’єктів будівництва, уникнення перерв у роботі, які негативно впливають на продуктивність праці.
За основу усіх методів визначення продуктивності праці беруть зіставлення кількості продукції з витратами робочого часу для її виготовлення. В практиці використовують три методи вимірювання та оцінки продуктивності праці: вартісний, натуральний та нормативний.
Основний вартісний показник – це виробіток (В), який визначається як відношення виконаного власними силами річного (квартального, місячного) обсягу будівельно-монтажних робіт (Qод) до відповідної в цих періодах середньоспискової чисельності працівників (Ч):
В = Qод. / Ч. (4.2)
Показник виробітку дозволяє порівнювати продуктивність праці в будівельно-монтажних організаціях різного профілю, планувати і аналізувати його виконання на всіх етапах і рівнях управління будівельним виробництвом.
Натуральний метод визначення продуктивності праці характеризує обсяг виробленої будівельно-монтажної продукції відносно живої праці або чисельності робітників відповідних професій, зайнятих у будівельному виробництві.
Одним із натуральних показників продуктивності праці є нормативна трудомісткість (Т) окремих видів будівельно-монтажних робіт, яку розраховують у витратах людино-днів (людино-годин) на одиницю робіт:
Т = Ч•t /Q , (4.3)
де Ч – чисельність робітників, зайнятих на певній роботі, чол.;
t – календарний фонд часу одного робітника в рік, місяць;
Q– обсяг робіт відповідного виду, тис. шт., т, м3.
Розрізняють нормативну планову та фактичну трудомісткість. Зіставлення нормативних та фактичних показників трудомісткості дозволяє визначити ступінь скорочення нормативного часу, а також рівня виконання норм виробітку за допомогою таких показників:
Рівень (темп) росту продуктивності праці (Рп.п):
Рп.п. = Вп *100 / Вб , (4.4)
де Вп , Вб – виробіток, відповідно, у плановому ба базовому році.
Темп приросту продуктивності праці (Пр):
Пр = (Вп – Вб) * 100 / Вб . (4.5)
Нормативний метод визначення продуктивності праці застосовується при оперативному плануванні будівельного будівництва в бригадах робітників, де він найбільш достовірно характеризує продуктивність роботи конкретних виконавців будівельної продукції.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 322; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!