Урегулювання спорів у судовому порядку
Передусім тут слід передбачити умову, згідно з якою усі спірні питання будуть вирішуватися шляхом переговорів і лише у разі недосягнення згоди таким шляхом сторони будуть звертатися до судових органів.
До яких саме судових органів будуть звертатися сторони, визначається в арбітражній угоді. Арбітражна угода може бути оформлена як арбітражне застереження безпосередньо в контракті або як самостійний договір.
Доцільно передбачити в арбітражному застереженні в контракті такі моменти:
· суд, який буде вирішувати спір;
· матеріальне право, на підставі якого буде розглядатися спір;
· кількість арбітрів, які призначаються для розгляду спору;
· порядок розподілу арбітражних витрат;
· мова, якою буде вестися судовий розгляд, а також будь-які інші питання, які, на думку сторін, повинні бути застережені для їх подальшого врегулювання.
Для розгляду спору сторони можуть звертатися до таких органів:
1) державного арбітражного (господарського) суду країни однієї зі сторін договору;
2) Міжнародного комерційного арбітражу при Торгово-промисловій палаті будь-якої країни;
3) створеного сторонами для вирішення конкретного спору арбітражного (третейського) суду (ad hoc).
Господарські суди в Україні мають право розглядати спори за зовнішньоекономічними контрактами у випадках, якщо:
· у спорі між юридичними особами і підприємцями відповідач знаходиться на території України;
|
|
|
· у спорі між юридичними особами і підприємцями відповідач знаходиться у країні, з якою Україна уклала угоду про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності.
Додаткові умови та інші умови контракту
Термін дії контракту. Термін дії контракту необхідно зазначати в його тексті незалежно від того, чи визначені сторонами терміни виконання зобов'язань за контрактом. Це необхідно для того, щоб знати, коли дія контракту припиняється
Способи забезпечення зобов'язань. Укладаючи зовнішньоторговельну угоду, слід потурбуватися і про гарантії виконання контрагентом узятих зобов'язань. До тексту контракту можна включити такі види гарантій забезпечення зобов'язань, як, наприклад, застава, завдаток або аванс, стовідсоткова попередня оплата поставки продукції, банківська гарантія, акредитив, застереження про збереження права власності, поручництво та інші подібні заходи, здатні спонукати партнера до належного і своєчасного виконання своїх зобов'язань.
Мова контракту і кореспонденції. Як показує практика, цій статті зовнішньоекономічного контракту звичайно приділяється мало уваги. Тим часом, невдале її оформлення несе в собі ризик виникнення важко вирішуваних спорів між сторонами. Пов'язане це передусім із тим, що точний переклад юридичних термінів з однієї мови на іншу в принципі неможливий, а отже, між правовими текстами, написаними різними мовами, завжди буде певна невідповідність.
|
|
|
Зміни і доповнення до контракту. Не можна випускати з уваги і такий важливий момент, як можливість внесення змін і доповнень до контракту. Для цього існують два способи:
1) зміни і доповнення вносяться безпосередньо до тексту контракту;
2) зміни і доповнення оформляються додатковою угодою в письмовому вигляді.
Підписи сторін можуть бути завірені їх печатками. Це не є обов'язковим, але все ж радимо скріпляти печатками підписи сторін для більшої юридичної надійності.
Місцезнаходження (місце проживання), поштові та платіжні реквізити сторін
В останньому розділі традиційно зазначаються повні юридичні та поштові адреси сторін та їх платіжні реквізити (номер рахунка, назва банку). Останній рядок контракту відводиться для підписів сторін.
ТЕМА 14
ТЕМА 14
ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ПІДПРИЄМСТВА
Аналіз зовнішньоекономічної діяльності – це комплексне вивчення діяльності суб’єктів ЗЕД за певний період часу з метою підвищення її ефективності.
|
|
|
Об’єктами аналізу виступають підприємства різних форм власності, регіони, країни.
Економічний аналіз дає змогу дослідити економіку як у всій сукупності господарських процесів, що в ній відбуваються, так і за окремими її елементами.
Одним із напрямків аналізу ЗЕД підприємства є аналіз виконання зобов'язань з експортних та імпортних операцій.Аналіз експортних та імпортних операцій включає:
· визначення виконання зобов'язань за вартістю, фізичним обсягом та ціною експортованих (імпортованих) товарів;
· визначення виконання зобов'язань за термінами їх поставок та якістю;
· встановлення факторів і величини їх впливу на економічні показники;
· з'ясування причин недовиконання зобов'язань за тими чи іншими позиціями.
· У ході аналізу виконання зобов'язань за торговими угодами з'ясовується:
· кількість і загальна сума укладених торгових угод;
· кількість і сума виконаних торгових угод;
· кількість, види і сума прострочених контрактів;
· причини неповної реалізації угод і порушень термінів поставок товарів.
