Методи контролю координаційних здібностей
Та за роботою серцево-судинної системи (ССС)
Координація пожежників оцінюється спритністю і здатністю зберігати рівновагу.
Спритність визначають як здатність, яка забезпечує швидкість засвоєння нових рухів, швидкість перебудови структури рухових дій у відповідності з умовами, що раптово змінюються. Ця рухова якість не має єдиного критерію оцінки. Ступінь її розвитку можна оцінювати якоюсь мірою за часом, затраченим на засвоєння нових форм рухових дій або перебудову вже засвоєних.
Рівновага -це здатність пожежника зберегти стійке положення тіла в статиці і динаміці. У відповідності з цим розрізняють статичну рівновагу (рівновагу в статичних положеннях) і динамічну рівновагу (рівновагу в рухові).
Методи контролю координаційних здібностей
Мета: оцінити стійкість рівноваги в статиці і динаміці.
Обладнання: секундомір, рулетка.
Порядок виконання тестів:
1. Для оцінки рівноваги в статиці використовують контрольні вправи. Досліджуваний стає на ліву (праву) ногу, інша зігнута і її п’ятка торкається коліна опорної ноги, а вся ступня притулена до гомілки, руки на поясі, голова прямо. Відлік часу ведеться за секундоміром, який включається в момент подачі дослідником команди: «Очі заплющити» - і виключається в момент втрати досліджуваним рівноваги. Необхідно виконати 5 спроб. За основу береться середній результат.
Потім необхідно провести другу серію із 5 випробувань на утримання пози, але вже з розплющеними очима. Отримані результати порівняти, використовуючи критерій Фішера (Fp = D1/D2).
|
|
|
2. Оцінка стійкості в динаміці. Для оцінки динамічної стійкості використовують тест - ходіння по прямій лінії. На підлозі креслиться пряма лінія довжиною 10 метрів. На старті на початку лінії досліджуваний приймає вихідне положення - ноги разом, руки в сторони, на очі одягається пов’язка. За сигналом дослідника досліджуваний повинний точно і швидко пройти по наміченій лінії. Протягом руху реєструється відхилення від лінії (ліворуч або праворуч), а також фіксується час проходження (в секундах).
Динамічна стійкість (ДС) оцінюється за величиною швидкості відхилення, що визначається як відношення величини відхилення DL до часу проходження (t).
ДС = DL / t
Якщо коефіцієнт ДС < 10, то динамічна стійкість висока, якщо
10 < ДС < 30, - то середня, якщо ДС > 30, - то низька.
Методи контролю за роботою серцево-судинної системи (ССС)
Важливе місце в системі контролю за фізичною підготовленістю пожежника посідає аналіз основних параметрів, що характеризують роботу серцево-судинної системи.
До основних і найбільш доступних для виміру показників гемодинаміки належать частота серцевих скорочень (ЧСС) та артеріальний тиск (АТ). Частотою серцевих скорочень (f) називають кількість скорочень шлуночків серця за 1 хвилину. Вона може бути зареєстрована на електрокардіограмі або підрахована при пальпації серцевого поштовху в області верхівки серця. На практиці найбільш часто підраховується частота пульсу - число коливань стінки артерії (наприклад, сонної або променевої) за хвилину.
|
|
|
Іншим важливим показником гемодинаміки ССС є артеріальний тиск. Виділяють систолічний (максимальний) і діастолічний (мінімальний) тиск. В нормі систолічний тиск дорівнює 100-129 мм.рт.ст., а діастолічний - 60-80 мм.рт.ст.
Методи контролю за роботою ССС
Мета:
1. Оцінити відновлюваність ССС після дозованого фізичного навантаження (Гарвардський степ-тест).
2. Побудувати графік залежності величини ЧСС від часу відновлення.
Обладнання: сходини різної висоти, секундомір, метроном.
Гарвардський степ-тест
Гарвардський степ-тест - функціональний тест, який дозволяє кількісно оцінити відновлювальні процеси після фізичного навантаження, а також використовується для виявлення і діагностування серцево-судинних захворювань. Чим швидше частота серцевих скорочень повертається до стану спокою, в тим кращій фізичній формі знаходиться організм людини.
|
|
|
Для того, щоб провести гарвардський степ-тест, задається фізичне навантаження у вигляді сходження на сходинку. Для чоловіків висота сходинки має бути рівною 50 см, для жінок - 43 см. Необхідно протягом 5-ти хвилин, виконувати вправу по сходженню на сходинку з частотою 30 разів в 1 хвилину. Кожен підйом та спуск складається з наступних дій:
підйом однієї ноги на сходинку
людина стає двома ногами на сходинку і приймає вертикальне положення
опускається на підлогу нога, з якої починалося сходження
опускається друга нога на підлогу
Одразу після закінчення вправи, людина, яка проходить тест, сідає і у неї тричі вимірюють частоту пульсу протягом 30 с, перший раз за проміжок від 60-ї до 90-ї с, другий — від 120-ї до 150-ї с і далі — від 180-ї до 210-ї с. Результати тестування отримуються після підрахунку індексу Гарвардського степ-тесту (ІГСТ):
ІГСТ = t × 100 / ((f1 + f2 + f3) × 2),
де t — час сходження на сходинку в секундах, f1 + f2 + f3 — число серцевих скорочень у зазначені вище періоди часу відновлюваного періоду. Величина 100 необхідна для того, щоб отримати цілі значення ІГСТ.
Тест був розроблений в Гарвардському університеті США у 1942 році.
Фізичне навантаження задається у вигляді піднімання на сходину. Висота сходини і час виконання роботи залежать від статі, віку і фізичного розвитку досліджуваного.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 1032; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!