Одним з напряму аналізу ЗЕД підприємства єаналіз динаміки експорту та імпорту.
|
|
|
Для більш повної характеристики роботи підприємства на зовнішньому ринку експорт (імпорт) товарів і послуг за звітний рік порівнюється з експортом (імпортом) за попередній рік, а також проводиться аналіз у динаміці за кілька років (наприклад, за 5 - 10). Мета такого дослідження - встановити, які зміни відбулися у товарній структурі експорту (імпорту) і його географічному напрямку, чи одержали розвиток нові види експорту (імпорту), як змінився обсяг експорту (імпорту) у поточних і базових цінах, як змінилися у середньому експортні ціни. Для вивчення динаміки експорту (імпорту) протягом декількох років обчислюються темпи приросту експорту (імпорту) за кожний рік і середньорічний темп росту, приросту експорту (імпорту) за весь досліджуваний період.
У процесі аналізу ЗЕД підприємства єаналіз якості та конкурентоспроможності експортних та імпортних товарів.
За якість товару відповідають як підприємства-виробники, так і фірми-посередники. Якість експортних та імпортних товарів повинна відповідати технічним умовам контрактів, в іншому випадку іноземний покупець може пред'явити фірмі рекламацію.
Рекламація- претензія до якості товару (послуг), що містить вимоги щодо усунення недоліків, зниження ціни, відшкодування збитків.
Аналіз якості товарів за звітний період проводиться порівняно з аналогічними показниками минулого періоду, при цьому порівнюється: кількість отриманих рекламацій; сума рекламацій; кількість задоволених рекламацій. Як критерій якостітоварів використовується показник процентного співвідношення суми задоволених рекламацій до вартості поставлених товарів.
Крім динаміки рекламацій, вивчаються й окремі рекламації. При цьому з'ясовується, які заходи здійснено підприємством щодо підвищення якості товарів і наскільки вони виявилися ефективними.
Під конкурентоспроможністю товарів і послуг розуміють їхню здатність витримати порівняння з аналогічними товарами і послугами інших виробників і продаватися у зв'язку з цим за цінами, не нижчими від середньоринкових.
Конкурентоспроможність- порівняльна характеристика товару, що містить комплексну оцінку всієї сукупності його якісних й економічних властивостей (параметрів) щодо виявлених вимог ринку чи властивостей іншого товару.
Оцінка здійснюється шляхом порівняння параметрів аналізованої продукції з параметрами бази порівняння. Порівняння проводиться за групами технічних та економічних параметрів. Для оцінки використовують диференціальний і комплексний методи оцінки.
Комплексний метод оцінки конкурентоспроможності ґрунтується на застосуванні комплексних (групових, узагальнених та інтегральних) показників або порівнянні питомих корисних ефектів аналізованої продукції і зразка.
Крім прибутку, показниками конкурентоспроможності є:
· обсяг продажу у вартісному і кількісному вираженні;
· відношення прибутку до обсягів продажу;
· частка вартості нереалізованої продукції у матеріально-виробничих запасах;
· відношення обсягу продажу до вартості нереалізованої продукції;
· портфель замовлень тощо.
Виконання зобов'язань з експорту та імпорту товарів і послуг пов'язане із витратами на оплату рахунків постачальників експортних та імпортних товарів та оплати накладних витрат з експорту та імпорту товарів. Ці кошти підприємства (об'єднання, фірми) повинні використовуватись найбільш раціонально і ефективно. У зв'язку з цим для з'ясування питання про ступінь раціональності використання коштів у звітному періоді необхідно:
· вивчити оборот коштів у зовнішньоекономічних операціях, у ході якого вивчення з'ясовуються можливості прискорення оборотності коштів, що дозволить звільнити із зовнішньоторгового обороту частину коштів;
· дослідити структуру і склад накладних витрат. У зв'язку із цим необхідно з'ясувати доцільність даних затрат і здійснити пошук можливостей зниження їх рівня та економії коштів у майбутньому;
· визначити рівень ефективності зовнішньоекономічних операцій, у ході якого встановлюються фактори, що викликали зміни показників ефективності, і з'ясовуються можливості підвищення вигідності зовнішньоекономічних операцій підприємства.
Заключним етапом аналізу є визначення оборотності коштів та ефективності операцій, що дозволяє, у кінцевому рахунку, встановити, наскільки раціонально використовувались підприємством кошти під час проведення зовнішньоекономічних операцій.
Вивчення оборотності коштів належить до основних завдань економічного аналізу. Оборот коштів поділяється на дві основні стадії: оборот коштів, вкладених у товари та оборот коштів у розрахунках. Оборот коштів у товарахпочинається з моменту переходу товаросупровідних документів від постачальника до підприємства (тобто, фактично, з моменту поставки товару на облік) і закінчується випискою рахунку за товар іноземному покупцеві (у зв'язку із чим товар списується з обліку на реалізацію), після чого оборот коштів продовжується у сфері рахунків. Оплата покупцем рахунку підприємства та поступлення грошей за товар у банк підприємства означає завершення обороту коштів з експорту. Крім того, існують проміжні стадії обороту, однак їх вплив внаслідок їх невеликої питомої ваги у загальному обсязі коштів на оборот у цілому є незначним.
Оборот коштів у експортних операціях, який розраховується не як окремий акт, а як процес, що періодично поновлюється, називається оборотом (або оборотністю).
Мета аналізу обороту коштіву експортних операціях - встановлення факторів, які викликають зміни величини вкладів у експортні операції підприємства, а також виявлення можливостей вивільнення коштів із зовнішньоторгового обороту.
Тривалість обороту коштів у товарах залежить від умов і місця реалізації, близькості постачальника-відправника до вихідного пункту товару з України, способу організації перевезень товарів, організації обороту документів, структуритоварних запасів. Слід розглядати вказані фактори з точки зору їх впливу на оборотність і на розмір коштів у експортних товарах.
Для більш чіткого уявлення про оборотність товарів доцільно розрахувати окремо оборотність товарів, реалізованих в Україні та за кордоном, товарів, які перевозяться морським, залізничним та автомобільним транспортом, товарів відвантажених, але не відфактурованих.
Зміна часу знаходження товарів на різноманітних стадіях обороту викликає відповідне залучення або вивільнення коштів з обороту на цих стадіях. У зв'язку із цим слід визначити не лише розмір додатково закріплених або вивільнених з обороту на цих стадіях коштів, але й вияснити, під впливом яких саме факторів це відбулось.
На тривалість обороту впливають форми і порядок розрахунків і платежів з іноземними покупцями. Так, для розрахунків шляхом інкасо з негайною оплатою з моменту виписки рахунку покупцю до його оплати в банку потрібно лише 1-2 дні. З інших форм розрахунків надають перевагу акредитивній формі, особливо, якщо акредитив відкрито у країні продавця. Розрахунки по звичайному інкасо тривають довше. Але довше за все оборотність коштів для продажу товарів за готівкузатримується при розрахунках за відкритим рахунком, які, частіше за все, призводять до виникнення простроченої заборгованості.
Аналізуючи оборот коштів у розрахунках, виявляють доцільність і можливість застосування тієї чи іншої форми розрахунків із врахуванням конкретних країн і фірм, з'ясовують причини зміни тривалості розрахунків іноземними покупцями за окремими країнами і фірмами, вивчають стан розрахунків з іноземними покупцями на останню звітну дату. При цьому особливо ретельно вивчають причини виникнення заборгованості іноземних покупців.
Накладні витрати при експорті та імпорті являють собою затрати підприємства (об'єднання, фірми) з перевезення і реалізації експортним товарів. Накладні витрати при експорті та імпорті товарів поділяються на дві основні групи: затрати у національній валюті та іноземній валюті. Затрати у національній валюті, в свою чергу, поділяються на прямі накладні витрати та непрямі (загальноторгові) витрати. Прямі затрати включаються до собівартості конкретних товарів, непрямівитрати не враховуються усобівартість. Вказані затрати збільшують собівартість товарів і, у зв'язку з цим, зменшують чистий дохід від їх реалізації. Зниження накладних витрат веде до підвищення рівня ефективності експорту.
Мета аналізу накладних витрат- перевірка дотримання підприємством у звітному періоді режиму економії та пошук можливостей до зниження затрат у майбутньому. Аналіз витрат за звітний період слід проводити у порівнянні з попереднім періодом. При цьому необхідно з'ясовувати причини зміни величини відносно обсягу реалізації товарів (відносний рівень накладних витрат) в цілому, а також за окремими видами накладних витрат. Дані про накладні витрати можна отримати з бухгалтерського звіту підприємства.
Економічною характеристикою будь-якої операції є показник валютної ефективності. Щодо експорту та імпорту він визначається згідно з експортним та імпортним еквівалентами.
Експортний еквівалент - це набір товарів та послуг, експортованих з метою отримання валюти.
Імпортний еквівалент - це набір товарів та послуг, імпортованих на отриману від експорту валюту.
Валютна ефективність експортурозраховується як відношення доходу від експорту та вітрат, повязаних в ирбництвом та реалізацією подукції на експорт.
Валютну ефективність імпортуможна розрахувати як відношення ціну імпортованих товарів на внутрішньому ринку до ціни придбанн даних товарів на зовнішньому ринку.
Сам по собі кожен з цих коефіцієнтів не дає відповіді на запитання про вигідність операції. Для її оцінки необхідне порівняння з певною базою. У випадку повної або часткової конвертованості національної валюти базовим показником може бути валютний курс. Наприклад, якщо коефіцієнт валютної ефективності перевищує значення курсу валюти, то зовнішньоторговельна діяльність вважається ефективною. Варто також звернути увагу на те, що як базу порівняння для валютної ефективності експорту слід використовувати обернений курс обміну валют, а для валютної ефективності імпорту - звичайний обмінний курс.
Якщо національна валюта повністю неконвертована, то розраховують інтегральну ефективність експорту-імпорту, оскільки експорт продукції є єдиним джерелом іноземної валюти, на яку може бути закуплений товар чи послуги з-за кордону. Комплекс операцій вважається ефективним, якщо цей добуток є більшим за одиницю.
Показник ефекту експорту характеризує результат діяльності підприємства і розраховується як різниця між обсягом випуску продукції на експорт і витратами на її виробництво.
Показник ефекту імпорту товарів розраховується як різниця між внутрішньою ціною імпортної продукції та витратами на її придбання.
ТЕМА 15
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 470; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!